2.2. Механізм перемикання передач

Механізм перемикання передач розміщений у кришці коробки передач. Він складається з важеля 1 перемикання передач, трьох повзунів 39, 40 і 42 з вилками 4 і 6 і повідцем 9, фіксаторів і замка.

Важіль 1 перемикання передач пружиною 2 притискається кульовою головкою до сферичної поверхні кришки й шпильками 38 утримується від провертання. Нижній кінець важеля може входити в паз головок повзунів 40 і 42 і в паз вилки 4 перемикання третьої й четвертої передач.

На повзуну 39 третьої й четвертої передач і на повзуну 40 першої й другої передач закріплені стопорними гвинтами вилки 4 і 6 перемикання передач, які переміщають відповідно муфту синхронізатора й шестерню 8. На повзуну 42 закріплений повідець 9 включення заднього ходу. У головці повзуна встановлений запобіжник 43 із пружиною, яка перешкоджає випадковому включенню заднього ходу.

У припливі кришки коробки передач розміщені фіксатори шестерень, а також замок, якій виключає можливість одночасного включення двох передач.

Над кожним повзуном у колодязі розміщена кулька фіксатора 37, яка притискається до повзуна пружиною. На повзунах є поглиблення, куди входять кульки при нейтральному й включеному положеннях шестерень. На повзунах першої й другої, третьої й четвертої передач виконано по трьох поглиблення, на повзуну заднього ходу – два.

Схема будови і роботи замка показана на рис. 3. У горизонтальному отворі кришки картера між крайніми повзунами 1 і 5 розміщені два сухарі 2 і 4. В отворі середнього повзуна 3 поставлений штифт 6. У середнього повзуна в місці установки штифта виконані два поглиблення, а в крайніх повзунів на стороні, зверненої до середнього повзуна – по одному поглибленню. При нейтральному положенні шестерень всі чотири поглиблення повзунів розташовані проти сухарів. При переміщенні середнього повзуна з нейтрального положення сухарі входять у поглиблення крайніх повзунів і стопорять їх (рис. 4, а). Коли переміщається кожний із крайніх повзунів, сухар стопорить середній повзун і, діючи через штифт на другий сухар, забезпечує стопоріння іншого крайнього повзуна (рис. 4, б і в). Таким чином, замок допускає переміщення тільки одного повзуна, чим виключається одночасне включення двох передач.

Рис.4 – Схема пристрою й роботи замка механізму перемикання передач:

1, 3 І 5 – повзуни; 2 і 4 – сухарі; 6 – штифт; а, б і в – різні положення замка

При нейтральному положенні важеля коробки передач і включеному зчепленні обертаються ведучий вал, проміжний вал, шестерні третьої й другої передач веденого вала. Тому що ці шестерні сидять на веденому валу вільно, обертовий момент на нього не передається.

Синхронізатор інерційного типу полегшує безшумне включення третьої й четвертої передач за рахунок вирівнювання швидкостей обертання зачіплюваних деталей. Розглянемо роботу при включенні третьої передачі. У цьому випадку вилка 1 (див. рис. 3) переміщає муфту 2 до шестерні 3 третьої передачі. Сухарі 7, пересуваючись разом з муфтою, входять у вирізи кільця 8, яке блокує, і притискають його до конуса шестерні третьої передачі.

У момент зіткнення кільце, яке блокує, захоплюється конусом шестерні і повертається на деякий кут щодо муфти. Такий зсув обумовлений тим, що ширина пазів кілець більше ширини сухарів. У результаті зуби кільця встановлюються проти зубів муфти й перешкоджають її переміщенню доти, поки швидкості обертання не стануть однаковими.

Під дією тертя, що виникає між кільцем блокує синхронізатором і конусом шестерні, швидкості їх обертання вирівнюються. Тому при подальшому переміщенні муфти її внутрішні зуби без удару входять у зачеплення із зубчастим вінцем шестерні третьої передачі, блокуючи останню з веденим валом.

Аналогічно при включенні четвертої передачі під дією тертя, що виникає між конусними поверхнями кільця блокує шестерні 4 ведучого валу, вирівнюються швидкості обертання ведучого і веденого валів.