
- •1 Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни
- •2 Законодавча база оп
- •3 Нормативно технічна база з питань оп
- •7 Основні принципи державної політики в галузі оп
- •8 Служба оп на підприємстві.
- •12 Відповідальність за порушення вимог оп
- •13 Нещасні випадки та їх класифікація
- •14 Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань на
- •15 Класифікація причин виробничого травматизму
- •19 Виробнича санітарія. Робоча зона, постійне робоче місце
- •20 Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини
- •7000М без кисневого приладу явище гіпоксії розвивається протягом 20хв. Усі симптоми
- •75%. Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу засобів 22
- •21 Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря
- •22 Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •23 Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції
- •35% Тепловіддача здійснюється виключно шляхом випаровування поту. В умовах
- •26 Категорії робіт за ступенем важкості
- •27 Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання
- •35°С. По таблиці або по графіку, що додається до приладу, визначають фактичну швидкість
- •28 Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату
- •29 Основні заходи покращення умов праці
- •700 Млн. Грн., але цих коштів недостатньо, щоб впровадити у життя всі переліченні
- •30 Шкідливі речовини. Гдк. Нормування вмісту
- •31 Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин.
- •32 Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
- •33 Вентиляція. Класифікація вентиляції
- •34 Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки
- •35 Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги, недоліки
- •37 Вимоги при проектуванні вентиляції
- •38 Основні світлотехнічні показники
- •39 Джерела штучного освітлення, їх переваги та недоліки
- •40 Природне освітлення. Кпо
- •41 Штучне освітлення. Види штучного освітлення
- •42 Нормування штучного освітлення
- •43 Методи розрахунку штучного освітленн
- •44 Світильники. Їх характеристики
- •45 Основні вимоги до виробничого освітлення
- •46 Лампи розжарювання. Класифікація.
- •47 Люмінісцентні лампи. Класифікація.
- •Ikea, що випускає й реалізовує люмінесцентні лампочки, займається і їхньою переробкою.
- •48 Шум. Походження шуму
- •49 Класифікація шумів
- •50 Походження шуму. Спектр, октавні смуги частот
- •12...102 Вт/м2 –5 2 Па при частоті звуку 1кГц. Поріг
- •51 Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •52 Дія шуму на організм людини. Нормування шуму
- •53 Методи і засоби захисту від шуму
- •54 Інфразвук, дія на людину та захист від нього
- •110 ДБ. Для непостійного інфразвуку нормованою характеристикою є загальний рівень
- •1,0*10 У 5 ступені до 1,0*10 у 9 ступені Гц).
- •56 Вібрація та її види. Джерела вібрації
- •57 Вібрація та її основні характеристики
- •58 Методи та засоби захисту від вібрації.
- •0,005Мм. Щоб коливання не передавалося на грунт навколо фундаменту створюють розриви
- •59 Дія вібрації на організм людини
- •60 Нормування вібрації
- •61 Електромагнітне поле.
- •62 Дія змінного електромагнітного поля на організм людини.
- •3*10 У 10 ступені Гц викликає катаракту очей (помутніння хрусталика), а опромінення емп
- •64 Класифікація іонізуючого випромінювання.
- •65 Дози іонізуючого випромінювання, одиниці вимірювання
- •66 Біологічний вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •20 Років, призводить до помутніння кришталика.
- •67 Захист від іонізуючих випромінювань
- •68 Електробезпека. Основні нормативні документи
- •69 Основні причини електротравматизму
- •70 Основні заходи профілактики електротравматизму
- •72 Дія електричного струму на організм людини
- •73 Основні фактори, які впливають на
- •74 Класифікація приміщень за електробезпекою
- •75 Замикання електричного струму на землю, замикання на корпус,
28 Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату
Для визначення температури повітря в виробничих приміщеннях використовуються
звичайні ртутні і спиртові термометри, термопари або термоанемометри. Найчастіше
температуру повітря визначають за сухим термометром психрометра .
В приміщеннях, де є значні джерела променистого тепла, для більш точного
визначення фактичної температури повітря застосовується подвійний термометр, який
складається з двох термометрів - один з зачорненим термобалоном, а другий - з посрібленим.
