
- •1 Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни
- •2 Законодавча база оп
- •3 Нормативно технічна база з питань оп
- •7 Основні принципи державної політики в галузі оп
- •8 Служба оп на підприємстві.
- •12 Відповідальність за порушення вимог оп
- •13 Нещасні випадки та їх класифікація
- •14 Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань на
- •15 Класифікація причин виробничого травматизму
- •19 Виробнича санітарія. Робоча зона, постійне робоче місце
- •20 Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини
- •7000М без кисневого приладу явище гіпоксії розвивається протягом 20хв. Усі симптоми
- •75%. Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу засобів 22
- •21 Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря
- •22 Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •23 Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції
- •35% Тепловіддача здійснюється виключно шляхом випаровування поту. В умовах
- •26 Категорії робіт за ступенем важкості
- •27 Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання
- •35°С. По таблиці або по графіку, що додається до приладу, визначають фактичну швидкість
- •28 Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату
- •29 Основні заходи покращення умов праці
- •700 Млн. Грн., але цих коштів недостатньо, щоб впровадити у життя всі переліченні
- •30 Шкідливі речовини. Гдк. Нормування вмісту
- •31 Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин.
- •32 Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
- •33 Вентиляція. Класифікація вентиляції
- •34 Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки
- •35 Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги, недоліки
- •37 Вимоги при проектуванні вентиляції
- •38 Основні світлотехнічні показники
- •39 Джерела штучного освітлення, їх переваги та недоліки
- •40 Природне освітлення. Кпо
- •41 Штучне освітлення. Види штучного освітлення
- •42 Нормування штучного освітлення
- •43 Методи розрахунку штучного освітленн
- •44 Світильники. Їх характеристики
- •45 Основні вимоги до виробничого освітлення
- •46 Лампи розжарювання. Класифікація.
- •47 Люмінісцентні лампи. Класифікація.
- •Ikea, що випускає й реалізовує люмінесцентні лампочки, займається і їхньою переробкою.
- •48 Шум. Походження шуму
- •49 Класифікація шумів
- •50 Походження шуму. Спектр, октавні смуги частот
- •12...102 Вт/м2 –5 2 Па при частоті звуку 1кГц. Поріг
- •51 Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •52 Дія шуму на організм людини. Нормування шуму
- •53 Методи і засоби захисту від шуму
- •54 Інфразвук, дія на людину та захист від нього
- •110 ДБ. Для непостійного інфразвуку нормованою характеристикою є загальний рівень
- •1,0*10 У 5 ступені до 1,0*10 у 9 ступені Гц).
- •56 Вібрація та її види. Джерела вібрації
- •57 Вібрація та її основні характеристики
- •58 Методи та засоби захисту від вібрації.
- •0,005Мм. Щоб коливання не передавалося на грунт навколо фундаменту створюють розриви
- •59 Дія вібрації на організм людини
- •60 Нормування вібрації
- •61 Електромагнітне поле.
- •62 Дія змінного електромагнітного поля на організм людини.
- •3*10 У 10 ступені Гц викликає катаракту очей (помутніння хрусталика), а опромінення емп
- •64 Класифікація іонізуючого випромінювання.
- •65 Дози іонізуючого випромінювання, одиниці вимірювання
- •66 Біологічний вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •20 Років, призводить до помутніння кришталика.
- •67 Захист від іонізуючих випромінювань
- •68 Електробезпека. Основні нормативні документи
- •69 Основні причини електротравматизму
- •70 Основні заходи профілактики електротравматизму
- •72 Дія електричного струму на організм людини
- •73 Основні фактори, які впливають на
- •74 Класифікація приміщень за електробезпекою
- •75 Замикання електричного струму на землю, замикання на корпус,
3 Нормативно технічна база з питань оп
Нормативно-правові акти з охорони праці – це правила, норми, регламенти,
положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.
Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру введен-
ня досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці і
виробничого середовища, але не рідше одного разу в десять років.
Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці й технологічні процеси
повинні включати вимоги з охорони праці й узгоджуватися з органами державного нагляду
за охороною праці. Нормативно-технічну базу охорони праці складають міжгалузеві й
галузеві державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП) і нормативні акти з охорони
праці окремих підприємств. Дія ДНАОП загальнодержавного користування поширюється на
всі підприємства, організації незалежно від їхньої відомчої приналежності і форми
власності. Галузеві ДНАОП відносяться до певної галузі промисловості. Власники
підприємств або уповноважені ними органи розробляють на основі ДНАОП і затверджують
власні положення, інструкції або інші нормативні акти з охорони праці, що діють у межах
підприємства.
4 Державний нагляд за ОП
5 Контроль за станом ОП
Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про
охорону праці здійснюють:
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за
охороною праці (Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого
нагляду — Держпромгірнагляд);
спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки (Головна
державна інспекція з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою Міністерства екології та
природних ресурсів України);
спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки (Державний
департамент пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);
спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці (Санітарно-
епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я України).
Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється Законом України
"Про охорону праці", законами України "Про використання ядерної енергії і радіаційну
безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці
органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства здійснюється
Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.7
Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з
нагляду за охороною праці мають право:
— безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва
фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та
здійснювати у присутності роботодавця або його представника перевірку додержання
законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;
— одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки
експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про
рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо
їх усунення;
— видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим
особам юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують
найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам
місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про
усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації
об'єктів підвищеної небезпеки;
— забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих
виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та
експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці,
виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а
також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення
порушень, які створюють загрозу життю працюючих;
— притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні
законодавства про охорону праці;
— надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній
посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до
відповідальності згідно із законом.
6 Державне управління ОП
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" державне управління охороною праці
здійснюють:
1) Кабінет Міністрів України;
2) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною
праці (на сьогодні — Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та
гірничого нагляду — Держгірпромнагляд);
3) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
4) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи
місцевого самоврядування.
Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці полягає в тому, що він:
забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму
поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої
влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;
встановлює єдину державну статистичну звітність із питань охорони праці.8
Основні функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з
нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляду), що визначені Законом України "Про
охорону праці" та Положенням про цей орган, полягають у тому, що він:
здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує
державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного
управління охороною праці органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування;
розробляє за участю міністерств та інших уповноважених на це органів та організацій
загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища і контролює її виконання;
здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми,
положення, інструкції й інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;
координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів
місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності в галузі
безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
проводить експертизу проектної документації та видає у передбачених
законодавством випадках дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію
(застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в галузі охорони праці:
проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;
розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці
та виробничого середовища за участю профспілок;
здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці;
укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов
і безпеки праці;
беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці;
організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці;
створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх
діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у
сфері рятувальної справи;
здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в галузі охорони
праці:
забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони
праці;
формують за участю представників профспілок. Фонд соціального страхування від
нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення
стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у
складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;
забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах
зі шкідливими та небезпечними умовами праці, вживають заходів до проведення атестації
робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;
вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних) аварійно-
рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної
власності;9
здійснюють контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності
нормативно-правових актів про охорону праці;
затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та
виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-
економічного і культурного розвитку регіонів;
приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для
обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності.