Тема 1: Сутність місцевих фінансів. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти:

План:

1. Місцеві фінанси, їх суть і роль в економічному і соціальному розвитку території.

2. Фінансові ресурси місцевого самоврядування.

3. Місцеві бюджети, їх доходи і видатки.

І Місцеві фінанси - це сукупність умов задоволення громадських потреб підлеглих державі місцевих самоврядних спілок.

Місцеві фінанси - це система формування, розподілу і використання грошових, а також інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.

Місцеві фінансові органи - це організації, що відповідно законодавству України здійснюють функції зі складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету.

Якщо причиною функціонування фінансів є поява держави і товарно - грошових відносин, то причиною виникнення місцевих фінансів є наявність територіальних колективів, відокремлення функцій і завдань, які покладаються на їхні органи влади.

Завдання місцевих органів влади:

- завдання та функції, які передано місцевим органам влади в межах місцевих інтересів і є їхньою невід'ємною власною компетенцією;

- завдання та функції, доручені місцевим органам влади центральною владою.

Функції місцевих фінансів:

1. Є фіскальним інструментом. Це дозволяє забезпечувати ресурсами розв’язання завдань, що покладаються на місцеві органи влади;

2. У фінансовій системи місцевих органів влади мобілізується значна частина ВВП, здійснюється розподіл і перерозподіл цієї частини ВВП, таким чином, місцеві фінанси є інструментом регулювання економічного і соціального розвитку держави;

3. Фінанси місцевих органів влади є інструментом забезпечення громадських послуг;

4. Місцеві фінанси є інструментом забезпечення економічного росту;

5. Функції, пов'язані з виконанням делегованих повноважень центральної влади.

Роль місцевих фінансових органів влади в економіці і соціальній сфері:

1. Виступають як інструмент перерозподілу ВВП. Тут особливу роль має політика ціноутворення, яку багатьох країнах мають право здійснювати місцеві органи влади в частині регулювання цін на продукцію і тарифів на послуги підприємств комунального сектора;

2. Місцеві фінанси як фіскальний інструмент: місцеві органи влади мають право в рамках, визначених законодавством, встановлювати місцеві податки і збори. Крім того, вони можуть надавати пільги із сплати податків, що надходять до місцевих бюджетів;

3. Місцеві фінанси як інструмент фінансування громадських послуг: забезпечення оборони, фінансування основної частини державних соціальних видатків, соціально - культурної сфери, видатки на житлове - комунальне господарство, зайнятість населення, народне господарство;

4. Місцеві фінанси як інструмент економічного росту: місцеві органи влади разом з державою створюють також загальні умови для економічного зростання.

Фінанси місцевих органів влади є важливим інструментом впливу на всі процеси в економіці та соціальній сфері держави. Незавершеність процесу формування фінансів місцевих органів влади в Україні є причиною того, що економіка і соціальна сфера не отримують важливих децентралізованих імпульсів гармонізації розвитку, роль і значення яких у сучасних умовах має таке ж важливе значення, як і державне регулювання. Завершення цього процесу стане одним із головних чинників стабілізації соціально - економічної ситуації в державі, виходу з кризи.

ІІ Фінансові ресурси місцевого самоврядування - це фонди коштів, що формуються суб'єктами господарювання, органами місцевого самоврядування і населенням та використовуються для розширеного виробництва, матеріального стимулювання працівників, задоволення соціальних потреб.

До складу місцевих фінансових ресурсів включають:

- фінансові ресурси місцевих органів влади (місцевий бюджет і цільові фонди);

- фінансові ресурси підприємств комунальної форми власності.

Організаційно підприємства та заклади соціально-культурної форми власності можна розділити на три групи: ті, які повністю перебувають на бюджетному фінансуванні: підприємства, які частково фінансуються за рахунок місцевих бюджетів і підприємства які функціонують на принципі самоокупності.

Таким чином можна визначити, що матеріальною основою місцевих фінансів є централізовані і децентралізовані фінансові ресурси, що формуються у фондовій і нефондовій формі.

Головними фінансовими фондами місцевих органів влади є: місцеві бюджети, резервні та цільові фонди, фонди грошових ресурсів комунальних підприємств. Ресурси, що залучаються місцевими органами влади у вигляді банківських кредитів, від розміщення місцевих позик та деякі інші, як правило перебувають у нефондовій формі.

Є три основних теорії, що пояснюють суть і природу органів місцевого самоврядування як форми місцевої влади. Кожна з цих теорій по-різному пояснює взаємовідносини між державою і місцевим самоврядуванням.

Перша теорія - це теорія природних прав суспільства. По цій теорії функції та зміст діяльності органів місцевого самоврядування ототожнюються з діяльністю суспільства. Згідно з цим органи місцевого самоврядування мають власну компетенцію, не підлеглі державній владі і перебувають за межами цієї влади. Кожен територіальний колектив має власні завдання, що він самостійно визначає. Держава може впливати на діяльність територіального колективу через законодавство, але вона не може позбавити його прав.

