Кафедра охорони праці
Методичні вказівки
до виконання практичного завдання
"Оцінка інженерного захисту робітників і службовців промислового об’єкта"
з навчальної дисципліни "Цивільний захист"
(для студентів усіх спеціальностей V курсу денної
та заочної форми навчання)
Рекомендовано
на засіданні кафедри ОП
Протокол № від 2013
Затверджено
На засіданні методради ДонДТУ
Протокол № від 2013
Алчевськ
ДонДТУ
2
013
УДК 355.58
Методичні вказівки до виконання практичного завдання "Оцінка інженерного захисту робітників і службовців промислового об’єкта" з навчальної дисципліни "Цивільний захист" (для студентів усіх спеціальностей V курсу ден. та заочн. форми навч.)/Укл.: О.В. Князьков, В.В. Щербак, О.В. Князькова, В.Ф. Пунтус – Алчевськ: ДонДТУ, 2013. - 40 с.
Наведено методику оцінки інженерного захисту робітників і службовців промислового об’єкта та приклад рішення типової задачі.
Укладачі: О.В. Князьков, доц.,
В.В. Щербак, доц.,
О.В. Князькова, ас.,
В.Ф. Пунтус, ас.
Рецензент Е.П. Левченко, доц.
Відповідальний за випуск М.І. Антощенко, проф.
Відповідальний редактор О.В. Князькова, ас.
Зміст
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4
1.1 Захисні споруди цивільного захисту 4
1.2 Вимоги до сховищ 8
1.3 Будова сховищ 9
1.4 Правила користування сховищами 10
1.5 Послідовність оцінки інженерного захисту робітників і службовців об’єкта 12
2 ПРИКЛАД ОЦІНКИ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ РОБІТНИКІВ І СЛУЖБОВЦІВ ОБ’ЄКТА 25
Додаток А 34
ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ 40
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 41
Мета роботи: вивчення методики оцінки інженерного захисту робітників і службовців промислового об’єкта
1 Загальні положення
1.1 Захисні споруди цивільного захисту
Розвиток та удосконалення сучасних засобів ураження, аварії, катастрофи, що виникають на атомних електростанціях (АЕС), хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) та інших підприємствах України, а також можливі стихійні лиха можуть завдати значної шкоди промисловим об’єктам і привести до загибелі людей. Усе це змушує керівників держави, керуючий склад об’єктів господарської діяльності (ОГД) вживати заходи щодо захисту населення, робітників та службовців промислових і приватних підприємств від впливу ядерної, хімічної зброї, звичайних засобів ураження ворога, збереження людей у випадку виникнення аварії, катастроф на підприємстві, при виникненні стихійних лих і не допущенню руйнування промислових об’єктів. Для забезпечення надійного захисту населення країни в надзвичайних ситуаціях використовуються різного роду спорудження (укриття, протирадіаційні укриття (ПРУ), найпростіші укриття), проводяться розосередження робітників та службовців, евакуація населення і застосування індивідуальних і медичних засобів захисту.
Найбільш надійним є укриття людей в захисних спорудах. Але ефективно можна здійснити захист людей в разі комплексного використання усіх способів з урахуванням конкретних обставин. Ось чому на об'єктах господарювання заздалегідь і в час проявлення надзвичайної ситуації (НС) необхідно проводити комплекс заходів щодо забезпечення надійного захисту робітників і службовців.
Захисні спорудження призначені для захисту людей від наслідків аварій (катастроф) і стихійних лих, а також від вражаючих факторів зброї масового ураження (ЗМУ) і звичайних засобів нападу, впливу вторинних вражаючих фактів ядерного вибуху.
Захисні спорудження підрозділяються:
- за призначенням: для захисту населення; для розміщення органів керування і медичних установ.
- за місцем розташування: вбудовані; що стоять окремо; метрополітени; гірничі виробки.
- за місткістю: малі (на 150-600 осіб); середні (на 600-2000 осіб); великі (більше 2000 осіб).
- за терміном будівництва: зведені завчасно; шидкозведені.
Швидкобудівні сховища (ШБС), так само як і збудовані завчасно, повинні мати приміщення для людей, місця для розміщення найпростішого промислового обладнання, санвузли, аварійний запас води, входи і виходи, аварійний вихід.
