12

Лабораторна робота будова і принцип дії ступенчатих передач

Мета лабораторної роботи: вивчити призначення, будову і принцип роботи ступенчатих коробок передач тракторів і автомобілів

1. Вказівки для проведення роботи.

1. 1. Завдання для виконання роботи

1.1.1. Ознайомитись з будовою коробки передач автомобіля.

1.1.2. Вивчити необхідність застосування коробки передач.

1.1.3. Відповісти на питання самопідготовки

1. 2. Рекомендована література і плакати.

1) Трактори й автомобілі / Під ред. В.А. Скотникова. - Т-65.- М.: Агропромиздат, 1985. - 44 с. іл.

2) Трактори й автомобілі. В.А. Родичев і Г.И. Родичева М.: Агропромиздат, 1987, 270-277с.

3) Сільськогосподарські трактори й автомобілі Б.В. Гельман, М.В. Москвин.- М.: Агропромиздат, 1987, 231-234с.

4) Трактори та автомобілі. Ч. 3. Шасі; Навч. посібник / А.Т. Лебедєв, В.М. Антощенков, М.Ф. Бойко та ін.; За ред.. проф.. А.Т Лебедєва. - К.:Вища освіта, 2004.-336 с.: іл.

5) Головчук А.Ф. Експлуатація та ремонт сільськогосподарської техніки: Підручник: В 3 кн./ А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлів, О.П. Строков; За ред. А.Ф. Головчука. - К.: Грамота, 2003. -Кн.1: Трактори. - 336 с.: іл..

1. 3. Оснащення робочого місця

1. Мультимедійний пристрій для демонстрації навчальних фільмів

2. Плакати

3. Макети коробок передач

1. 4. Вимоги по техніці безпеки

- до початку лабораторної роботи кожен студент повинен ознайомитися із правилами ТБ при виконанні роботи.

2. Теоретичні відомості

2.1. Будова і принцип дії коробок передач автомобілів

Коробка передач служить для зміни швидкості автомобіля, тягового зусилля на ведучих колесах, забезпечення заднього ходу автомобіля й тривалого відключення двигуна від ведучих коліс. Коробка передач – триходова, дозволяє включати чотири передачі для руху автомобіля вперед і одну для заднього ходу.

Картер 10 коробки передач (рис. 1) – литий, чавунний, кріпиться до картеру зчеплення за допомогою шпильок. Центрування картера коробки передач із картером зчеплення проводять по зовнішній поверхні фланця кришки 31 первинного вала. Верхня кришка 3 картеру встановлена на ущільнювальній прокладці й закріплена болтами. З лівої сторони картера на висоті, що відповідає нормальному рівню мастила в картері, є мастилоналивний отвір. Для зливу мастила служить отвір у нижній частині картера, якій має різьбову пробку 41. На дні картера встановлений грязевловлювач 28.

Внутрішня порожнина картера з'єднана з атмосферою через сапун.

У картері коробки передач встановлені ведучий 33, ведений 14 і проміжний 20 вали, а також вісь 25 блоку шестерень заднього ходу.

Ведучий вал, на шліцьовій частини якого встановлений ведений диск зчеплення, обертається на двох опорах. Передній кульковий підшипник, якій сприймає тільки радіальні навантаження, поміщений у розточенні колінчатого вала двигуна. Задній підшипник 34 закріплений на ведучому валу гайкою, а в передній стінці картера кришкою 31 і стопорним кільцем. Завдяки такому кріпленню задній підшип­ник сприймає як радіальні, так і осьові навантаження, які діють на ведучий вал.

Кришка 31 ведучого вала має мастилозгінну нарізь, яка перешкоджає проникненню мастила в зчеплення, а передня стінка картера – стічний отвір.

Заодно із ведучим валом виконані: косозуба шестерня 35, яка перебуває в постійному зачепленні із шестернею 29 проміжного вала, зубчастий вінець для включення прямої передачі й конус. У виточенні ведучого вала встановлений роликовий підшипник 32, який є передньою опорою веденого вала. Змащення до цього підшипника підходить через просвердлені у валу отвори. Безсепараторний роликовий підшипник веденого вала сприймає тільки радіальні навантаження. Кульковий підшипник 11, який є задньою опорою веденого вала, сприймає як радіальні, так і осьові навантаження. Для цього він закріплений на валу гайкою 15 фланця 13, а в задній стінці картера стопорним кільцем 17 і кришкою 16.

