7000М без кисневого приладу явище гіпоксії розвивається протягом 20хв. Усі симптоми

зникають, якщо людину опустити на меншу висоту чи дати їй подихати чистим киснем.

З умовами підвищеного тиску людина стикається при виконанні робіт під водою або в

глибоких шахтах. Роботи в таких умовах поділяються на три періоди: період компресії, коли

відбувається поступове зростання тиску вище атмосферного; період роботи за умов

підвищеного тиску; період декомпресії – виведення робітника із зони дії підвищеного тиску.

Під час компресії та роботи в кесоні особливих патологічних змін в організмі не

спостерігається. Небезпечним є період декомпресії, оскільки при швидкому переході людини

від підвищеного тиску до нормальних умов може виникати кесонна хвороба. Азот, що

виділяється у кров з бурхливим утворенням бульбашок може закупорити судини й призвести

до газової емболії.

Отже, здатність організму пристосовуватися до метеорологічних умов хоч і висока, але

не безмежна тому реакція організму на дію тепла або холоду може призводити до

патологічного стану.

Так різке перегрівання організму може спричинити тепловий або сонячний удар.

Симптомами якого є слабкість, головний біль, неправильне кольорове сприйняття, нудота,

підвищення температури тіла. Висока температура повітря знесилює організм та послаблює

його захисні сили внаслідок порушення водно-сольового балансу. При тяжкій формі

теплового удару температура тіла може підвищуватися до +42 С, внаслідок чого може

настати смерть людини.

Під дією низьких температур настає холодовий дискомфорт, який призводить до

сильного охолодження. При температурі тіла +24 С настає смерть.

В умовах низьких температур може спостерігатися загальне або місцеве

переохолодження, що сприяє розвитку простудних захворювань. За таких умов знижується

чутливість шкіри, вона стає припухлою із синюшним відтінком..

Отже, тривала дія тепла чи холоду може призвести до патологічного порушення

функціонального стану організму або його окремих систем.

Оптимальними мікрокліматичними умовами є такі, які при тривалому впливові на

людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги терморегуляції.

Допустимими мікрокліматичними умовами є такі параметри мікроклімату, які при

тривалій дії призводять до зміни теплового стану організму шляхом напруги терморегуляції.

Оптимальні і допустимі метеорологічні умови у робочій зоні нормуються залежно від

категорії робіт, пори року (холодна або тепла) і виду приміщень з незначними або значними

надлишками тепла.

Оптимальна відносна волога згідно з ДСН 3.3.3.042-99 становить 40-60%. Допустима до

75%. Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу засобів 22

та заходів, що включають санітарно-гігієнічні, організаційно-технологічні та інші види

захисту працюючих.

Заходи щодо нормалізації нагріваючого мікроклімату включають:

 запобігання виділення у приміщення надмірної кількості тепла і вологи або перебування

працюючих поза зоною несприятливого мікроклімату;

 зниження температури повітря та інтенсивності інфрачервоного випромінювання у

гарячих цехах;

 нормалізація теплового балансу організму шляхом швидкого відновлення порушених

процесів терморегуляції.

Важливим профілактичним заходом в умовах нагріваючого мікроклімату є механізація

важких робіт, дистанційне управління, автоматизація технологічних процесів, локалізація та

ізоляція тепловиділень шляхом вловлювання або відведення їх з місць утворення,

герметичність обладнання, закриття технологічних отворів, влаштування водяних завіс,

аерація, повітряне душування і ін.

В умовах охолоджуючого мікроклімату облаштовують шлюзи, тамбури, перегородки,

повітряні завіси і т. ін.

З організаційних заходів суттєве значення має режим праці та відпочинку, припинення

робіт при відповідних несприятливих температурах за постановами місцевих

адміністративних органів.

Значною мірою позитивно вирішується питання шляхом раціонального впровадження

питного режиму та забезпечення працюючих раціональним спецодягом.

Згідно з вказівкою МОЗ працівники, які постійно працюють в умовах впливу високих

температур мають проходити періодичні медичні медогляди не менше одного разу на два

роки.

Санітарне законодавство передбачає відповідні протипоказання для роботи в умовах

незадовільного мікроклімату. Протипоказаннями для роботи в умовах перегрівання є

захворювання серцево-судинної системи, туберкульоз легенів, різко виражені форми

захворювань нервової системи і т. ін.