
- •1 Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни
- •2 Законодавча база оп
- •3 Нормативно технічна база з питань оп
- •7 Основні принципи державної політики в галузі оп
- •8 Служба оп на підприємстві.
- •12 Відповідальність за порушення вимог оп
- •13 Нещасні випадки та їх класифікація
- •14 Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань на
- •15 Класифікація причин виробничого травматизму
- •19 Виробнича санітарія. Робоча зона, постійне робоче місце
- •20 Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини
- •7000М без кисневого приладу явище гіпоксії розвивається протягом 20хв. Усі симптоми
- •75%. Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу засобів 22
- •21 Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря
- •22 Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •23 Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції
- •35% Тепловіддача здійснюється виключно шляхом випаровування поту. В умовах
- •26 Категорії робіт за ступенем важкості
- •27 Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання
- •35°С. По таблиці або по графіку, що додається до приладу, визначають фактичну швидкість
- •28 Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату
- •29 Основні заходи покращення умов праці
- •700 Млн. Грн., але цих коштів недостатньо, щоб впровадити у життя всі переліченні
- •30 Шкідливі речовини. Гдк. Нормування вмісту
- •31 Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин.
- •32 Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
- •33 Вентиляція. Класифікація вентиляції
- •34 Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки
- •35 Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги, недоліки
- •37 Вимоги при проектуванні вентиляції
- •38 Основні світлотехнічні показники
- •39 Джерела штучного освітлення, їх переваги та недоліки
- •40 Природне освітлення. Кпо
- •41 Штучне освітлення. Види штучного освітлення
- •42 Нормування штучного освітлення
- •43 Методи розрахунку штучного освітленн
- •44 Світильники. Їх характеристики
- •45 Основні вимоги до виробничого освітлення
- •46 Лампи розжарювання. Класифікація.
- •47 Люмінісцентні лампи. Класифікація.
- •Ikea, що випускає й реалізовує люмінесцентні лампочки, займається і їхньою переробкою.
- •48 Шум. Походження шуму
- •49 Класифікація шумів
- •50 Походження шуму. Спектр, октавні смуги частот
- •12...102 Вт/м2 –5 2 Па при частоті звуку 1кГц. Поріг
- •51 Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •52 Дія шуму на організм людини. Нормування шуму
- •53 Методи і засоби захисту від шуму
- •54 Інфразвук, дія на людину та захист від нього
- •110 ДБ. Для непостійного інфразвуку нормованою характеристикою є загальний рівень
- •1,0*10 У 5 ступені до 1,0*10 у 9 ступені Гц).
- •56 Вібрація та її види. Джерела вібрації
- •57 Вібрація та її основні характеристики
- •58 Методи та засоби захисту від вібрації.
- •0,005Мм. Щоб коливання не передавалося на грунт навколо фундаменту створюють розриви
- •59 Дія вібрації на організм людини
- •60 Нормування вібрації
- •61 Електромагнітне поле.
- •62 Дія змінного електромагнітного поля на організм людини.
- •3*10 У 10 ступені Гц викликає катаракту очей (помутніння хрусталика), а опромінення емп
- •64 Класифікація іонізуючого випромінювання.
- •65 Дози іонізуючого випромінювання, одиниці вимірювання
- •66 Біологічний вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •20 Років, призводить до помутніння кришталика.
- •67 Захист від іонізуючих випромінювань
- •68 Електробезпека. Основні нормативні документи
- •69 Основні причини електротравматизму
- •70 Основні заходи профілактики електротравматизму
- •72 Дія електричного струму на організм людини
- •73 Основні фактори, які впливають на
- •74 Класифікація приміщень за електробезпекою
- •75 Замикання електричного струму на землю, замикання на корпус,
74 Класифікація приміщень за електробезпекою
Електробезпека людей значною мірою залежить від вологості і тем-ператури повітря у
приміщенні, ступеня електропровідності підлоги і стін, наявності в повітрі хімічних речовин
й електропровідного пилу тощо.
