4.5. Формули

Формули, на які є посилання у роботі, повинні нумеруватися у межах розділу арабськими цифрами. Номер формули має склада­тися із номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад: (2.3) - третя формула другого розділу. Номер формули проставляється в дужках з правого боку навпроти формули. Посилання вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.3)».

Пояснення значень символів і коефіцієнтів слід подавати без­посередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу (коефіцієнта) подають з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули слід виділяти вільними рядками. Вище і нижче кожної формули залишають не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести на інший після знака рівності «=» або знаків «+», мінус «-», множення «х» і ділення «:».

4.6. Посилання

Якщо у тексті роботи наведено цитати, статистичні дані, запозичений матеріал та ін., необхідно зробити посилання на першоджерела. Посилання на літературні джерела слід зазначати після відповідного абзацу тексту дипломної магістерської роботи у квадратних дужках. Наприклад, [12] чи [12, с. 58] означає: 12 - порядковий номер джерела, позначеного у списку використаних джерел, 58 - сторінка з цього джерела.

Посилання на ілюстрації, формули, таблиці дипломної магістерсь­кої роботи, вказують їх порядковими номерами, додатки - літерами. Наприклад: рис. 2.2, формула (3.3), табл. 3.1, дод. А.

У повторних посиланнях на ілюстрації і таблиці вказують ско­рочено слово «дивися», наприклад: «див. табл. 1.1».

4.7. Список використаних джерел

Джерела, включені до списку використаних джерел, наводяться у відповідній послідовності згідно з вимогами Державного стандарту на бібліогра­фічний опис творів друку (ГОСТ 7.1-84) із обов'язковим зазначенням назв праць.

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби - про перевидання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації.

У списку можуть бути посилання на публікації у мережі Інтернет.

4.8 Ілюстративний матеріал

Ілюстративний матеріал оформляють як продовження записки на наступних її сторінках. Тексту додатків передує аркуш з номером розділу і назвою

" ДОДАТКИ ".

Кожний додаток починається з нової сторінки, в правому верхньому куті друкують (вписують) слово "Додатки". Кожний додаток повинен мати заголовок. Якщо в записці є більше ніж один додаток, їх нумерують послідовно великими українськими літерами, наприклад, "Додаток А", "Додаток Б" тощо.

При першому посиланні в тексті записки на інформацію додатків належить у круглих дужках написати слово "додаток" і вказати його номер, наприклад, "(Додаток А)". Повторні посилання на інформацію додатку слід давати із скороченим словом "дивись", наприклад, (додаток А).

5. Порядок захисту курсової роботи

Курсова робота, яка готова до захисту, подається учнем керівнику на рецензію. Якщо курсова робота виконується повторно, то її новий варіант подається обов'язково із зауваженням наукового керівника. Всі доповнення і зміни до початкового варіанту курсової роботи викладаються на аркушах паперу відповідного формату і розміщуються після додатків із зазначенням параграфу (розділу), якого вони стосуються. Учень, який не подав до визначеного терміну курсову роботу або отримав незадовільну оцінку, до складання іспитів не допускається. Для проведення захисту курсових робіт створюється комісія (не менше двох чоловік). . На засіданні комісії розглядаються курсова робота і рецензія (висновки) керівника. Процедура захисту курсової роботи складається із доповіді учня (7-10 хв.), відповідей на зауваження наукового керівника, якщо вони не враховані, на питання членів комісії по темі курсової роботи. Тривалість захисту, як правило, не повинна перевищувати15-20хв.

У доповіді на захисті учням слід обґрунтувати актуальність теми, сформулювати мету та завдання дослідження, дати коротку характеристику об'єкта дослідження, показати результати дослідження, суть запропонованих пропозицій,

заходів та їх обґрунтування. На захисті учень не повинен читати доповідь, а повинен вільно розповідати зміст роботи, користуючись планом. Можна ілюструвати доповідь таблицями,

схемами, графіками.

Відповіді на запитання повинні бути лаконічні, чіткі.

Результати захисту обговорюються після його закінчення на закритому засіданні комісії. При оцінюванні курсової роботи беруться до уваги її якість і зміст, глибина дослідження, зміст доповіді, правильність відповідей на запитання комісії, оформлення роботи, проявлена учнем ініціатива.