Завдання № 25

Для розв’язання завдання необхідно виконати наступне.

1.Перерахувати масу тетрила Q_пр = 500т в тротиловий еквівалент за формулою

Q = Q_прК_вр = 5001,08 = 540т, де К_вр – коефіцієнт поправки до типу вибухової речовини (таблиця 1.1) – для тетрилу К_вр = 1,08.

2. Розрахувати надмірний тиск на відстані R_о = 1000м від центру вибуху, очікуваний в районі цеху за формулою

Де Q_т – маса тетрила, перерахована в тротиловий еквівалент Q = 540т

3.За таблицею 1.2 визначимо ступінь руйнування будівлі одноповерховій, цегляній. Ступінь руйнувань будівлі – середні руйнування.

4.Визначаємо втрати виробничого персоналу (таблиця 1.5):

- на відкритій місцевості при  Р_ср= 25,4кПа за таблицею працівники отримують легкі травми (легка загальна контузія,тимчасова втрата слуху,забиті місця).

- в будинку цеху при середньому ступені руйнування 100% людей може вижити,але до 50% серед них отримають ураження уламками предметів будівлі і розбитим склом.

Завдання № 26

Визначення можливого характеру пожеж на об’єкті при заданому значені надмірного тиску в районі об’єкту  Р_ср.= 25,4кПа здійснюється з урахуванням пожежної характеристики об’єкту за таблицями 1.6, 1.7 та рис 1.2..

Можлива пожежна обстановка після вибуху згідно з таблицею 1.8.

Характер забудови та категорія виробництва за пожежною небезпекою	Ступень вогнестійкості будівель	Рср, кПа	Очікувана обстановка
			упродовж перших 30 хв.	Суцільні пожежі через 1-2 години після вибуху
Виробництво категорій В,Г, Д	IV, V	10-20	Окремі пожежі	Щ  10%
	III	20-30		Щ  20%
	I, II	30-50		Щ  30%

Висновок.

Виходячи з того, що за умов завдання:

• категорія виробництва за пожежною небезпекою – Д;

• очікується надмірний тиск  Р_ср.= 25,4кПа;

• щільність забудови Щ 20%;

• ступінь вологостійкості будівель – III при межі вогнестійкості несучих стін – 2 год.,перегородок- 2,5год. на об’єкті можуть виникнути окремі пожежі упродовж 30 хв. з переходом в суцільні через 1-2 години.

Завдання № 27

Прогнозування хімічної обстановки,що може скластися в наслідок розливу СДОР на хімічно небезпечному об’єкті (ХНО) полягає в розрахунку і нанесені на план місцевості зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) у вигляді кола при V_в 1_м/с, півкола при V_в= 1_м/с, чверть кола при V_в= 2_м/с, однієї восьмої кола при V_в 2 _м/с. Радіус зони дорівнює глибині розповсюдження хмари зараженого повітря Г, а бісектриса сектора орієнтована в напрямку вітру (рис. 1.4).

1.Тому розрахуємо глибину розповсюдження хмари зараженого повітря за формулою

де Г_т – глибина таблична із табл.1.10.

К_в – поправочни коефіцієнт на швидкість повітря, V_в = 1м/с; К_в = 1; табл.. 1.11.

К_сх – коефіцієнт, що враховує тип сховища СДОР, К_сх =1 для ємності не обвалованої (табл. 1.12).

Примітка до табл.1.190. При температурі + 20^о С таблична глибина збільшується на 5% від табличної, тому фактично глибина рівна .

Г_ф = Г_т +0,05 Г_т = 2,4+1,02=3,42 км

2. Розрахуємо площу ЗМХЗ, як площу півкола з радіусом, рівним r =Г_p = 3,42 км

S_змхз =1/2 r² = 18,36 км

3. Виходячи із порівняння площі ЗМХЗ S_змхз = 18,3 км² і площs населеного пункту S_нп = 12 км² можливо вважати, що увесь населений пункт опиниться в ЗМХЗ, а населення потребуватиме прийняття заходів захисту:

1. Оповіщення населення;

2. Використування засобів індивідуального захисту.

3. Підготовить план евакуації населення.