Література.

1. Опарін В.М. Фінанси: Навч. посібник. – К.: КНЕУ. – 2001р.

2. Худолій Л.М. Теорія фінансів: - К.: 2003р.

3. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К: Центр навчальної літератури, 2004р.

4. Бюджетний кодекс України на 2003р.

5. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навч. посібник. – К.: Атака, 2003р.

6. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. – К.: НІОС, 2002р.

7. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник - К.: Наукова думка, 1999р.

Ключеві терміни: бюджет, бюджетний механізм, бюджетна політика, бюджетний устрій, бюджетна система, бюджетна система, субсидіювання, вилучення коштів, бюджетні позички, взаємні розрахунки, бюджетна резолюція, бюджетний надлишок, бюджетний дефіцит, бюджетне право.

? Контрольні запитання:

1. Розкрийте місце і роль бюджету в економічній системі.

2. Які види бюджетів входять до складу бюджетної системи України?

3. На яких рівнях виконуються функції державного управління?

4. В залежності від співвідношення між доходами і видатками які розрізняють види державного бюджету?

5. Як класифікуються доходи державного бюджету?

6. Як класифікуються видатки державного бюджету?

7. Які складові бюджетної системи України?

8. На яких принципах ґрунтується побудова бюджетної системи України?

Тема 2: Бюджетний процес та бюджетне планування.

Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти:

План:

1. Бюджетний процес і його основні системи.

2. Організація бюджетного планування.

3. Виконання бюджету.

І Бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що становлять бюджетну систему України.

Таким чином, бюджетний процес складається з двох частин:

1. бюджетного планування;

2. виконання бюджету.

Стадії бюджетного процесу:

1. Складання проектів бюджету.

2. Розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети.

3. Виконання бюджету, внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети.

4. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішень щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль, аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

Учасниками бюджетного процесу є органи і посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями.

Бюджетними повноваженнями визнаються права та обов'язки учасників бюджетних правовідносин.

По обсягу наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів і розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Функції головного розпорядника бюджетних засобів:

1. Розробляє план своєї фінансової діяльності виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів.

2. Розробляє проект кошторису і бюджетні запити.

3. Одержує бюджетні призначення і доводить їх у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

4. Затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

5. Здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня і витрата ними, бюджетних коштів.

ІІ Бюджетне планування охоплює складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження. Це серцевина бюджетного процесу - виконується такий бюджет, який прийнятий.

Завдання бюджетного планування визначаються необхідністю вирішення охарактеризованого вище триєдиного завдання формування бюджету:

1. Достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів бюджету (обґрунтованість їх планування забезпечує реальність усього бюджетного процесу).

2. Оптимальний розподіл витрат за окремими групами й галузями (визначається ефективністю використання бюджетних коштів з позиції забезпечення економічного росту та соціальної гармонії в суспільстві).

3. Збалансування бюджету (саме складне завдання, оскільки, як правило, потреби у витратах перевищують реальні можливості у формуванні доходів)

У процесі бюджетного планування використовуються такі методи:

а) загальний метод - балансовий;;

б) до окремих статей - нормативний;

- прямого рахунка;

- аналітичний.

Сутність балансового методу полягає в тому, що бюджет як фінансовий план є балансом доходів і видатків. Отже, бюджет не може бути незбалансованим. Перевищення видатків над доходами неможливо, адже воно, виходячи зі схеми фінансової діяльності держави, не може бути профінансовано. Перевищення ж доходів над видатками теж буде недоречно, оскільки державі не потрібні зайві кошти (зате вони можуть бути необхідні юридичним і фізичним особам, у яких вони вилучаються у процесі перерозподілу). Використання балансового методу забезпечує реальність не тільки бюджетного планування, а й збалансованість формування та розміщення фінансових ресурсів у суспільстві.

Нормативний метод є основою бюджетного планування і полягає у визначенні окремих статей доходів і видатків за встановленими нормативами. Нормативи можуть мати різні рівні узагальнення - до макро - і мікроекономічних показників, у розрахунках на одного жителя, одну бюджетну організацію чи оперативно-сітьовий показник (на один клас), а також до конкретних статей видатків чи доходів.

Метод прямого рахунка передбачає деталізований розрахунок за кожним платником доходів і одержувачем бюджетних засобів. У процесі прямого розрахунку доходів і видатків бюджету теж використовуються нормативи, але не узагальнені, а деталізовані.