На веденому валу встановлені: синхронізатор 36, шестерні 5, 7 і 8 відповідно третьої, другої й першої передач (заднього ходу), а також шестерня 12 привода спідометра.

Маточина синхронізатора посаджена на шліци й утримується від осьового переміщення гайкою. Косозуба шестерня 5 третьої передачі, виконана заодно із зубчастим вінцем і конусом, посаджена на вал вільно, на бронзовій втулці. Змащення до втулки підходить через отвір, просвердлений у шестерні.

Рис. 1 – Коробка передач:

1 – важіль перемикання передач; 2 – пружина; 3 – кришка; 4 – вилка перемикання третьої й четвертої передач; 5 і 27 – шестерні третьої передачі; 6 – вилка перемикання першої й другої передач; 7 і 26 – шестерні другої передачі; 8 і 18 – шестерні першої передачі; 9 – повідець включення заднього ходу; 10 – картер; 11, 19 і 34 – кулькові підшипники; 12 –ведуча шестерня спідометра; 13 – фланець; 14 – ведений вал; 15 – гайка; 16, 21 і 31 – кришки; 17 – стопорне кільце; 20 – проміжний вал; 22 – блок шестерні заднього ходу; 23 і 24 – шестерні заднього ходу; 25 – вісь блоку шестерень заднього ходу; 28 – грязевловлювач; 29 – шестерня постійного зачеплення проміжного вала; 30 і 32 – роликові підшипники; 33 –ведучий вал; 35 – шестерня ведучого вала; 36 – синхронізатор; 37 – фіксатор

Рис 2 Кінематична схема:

1—ведучий вал; 2—підшипник; 3 – шестерня ведучого вала 4—муфта; 5—шестерня третьої передачі; 6 – шестерня другої передачі 7 – шестерня першої передачі; 8 блок шестерень задньої передачі; 9,10,11--шестерні першої,другої та третьої передач проміжного вала; 12—проміжний вал; 13—шестерня проміжного вала; 14—підшипник

Косозуба шестерня 7 другої передачі також установлена на валу вільно. На її маточині виконаний зубчастий вінець для включення другої передачі. Шестерня 8 установлена на шліцах веденого вала. Між заднім підшипником веденого вала й фланцем 13 кардана затиснута ведуча шестерня 12 привода спідометра. Ведена шестерня привода спідометра встановлена в кришці 16 заднього підшипника веденого вала.

Будова синхронізатора показано на рис. 3. На поверхні маточини 5 виконані такі ж зуби, як на зубчастих вінцях шестерні 4 ведучого вали й шестерні 3 третьої передачі, а також три пази 9, розташовані під кутом 120°. У пази вставлені штамповані сухарі 7, які мають у середній частині зовнішні виступи. По маточині переміщається муфта 2 включення третьої й четвертої передач, на зовнішній поверхні якої є кільцеве виточення для вилки 1.

Зовнішні виступи сухарів входять у кільцеву проточку, виконану на внутріш­ній поверхні муфти 2. Сухарі притискаються до внутрішньої поверхні муфти під впливом двох пружин 6.

По обидва боки маточини встановлені бронзові кільця 8 для її блокування. У торцях кілець є по три прямокутних вирізи під сухарі. На внутрішній конічній поверхні кілець нарізана дрібна нарізь, яка при зіткненні кілець із конусами шестерень для збільшення тертя розриває масляну плівку.

Проміжний вал (рис. 1) представляє собою блок чотирьох шестерень 29, 27, 26 і 18. Він установлений на роликовому 30 і кульковому 19 підшипниках. Роликовий підшипник сприймає тільки радіальні навантаження. Кульковий підшипник, закріплений гайкою на валу, а кришкою 21 і стопорним кільцем у стінці картера, сприймає як радіальні, так і осьові навантаження. Косозуба шестерня 29 перебуває в постійному зачепленні із шестернею ведучого вала, а косозубі шестерні третьої 27 і другої 26 передач із відповідними шестернями веденого вала. Шестерня першої передачі (заднього ходу) має прямі зуби.

На осі 25, на бронзовій втулці, установлений блок шестерень заднього ходу. Вісь блоку закріплена пластиною, яка привернута болтами до задньої стінки картера. Блок шестерень розташований трохи вище проміжного вала (на рис. 1 він умовно зміщений униз) і має дві шестерні 24 і 23 із прямими зубами. Між шестернями виконана кільцева канавка, у яку входить вилка включення заднього ходу.