Посріблений віддзеркалює променисте тепло і реагує на конвек-тивне, а зачорнений реагує
на променисте і на конвективне.
При користуванні подвійним термометром фактична температура повітря t
визначається за виразом:
t = tc-K(t4-tc),°C, [1]
де tc - покази термометра з посрібленим термобалоном, °С;
t4 - покази термометра з зачорненим термобалоном, °С;
К - константа приладу (наводиться у паспорті, або в інструкції до приладу).
Швидкість руху повітря в приміщеннях вимірюють прила-дами-анемометрами: 30
термоанемометрами, анемометрами чашковими (рис 10.2, а), індукційними (рис 10.2, б) та
крильчастими .
При вимірюванні в приміщеннях малих швидкостей руху повітря можна
користуватися кататермометром (від 0,02 до 1 м/с).
Відносну вологість повітря визначають стаціонарними або аспі-раційними психрометрами
(рис 10.1, а,б). Психрометри складаються з сухого та вологого термометрів.
Для реєстрації атмосферного тиску застосовують барометри. Найбільш поширеними в
промисловості і в побуті барометрами є анероїди.
Відносну вологість можна визначати приладами - гігрометрами. Принцип їх дії базується на
здатності деяких матеріалів змінювати свою пружність в залежності від вологості повітря.
В приміщеннях зі значним надходженням тепла для визначення енергетичної освітленості,
що створюється за рахунок нагрітих поверхонь обладнання, опалювальних та
освітлювальних приладів, сонячного випромінювання, що проникає крізь віконні прорізи,
застосовують прилади: радіометри (РОТС-11), спектро-радіометри (СПР) та інспекторські
дозиметри (ДОИ-1).
Вони вимірюють поверхневу щільність потоку теплової енергії, Вт/м2.
Для визначення температури нагрітих поверхонь вживаються контактні термометри (ЭТП-
И), термоперетворювачі опору (ТХК, ММТ) та ін.
29 Основні заходи покращення умов праці
Виявлення проблем охороною праці на виробництві потребує здійснення комплексу
заходів, щодо зменшення та запобігання аварійності і промислового травматизму на
підприємствах.
Реалізація цілеспрямованих заходів з покращення умов і охорони праці дозволить
зменшити показник загального виробничого травматизму, приблизити його значення до
рівня розвинених європейських країн, зменшити питому вагу працівників, зайнятих в
умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Тому, насамперед, необхідно:
- удосконалити управління охороною і безпекою в організаціях;
- забезпечити на постійній основі комплексну оцінку робочих місць з позиції потреб
ергономіки, санітарно-технічних нормативів і державних нормативних правових актів з
охорони праці;
- систематично проводити профілактичні засоби виробничого травматизму, які включають в
себе атестацію робочих місць, за умовами праці; впровадження системи сертифікації
організації робіт з охорони праці; навчанні та інструктаж; підвищення кваліфікації;
- створювати та впроваджувати сучасні засоби індивідуального і колективного захисту,
приладів контролю, шкідливих і небезпечних речовин в робочій зоні;
- формувати заздалегідь сприятливих умов праці на нових, реконструйованих підприємствах,
новому обладнанні тощо;
- створити правила фінансування у плановому періоді 2011-2012 рр. попереджувальних
заходів для зменшення виробничого травматизму і професійних захворювань працівників і
санітарно-курортного лікування працівників, які зайняті на роботах з шкідливими або
небезпечними виробничими чинниками;
- виділяти щорічно із держбюджету України достатню кількість грошових коштів для
фінансування заходів, для поліпшення умов праці робітників.
Слід зазначити, що застосування на виробництві застарілих технологій та матеріалів,
нестача технічних засобів захисту працівників і відповідних коштів у підприємств для
оптимізації умов праці спричиняють надання майже третині працівників промисловості, 31
будівництва, транспорту, сільськогосподарського виробництва пільг та компенсацій за
роботу в шкідливих і важких умовах праці. Щорічно витрати на ці потреби становлять понад