13 Нещасні випадки та їх класифікація

Неща сний ви падок (подія) — тілесні пошкодження або смерть, інколи пошкодження

майна, причиною яких є несподіваний збіг обставин. При цьому зазвичай мається на увазі,

що негативного імовірнісного результату можливо було уникнути або запобігти, якщо

причини, що привели до нещасного випадку, були би розпізнані раніше. Нещасні випадки

класифікуються за наслідками, кількістю потерпілих та стосовно їх зв'язку з виробництвом.

За наслідками нещасні випадки поділяються на легкі, тяжкі та смертельні. До легких

належать такі нещасні випадки, що призвели до необхідності переведення працівника на

легшу роботу або спричинили нетривалу втрату працездатності (не менше як на один

робочий день). Якщо стався нещасний випадок з тяжкими наслідками, то характер і ступінь

тяжкості травми, отриманої працівником, встановлюється медичним заключенням 14

спеціалізованого медичного закладу відповідно до Класифікатора розподілу травм за

ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ України.

За кількістю потерпілих нещасні випадки поділяються на поодинокі та групові (одночасно

постраждали двоє і більше працівників).

Стосовно зв'язку з виробництвом нещасні випадки можна в загальному поділити на

випадки виробничого та невиробничого характеру (рис. 1.7). До нещасних випадків

невиробничого характеру належать такі випадки, які призвели до ушкодження здоров'я

потерпілого, однак не пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків. Зокрема це нещасні

випадки, що сталися під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському,

власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не

використовувався в інтересах підприємства; виконання громадських обов'язків (рятування

людей, захист власності, правопорядку, якщо це не передбачено службовими обов'язками),

участі в культурно-масових заходах, спортивних змаганнях тощо.

14 Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань на

підприємствах та організаціях

Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника,

одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних

іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших

отруєнь, теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним

струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень

унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками тваринного і

рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день

чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу терміном не менш

як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових

обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві (далі - нещасні випадки).

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий

повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу

підприємства і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа

підприємства) зобов'язаний:

- терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у

разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

- повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки,

членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань

охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому

місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо

це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких

наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних випадків.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків, які

підлягають спеціальному розслідуванню, зобов'язаний негайно:

- повідомити про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування від нещасних випадків (далі - Фонду), якщо потерпілий є

працівником іншого підприємства - це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався

внаслідок пожежі - відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення 15

гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної

санітарно-епідеміологічної служби;

- утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку в складі не менше трьох

осіб та організувати розслідування.

До складу комісії з розслідування входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або

посадова особа (спеціаліст), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з

питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на

якому стався нещасний випадок, представник профспілкової організації, членом якої є

потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо

потерпілий не є членом профспілки, інші особи.

У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою

інвалідністю потерпілого, до складу комісії з розслідування обов'язково включається

представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

До складу комісії не може входити керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан

охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та

одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам законодавства з охорони праці;

- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити,

пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом, виявити осіб, які припустилися

порушення вимог законодавства з охорони праці, розробити заходи щодо запобігання

подібним нещасним випадкам;

- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а

також акт за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким,

що пов'язаний з виробництвом, або акт за формою НВП, якщо цей нещасний випадок

визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження

роботодавцю;

- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з

виробництвом, крім акта форми Н-1, складається також у чотирьох примірниках карта обліку

професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки зі смертельними наслідками;

- групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома або декількома працівниками,

незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;

- випадки смерті працівників на підприємстві;

- випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;

- нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю

потерпілого (за рішенням органів Держгірпромнагляду).