37 Вимоги при проектуванні вентиляції

Природна та штучна вентиляції повинні відповідати наступним санітарно-гігієнічним

вимогам:

- створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови праці

(температуру, вологість і швидкість руху повітря);

- повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі або розчиняти їх до

допустимих концентрацій;

- не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом засмоктування із

суміжних приміщень;

- не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження;

- бути доступними для керування та ремонту під час експлуатації;

- не створювати під час експлуатації додаткових незручностей (наприклад, шуму, вібрацій,

потрапляння дощу, снігу тощо).

Необхідно зазначити, що до вентиляційних систем, встановлених у пожежо- та

вибухонебезпечних приміщеннях, висувається ціла низка додаткових вимог, які в цьому

розділі не розглядаються.37

38 Основні світлотехнічні показники

Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними

показниками. До основних кількісних показників належать: світловий потік, сила світла,

яскравість і освітленість.

До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між

об'єктом і фоном, видимість.

Світловий потік (Ф) - це потужність світлового видимого випромінювання, що оцінюється

оком людини за світловим відчуттям. Одиницею світлового потоку є люмен (лм) - світловий

потік від еталонного точкового джерела в одну канделу (міжнародну свічку), розташованого

у вершині тілесного кута в 1 стерадіан (рис. 2.15). Під стерадіаном розуміють тілесний кут у

центрі сфери, який вирізає на її поверхні ділянку площі, що дорівнює квадрату радіуса

сфери.

Сила світла (/) - це величина, що визначається відношенням світлового потоку (Ф) до

тілесного кута (со), у межах якого світловий потік рівномірно розподіляється:

Яскравість (В) - визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом

поверхні її даному напрямку, до площі поверхні, що світиться:

Освітленість (Е) - відношення світлового потоку (Ф), що падає на елемент поверхні, до

площі цього елемента (5):

Фон - поверхня, що безпосередньо прилягає до об'єкта розпізнавання, на якій він

розглядається. Фон характеризується коефіцієнтом відбиття поверхні р, який являє собою

відношення світлового потоку, що відбивається від поверхні, до світлового потоку, що падає

на неї. Фон уважається світлим при р > 0,4, середнім - при р = 0,2-0,4 і темним, якщо р < 0,2.

Контраст між об'єктом і фоном характеризується співвідношенням яскравостей об'єкта

розпізнавання (крапка, лінія, знак та інші елементи, що потребують розпізнавання в процесі

роботи) та фону

Видимість (і>) - характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Видимість залежить від

освітленості, розміру об'єкта розпізнавання, його яскравості контрасту між об'єктом і фоном,

тривалості експозиції.

Для вимірювання світлотехнічних величин застосовують фотометри, вимірювачі

видимості тощо.

У виробничих умовах для контролю освітленості робочих місць та загальної освітленості

приміщень використовують люксметри типів Ю-116, Ю-11 7, універсальний портативний

цифровий люксметр-яскравомір ТЭС0693, фотометр типу 1105 фірми "Брюль і К'єр". Робота

цих приладах базується на явищі фотоелектричного ефекту - перетворенні світлової енергії

на електричну.