74 Класифікація приміщень за електробезпекою

Електробезпека людей значною мірою залежить від вологості і тем-ператури повітря у

приміщенні, ступеня електропровідності підлоги і стін, наявності в повітрі хімічних речовин

й електропровідного пилу тощо.

Всі виробничі приміщення за рівнем електробезпеки поділяються на три класи:

– приміщення без підвищеної небезпеки. Це сухі приміщення зі стру-монепровідною

підлогою, з вологістю не вище 75%, без пилу або лише зі струмонепровідним пилом

температурою повітря до 300С, в яких відсут-ня можливість одночасного дотику людини до

корпуса електричної уста-новки і металевих елементів, з’єднаних з землею;

– приміщення з підвищеною небезпекою. Для них характерним є на-явність однієї з таких

п’яти ознак: вологість перевищує 75%, наявний електропровідний пил, електропровідна

підлога, температура повітря вище +30°С, існує можливість одночасного дотику до

металевих предме-тів, з’єднаних з землею, і корпусу електроустановки;

– особливо небезпечні приміщення. Вони можуть мати до 100% воло-гості або хімічно

активне середовище, що руйнує електроізоляцію, або одночасно дві чи більше ознак,

характерних для приміщення з підвище-ною небезпекою.

У приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга ру-чних переносних

світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного

інструменту до 36 В, а в особливо небезпечних приміщеннях – до 12 В.

75 Замикання електричного струму на землю, замикання на корпус,

опір розтікання, опір заземлення.

Електричний струм замикається на землю через провідники, що мають з нею контакт.

Причинами замикання і стікання струму в землю є:

- замикання електричної мережі в результаті аварії на заземлений корпус електроустановки;

- падіння проводів на землю;

- пробій чи ушкодження ізоляції електричних кабелів. При замиканні струму на землю

відбувається різке зниження потенціалу - напруга визначається як добуток струму замикання

на землю

Струм в землі призводить до появи потенціалів на заземлювачі, на металевих

частинах комунікацій, що знаходяться поблизу заземлювача, у землі та на її поверхні

навколо місця замикання і стікання струму в землю.

Різниця потенціалів поблизу замикання може досягати великих значень і тому є

небезпечною для людини, що наближається чи рухається в зоні замикання. Людина при

цьому зазнає впливу електричного струму по шляху "нога-нога". 81

Розтікання струму в землі, різниця потенціалів між сусідніми точками, а, отже, і

небезпека ураження людини залежать:

- від значення струму замикання на землю;

- провідності ґрунту;

- опору заземлених конструкцій;

- їхньої форми і ступеня зіткнення з ґрунтом;

- напруги в мережі (до 1000 В);

- розгалуженості;

- стану ізоляції та ін.ш.

Електричне замикання на корпус - випадкове електричне сполучення струмопровідної

частини з металевими не струмоведучими частинами електроустановок. Електричне

замикання на землю - випадкове електричне сполучення струмоведучої частини

безпосередньо із землею або не- струмопровідними провідними конструкціями, або

предметами, не ізольованими від землі. Струм замикання на землю - струм, що проходить

через місце замикання на землю. Зона розтікання струму замикання на землю - зона землі, за

межами якої електричний потенціал, обумовлений струмами замикання на землю, може бути

умовно прийнятий рівним нулю.

Напруга щодо землі - напруга щодо місця землі, що знаходиться поза зоною

розтікання струму замикання на землю.

Ділянка ґрунту, яка лежить поблизу заземлювача, де потенціал не дорівнює нулю,

називають полем розтікання (струму).

Опір заземлювача розтіканню струму (опір розтіканню) можна визначити як сумарний

опір ґрунту від заземлювача до будь-якої точки з нульовим потенціалом (землі). Опір

елементарного провідника або шару ґрунту товщиною dх буде таким:

,

звідки опір розтіканню буде наступним:

Спільне розв'язання рівнянь 4.12, 4.13 дає:

Звідси одержимо:

Останнє рівняння витікає також із закону Ома.

Таким чином, опір струму замикання на землю чинить ґрунт, який перебуває у полі

розтікання. За межами поля розтікання ґрунт є провідником з нескінченно великим

поперечним перерізом і не чинить опору струмові. Тому опір заземлювача не залежить від

відстані між заземлювачами, включеними у коло послідовно.

Опір заземленого пристрою обчислюється з відношення напруги на заземлювачі до

сили струму, який проходить через нього в землю, і складається з опору заземлювача

відносно землі, опору заземлювача, як металевого провідника, та опору заземлюючих

провідників, які з’єднують заземлювач з корпусами обладнання.

Опір заземлюючого пристрою залежить від питомого опору ґрунту, у якому його

прокладено, типу, (стержньовий, довгий, горизонтальний, заглиблений та глибинний)

розмірів, кількості та взаємного розміщення електродів і ін