- за забезпеченням фільтровентиляційними пристроями (ФВП): ФВП промислового виготовлення; ФВП, виготовлене з підручних матеріалів.
- за захисними властивостями: сховища і протирадіаційні укриття; найпростіші укриття – щілини (відкриті та перекриті).
Сховища
(рис. 1) забезпечують надійний захист
людей від усіх вражаючих факторів
(високих температур і шкідливих газів,
пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних
і небезпечно хімічних речовин (НХР),
обвалів і уламків зруйнованих будинків
і споруджень та ін.), а також від ЗМУ і
звичайних засобів нападу. За
своїми захисними
1 - захисно-герметичні двері; 2 - шлюзові камери; 3 - санітарний вузол; 4 - основне приміщення для розміщення людей; 5 - галерея і оголовок аварійного виходу; 6 - фільтровентиляційна камера; 7 - медична кімната; 8 - комора для продуктів.
Рисунок 1 – Схема сховища
властивостями сховища підрозділяються на: сховища 1-го класу розраховані на надлишковий тиск у фронті ударної хвилі не менше 500 кПа і мають kзах не менше 5000; сховища 2-го класу мають витримувати надлишковий тиск не менше 300 кПа і мають kзах не менше 3000; сховища 3-го класу розраховано на надлишковий тиск не менше 200 кПа і kзах =2000; сховища 4-го класу розраховано на надлишковий тиск не менше 100 кПа і мають kзах= 1000.
Протирадіаційні укриття (ПРУ) захищають людей від зовнішнього нейтронного випромінювання і безпосереднього потрапляння радіоактивного пилу, крапель отруйних речовин і аерозолів бактеріальних засобів в органи дихання, на шкіру і одяг, а також від світлового випромінювання ядерного вибуху.
ПРУ обладнують з розрахунком на найменший необхідний коефіцієнт захисту. Вони обладнуються насамперед у підвальних поверхах будинків і споруд: саме тут kзах має максимальне для всієї споруди значення. Так, підвали 2–3-поверхових кам’яних будівель послаблюють радіацію в 200–300 разів, середня частина підвалу кам’яної будівлі в кілька поверхів – у 500–1000 разів, підвали в дерев’яних будинках – в 7-12 разів.
Під ПРУ можна використовувати і наземні поверхи будівель і споруд. Найбільш придатні для цього кам’яні і цегляні будівлі, які мають капітальні стіни і невеликі площі отворів. Перші поверхи багатоповерхових кам’яних будинків ослаблюють радіацію в 5–7 разів, а верхні (за винятком останнього) – в 50 разів. Завчасно збудовані ПРУ за місткістю не обмежуються, обґрунтована мінімальна місткість – 5 чол.
В ПРУ передбачають основні та допоміжні приміщення. До основних відносять приміщення для людей, до допоміжних – санітарні вузли, вентиляційні камери, тамбури, приміщення для зберігання забрудненого верхнього одягу та ін.
Найпростіші укриття (рис. 2) – щілини (траншеї) – будуються і обладнуються при загрозі воєнних конфліктів повсюдно для тієї частини населення, яка не забезпечена захисними спорудами. Щілини (траншеї) можуть бути відкритими і перекритими. Якщо люди укриваються в простих, відкритих щілинах, то вірогідність їх ураження ударною хвилею, світловим випромінюванням і проникаючою радіацією ядерного вибуху зменшиться в 1,5–2 рази порівняно з перебуванням на відкритій місцевості; опромінення людей в результаті радіоактивного зараження місцевості зменшиться в 2–3 рази, а після дезактивації заражених щілин – у 20 разів і більше. Але найпростіші укриття не забезпечують захист органів дихання від отруйних речовин і біологічних засобів.
Рисунок 2 – Будування найпростіших укритть: відкритої а) та перекритої б) щілин
У містах укриття будуються, як правило, з подвійним призначенням. У мирний час вони використовуються для потреб народного господарства (склади, гаражі, класи, їдальні, навчальні пункти ЦЗ, майстерні і та ін.), а у воєнний час - для укриття людей.