На протилежних позиціях ґрунтується друга теорія - державна теорія органів місцевого самоврядування. У її основі лежить твердження, що органи місцевого самоврядування є органами державного управління і створюються державною владою для реалізації її функцій і завдань на місцевому рівні. Таким чином, вони знаходяться в структурі державної влади і їй підкоряються. Обсяг функцій і завдань, що мають органи місцевого самоврядування, повністю визначається державною владою.

Третя теорія органів місцевого самоврядування - теорія громадського самоврядування, або господарського самоврядування. В основі цієї теорії лежить твердження, що органи місцевого самоврядування мають власну, природну компетенцію тільки у сфері неполітичних відносин, тобто в сфері громадсько-господарських, або місцевих справ. У ці місцеві справи державна влада не втручається, вони вирішуються самостійно органами місцевого самоврядування. Але також існує і політична сфера, що знаходиться в компетенції державної влади і місцевих органів самоврядування і є її агентами на місцевому рівні.

ІІI До місцевих бюджетів відносяться бюджет АР Крим, обласні і районні бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування.

Бюджети місцевого самоврядування включають бюджети територіальних суспільств сіл, селищ, міст і їхніх об'єднань.

Місцевий бюджет охоплює надходження і витрати на виконання повноважень органів влади АР Крим, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування.

З метою проведення регулювання доходів місцевих бюджетів і досягнення їхньої бюджетної забезпеченості доходи, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування, розбиваються на дві групи:

- доходи, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів;

- доходи, що не враховуються при проведенні міжбюджетних трансфертів.

Доходи місцевих бюджетів – кошти, які надходять до відповідних місцевих бюджетів у розмірах і в порядку, встановлених законодавчо. Включають: власні або закріплені доходи, відрахування від регульованих доходів, дотації, субсидії, субвенції та інші трансферти.

Доходи місцевих органів влади можуть бути класифіковані за їхніми джерелами та за економічною природою.

За джерелами місцевих органів влади поділяються на:

• податкові доходи;

• неподаткові доходи (платежі, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності підприємств комунальної форми власності);

• доходи за рахунок кредитів та позик;

• трансферти від центральної влади та органів влади вищого територіального рівня.

За економічною природою доходи місцевих органів влади поділяються на власні доходи та закріплені доходи (передані місцевій владі).

Власні доходи – це доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади.

Закріплені доходи – це ті, що повністю або частково (в %) зараховуються у певні види бюджетів безстроково або на довготерміновій основі і для їх включення непотрібне рішення органів влади вищого рівня.

До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відносяться:

1. Податок на прибуток із громадян.

2. Державний збір.

3. Плата за ліцензії на проведення визначених видів господарської діяльності і сертифікати, що видаються виконавчим органам відповідних рад.

4. Плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.

5. Плата за торговий патент.

6. Надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад.

7. Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва.

До доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відносяться:

1. Місцеві податки і збори, що зараховуються в бюджети місцевого самоврядування.

2. Плата за землю в таких розмірах:

• в бюджети міст Києва і Севастополя - 100%;

• в бюджети міст республіканського (АР Крим) і обласного підпорядкування - 75%;

• в бюджети сіл, селищ і міст районного значення і їхніх об'єднань - 60%.

3. Податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів.

4. Надходження відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами.

5. Податок на промисел (зараховується в бюджети місцевого самоврядування).

6. Дивіденди на акції (частини, паї) господарських товариств, що є у власності відповідного територіального суспільства.

7. Плата за забруднення навколишнього природного середовища.

8. Кошти на відчуження комунального майна, включаючи земельні ділянки не с/г призначення.

9. Фіксований с/г податок.

10. Плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться в комунальній власності.

11. Надходження від грошово - речових лотерей.

12. Плата за надані гарантії.

13. Власні надходження бюджетних організацій, що містяться за рахунок коштів відповідного бюджету.

14. Податок на прибуток підприємств комунальної власності.

15. Платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення.

Видатки місцевих бюджетів –кошти, які спрямовуються місцевими органами влади на фінансування заходів з метою забезпечення покладених на ці органи функцій. Видатки місцевих бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.

Поточні – це видатки на фінансування діючої мережі підприємств, закладів і установ, що перебувають у власності місцевого самоврядування, а також на заходи соціального захисту і соціального забезпечення населення.

Видатки розвитку – це видатки місцевих бюджетів на інвестиційні програми і капітальні вкладення.

Видатки бюджету розвитку місцевих бюджетів виконуються по таких напрямках:

1. Погашення основної суми боргу;

2. Капітальні вкладення;

3. Внески в статутний фонд суб'єктів підприємницької діяльності.

Існують такі групи видатків місцевих бюджетів:

1 група - видатки на фінансування бюджетних організацій і установ, що забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розміщені ближче до споживача (перша медико-санітарна допомога).

2 група - видатки на фінансування бюджетних організацій і установ, що забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України (державне управління, дошкільна освіта, установи освіти для громадян, що потребують соціальної допомоги і реабілітації, охорона здоров'я, соціальний захист і соціальне забезпечення, державні програми підтримки будівництва).

3 група - видатки на фінансування бюджетних організацій і установ, що забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, чи фінансування програм, потреба в який існує у всіх регіонах України.