Троянда (Rosa, ae, f)

З хвиль моря з’явилася на світ богиня любові Афродіта. Ледь вона вийшла на берег, як бульки піни, що виблискували на її тілі, почали перетворюватися на яскраво-червоні троянди.

У Древньому Римі троянду вважали символом плотської любові. Усі гості імператорських оргій надівали вінки з троянд, у чашу з вином кидали рожеві пелюстки, і, відсьорбуючи небагато, підносили своїм коханим.

За часів падіння Риму троянда слугувала символом мовчання. У той час було небезпечно ділитися своїми думками, тому під час бенкетів на стелі зали вішали штучну білу троянду, погляд на яку змушував багатьох стримувати свою відвертість. Так з’явився вислів: «Sub rosa dictum» – сказане під трояндою, тобто таємно.

ТЕКСТИ

Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

I. De lupo

Lupus, praedae cupĭdus, in ora silvae equum cum hinnule videt. Lupo in anĭmo est hinnuleum improvīso petit et opprĭmit. Lupus, ut bene scimus, bestia carnivŏra est; devŏrat enim carnem equi et hinnulei, agni, capri et caprae, haedi, vitŭli et vitŭlae, apri etc. O, lupe quam bestia saeva es! De lupo saevo poetae antiqui multas fabŭlas narrant. Lupi caecos pullos gignunt. Magnae silvae terrae nostrae magno numěro lupōrum abundat. Lupos familiae Canidārum adnumerāmus.

Латинські слова

lupus, i, m – вовк

praeda, ae, f – здобич

cupĭdus, a, um – жадібний, а, е

ora, ae, f – край

silva, ae, f – ліс

equus, i, m – кінь

cum (Abl.) – з

hinnuleus, i, m – лоша

video, vidi, visum, ēre – бачити

anĭmus, i, m – думка, душа

improvīso – несподівано

peto, īvi, ītum, ĕre – нападати

opprĭmo, pressi, pressum, ĕre – стиснути

ut – як

scio, īvi, ītum, īre – знати

bestia, ae, f – тварина

carnivǒrus, a, um – м’ясоїдний, a, e

devǒro, āvi, ātum, āre – їсти

caro, carnis, f – м’ясо

agnus, i, m – ягня

caper, pri, m – козел

capra, prae, f – коза

haedus, i, m – козеня

vitŭlus, i, m – бичок

vitŭla, ae, f – теличка

aper, pri, m – кабан

saevus, a, um – жорстокий, a, e

de (Abl.) – про

poēta, ae, m – поет

antīquus, a, um – античний, а, е

fabŭla, ae, f – байка

narro, āvi, ātum, āre – розповідати

caecus, a, um – сліпий, a, e

pullus, i, m – молода тварина

gigno, genui, genĭtum, ĕre – народжувати

numĕrus, i, m – число

abundo, āvi, ātum, āre – мати в достатній кількості

familia, ae, f – родина

Canĭdae, ārum, f – родина собачих

adnumĕro, āvi, ātum, āre – зараховувати

II. De morbis

Morbi multi et varii sunt. In valetudinario multi aegrōti sunt. Varii morbi femĭnas et viros, puĕros vexant. Puer typho exanthematĭco labōrat. Medĭcus, vir clarus, puĕrum aegrōtum curat, puĕro aegrōto bona medicamenta dat. Bonis medicamentis puĕrum aegrōtum a morbo periculōso libĕrat.

Medĭci multos morbos verbis Graecis definiunt, velut: typhus, pneumonia, anaemia. In medicīna multa Graeca sunt, velut: pharmăcon, orgănon, scelěton, arteria aliaque. Multa verba Graeca ut verba Latīna declināmus; pharmăcon in linqua Latīna est pharmăcum.

Puella pneumonia labōrat. Medĭcus puellam aegrōtam sanat. Da medicamentum puellae aegrōtae! Parāte medicamenta aegrōtis!