Всі виробничі приміщення за рівнем електробезпеки поділяються на три класи:
– приміщення без підвищеної небезпеки. Це сухі приміщення зі стру-монепровідною
підлогою, з вологістю не вище 75%, без пилу або лише зі струмонепровідним пилом
температурою повітря до 300С, в яких відсут-ня можливість одночасного дотику людини до
корпуса електричної уста-новки і металевих елементів, з’єднаних з землею;
– приміщення з підвищеною небезпекою. Для них характерним є на-явність однієї з таких
п’яти ознак: вологість перевищує 75%, наявний електропровідний пил, електропровідна
підлога, температура повітря вище +30°С, існує можливість одночасного дотику до
металевих предме-тів, з’єднаних з землею, і корпусу електроустановки;
– особливо небезпечні приміщення. Вони можуть мати до 100% воло-гості або хімічно
активне середовище, що руйнує електроізоляцію, або одночасно дві чи більше ознак,
характерних для приміщення з підвище-ною небезпекою.
У приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга ру-чних переносних
світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного
інструменту до 36 В, а в особливо небезпечних приміщеннях – до 12 В.
75 Замикання електричного струму на землю, замикання на корпус,
опір розтікання, опір заземлення.
Електричний струм замикається на землю через провідники, що мають з нею контакт.
Причинами замикання і стікання струму в землю є:
- замикання електричної мережі в результаті аварії на заземлений корпус електроустановки;
- падіння проводів на землю;
- пробій чи ушкодження ізоляції електричних кабелів. При замиканні струму на землю
відбувається різке зниження потенціалу - напруга визначається як добуток струму замикання
на землю
Струм в землі призводить до появи потенціалів на заземлювачі, на металевих
частинах комунікацій, що знаходяться поблизу заземлювача, у землі та на її поверхні
навколо місця замикання і стікання струму в землю.
Різниця потенціалів поблизу замикання може досягати великих значень і тому є
небезпечною для людини, що наближається чи рухається в зоні замикання. Людина при
цьому зазнає впливу електричного струму по шляху "нога-нога". 81
Розтікання струму в землі, різниця потенціалів між сусідніми точками, а, отже, і
небезпека ураження людини залежать:
- від значення струму замикання на землю;
- провідності ґрунту;
- опору заземлених конструкцій;
- їхньої форми і ступеня зіткнення з ґрунтом;
- напруги в мережі (до 1000 В);
- розгалуженості;
- стану ізоляції та ін.ш.
Електричне замикання на корпус - випадкове електричне сполучення струмопровідної
частини з металевими не струмоведучими частинами електроустановок. Електричне
замикання на землю - випадкове електричне сполучення струмоведучої частини
безпосередньо із землею або не- струмопровідними провідними конструкціями, або
предметами, не ізольованими від землі. Струм замикання на землю - струм, що проходить
через місце замикання на землю. Зона розтікання струму замикання на землю - зона землі, за
межами якої електричний потенціал, обумовлений струмами замикання на землю, може бути
умовно прийнятий рівним нулю.
Напруга щодо землі - напруга щодо місця землі, що знаходиться поза зоною
розтікання струму замикання на землю.
Ділянка ґрунту, яка лежить поблизу заземлювача, де потенціал не дорівнює нулю,
називають полем розтікання (струму).
Опір заземлювача розтіканню струму (опір розтіканню) можна визначити як сумарний
опір ґрунту від заземлювача до будь-якої точки з нульовим потенціалом (землі). Опір
елементарного провідника або шару ґрунту товщиною dх буде таким:
,
звідки опір розтіканню буде наступним:
Спільне розв'язання рівнянь 4.12, 4.13 дає:
Звідси одержимо:
Останнє рівняння витікає також із закону Ома.
Таким чином, опір струму замикання на землю чинить ґрунт, який перебуває у полі
розтікання. За межами поля розтікання ґрунт є провідником з нескінченно великим
поперечним перерізом і не чинить опору струмові. Тому опір заземлювача не залежить від
відстані між заземлювачами, включеними у коло послідовно.
Опір заземленого пристрою обчислюється з відношення напруги на заземлювачі до
сили струму, який проходить через нього в землю, і складається з опору заземлювача
відносно землі, опору заземлювача, як металевого провідника, та опору заземлюючих
провідників, які з’єднують заземлювач з корпусами обладнання.
Опір заземлюючого пристрою залежить від питомого опору ґрунту, у якому його
прокладено, типу, (стержньовий, довгий, горизонтальний, заглиблений та глибинний)
розмірів, кількості та взаємного розміщення електродів і ін