Аналітичний метод ґрунтується на визначенні тенденції розвитку окремих показників бюджету і чинників, які впливають на ці показники. Планування може здійснюватися з використанням коефіцієнтів, які характеризують динаміку доходів і видатків, або на основі визначення впливу на зміну показників бюджету окремих чинників (наприклад зростання чисельності населення, динаміку цін і тарифів, валютного курсу).

Процедура бюджетного планування - послідовність заходів і дій зі складання, розгляду і затвердження проекту бюджету, яка визначається відповідним законом. В Україні на державному рівні вона включає такі етапи та стадії:

1. Складання проекту бюджету:

- направлення Президентом Верховної Ради бюджетного послання;

- розроблення Верховною Радою бюджетної резолюції, у якій визначаються основні напрями бюджетної політики на наступний рік;

- розроблення Міністерством фінансів на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку прогнозного проекту Державного бюджету;

- узгодження показників прогнозного проекту бюджету з пропозиціями міністерств, відомств та інших органів;

- розроблення Міністерством фінансів робочого (узгодженого) проекту Державного бюджету і подання його в Кабінет Міністрів;

- розгляд проекту бюджету в Кабінеті Міністрів, прийняття рішення про його схвалення і подання Президентові проекту Закону про бюджет;

- розгляд проекту Закону про бюджет Президентом і подання його до Верховної Ради.

2. Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України:

- розгляд проекту Закону про Державний бюджет у комісіях і комітетах Верховної Ради;

- доповідь Міністра фінансів на засіданні Верховної Ради та співдоповідь голови комітету з питань бюджету;

- обговорення проекту Державного бюджету на засіданні Верховної Ради;

- прийняття відповідного рішення про результати розгляду проекту Закону про Державний бюджет:

а) затвердити Закон про Державний бюджет України;

б) схвалити у першому читанні і направити на доопрацювання;

в) відхилити і направити на перероблення.

ІІІ Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих доходів і фінансування передбачених видатків.

Організація виконання бюджету покладається на Кабінет Міністрів, оперативна робота ведеться Міністерством фінансів, Державною податковою адміністрацією і Державним казначейством. Виконання бюджету здійснюється на підставі розпису доходів і видатків. Цей документ складається після затвердження бюджету відповідно до підрозділів бюджетної класифікації, який містить повну деталізацію видів доходів і напрямів видатків. Розпис доходів і видатків складається з поквартальною розбивкою, що дає змогу збалансувати бюджет на різні періоди

Касове виконання бюджету включає одержання, заощадження і видачу коштів у ході виконання бюджету. У світловій практиці використовуються три основних системи касового обслуговування Державного бюджету:

1. казначейська (всі операції пов'язані з касовим виконанням бюджетів усіх рівнів проводяться винятково казначейством):

а) операції з коштами державного і місцевого бюджетів;

б) розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

в) контроль бюджетних повноважень при нарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведення платежів;

г) бухгалтерський звіт та складання звітності при виконанні державного бюджету.

2. банківська (касове виконання бюджету забезпечує проведення усіх операцій винятково державними і комерційними банками, яким уряд надає право на виконання цих функцій):

3. змішана (казначейско - банківська) - операції по касовому виконанню бюджетів проводяться як казначейством так і банками. Казначейство може здійснювати контроль тільки за касовим виконанням бюджету з боку банків.

Бюджетні асигнування - це повноваження, надані розпорядникові бюджетних коштів на одержання бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне зобов'язання - розміщення замовлення, придбання товару та послуг, що здійснюються відповідно бюджетному асигнуванню.

Бюджетні асигнування є підставою для затвердження кошторису.

Кошторис - основний документ бюджетної організації, який надає повноваження на одержання доходів і здійснення видатків для виконання організацією своїх функцій.

Види кошторисів:

а) індивідуальна - для кожної бюджетної організації;

б) загальна - по групі однорідних організацій (загальноосвітні школи, дитячі шкільні заклади і т.д.);

в) на централізовані заходи, що проводяться відповідним органом управління;

г) зведена - обсяги фінансування для окремого органа управління (зведений кошторис відділу освіти включає: загальні кошториси по загальноосвітніх школах, школах - інтернатах, дошкільних установ і на централізовані заходи).

Суть кошторисного фінансування складається у виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документа - кошторису.