28 Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату

Для визначення температури повітря в виробничих приміщеннях використовуються

звичайні ртутні і спиртові термометри, термопари або термоанемометри. Найчастіше

температуру повітря визначають за сухим термометром психрометра .

В приміщеннях, де є значні джерела променистого тепла, для більш точного

визначення фактичної температури повітря застосовується подвійний термометр, який

складається з двох термометрів - один з зачорненим термобалоном, а другий - з посрібленим.

Посріблений віддзеркалює променисте тепло і реагує на конвек-тивне, а зачорнений реагує

на променисте і на конвективне.

При користуванні подвійним термометром фактична температура повітря t

визначається за виразом:

t = tc-K(t4-tc),°C, [1]

де tc - покази термометра з посрібленим термобалоном, °С;

t4 - покази термометра з зачорненим термобалоном, °С;

К - константа приладу (наводиться у паспорті, або в інструкції до приладу).

Швидкість руху повітря в приміщеннях вимірюють прила-дами-анемометрами: 30

термоанемометрами, анемометрами чашковими (рис 10.2, а), індукційними (рис 10.2, б) та

крильчастими .

При вимірюванні в приміщеннях малих швидкостей руху повітря можна

користуватися кататермометром (від 0,02 до 1 м/с).

Відносну вологість повітря визначають стаціонарними або аспі-раційними психрометрами

(рис 10.1, а,б). Психрометри складаються з сухого та вологого термометрів.

Для реєстрації атмосферного тиску застосовують барометри. Найбільш поширеними в

промисловості і в побуті барометрами є анероїди.

Відносну вологість можна визначати приладами - гігрометрами. Принцип їх дії базується на

здатності деяких матеріалів змінювати свою пружність в залежності від вологості повітря.

В приміщеннях зі значним надходженням тепла для визначення енергетичної освітленості,

що створюється за рахунок нагрітих поверхонь обладнання, опалювальних та

освітлювальних приладів, сонячного випромінювання, що проникає крізь віконні прорізи,

застосовують прилади: радіометри (РОТС-11), спектро-радіометри (СПР) та інспекторські

дозиметри (ДОИ-1).

Вони вимірюють поверхневу щільність потоку теплової енергії, Вт/м2.

Для визначення температури нагрітих поверхонь вживаються контактні термометри (ЭТП-

И), термоперетворювачі опору (ТХК, ММТ) та ін.

29 Основні заходи покращення умов праці

Виявлення проблем охороною праці на виробництві потребує здійснення комплексу

заходів, щодо зменшення та запобігання аварійності і промислового травматизму на

підприємствах.

Реалізація цілеспрямованих заходів з покращення умов і охорони праці дозволить

зменшити показник загального виробничого травматизму, приблизити його значення до

рівня розвинених європейських країн, зменшити питому вагу працівників, зайнятих в

умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Тому, насамперед, необхідно:

- удосконалити управління охороною і безпекою в організаціях;

- забезпечити на постійній основі комплексну оцінку робочих місць з позиції потреб

ергономіки, санітарно-технічних нормативів і державних нормативних правових актів з

охорони праці;

- систематично проводити профілактичні засоби виробничого травматизму, які включають в

себе атестацію робочих місць, за умовами праці; впровадження системи сертифікації

організації робіт з охорони праці; навчанні та інструктаж; підвищення кваліфікації;

- створювати та впроваджувати сучасні засоби індивідуального і колективного захисту,

приладів контролю, шкідливих і небезпечних речовин в робочій зоні;

- формувати заздалегідь сприятливих умов праці на нових, реконструйованих підприємствах,

новому обладнанні тощо;

- створити правила фінансування у плановому періоді 2011-2012 рр. попереджувальних

заходів для зменшення виробничого травматизму і професійних захворювань працівників і

санітарно-курортного лікування працівників, які зайняті на роботах з шкідливими або

небезпечними виробничими чинниками;

- виділяти щорічно із держбюджету України достатню кількість грошових коштів для

фінансування заходів, для поліпшення умов праці робітників.

Слід зазначити, що застосування на виробництві застарілих технологій та матеріалів,

нестача технічних засобів захисту працівників і відповідних коштів у підприємств для

оптимізації умов праці спричиняють надання майже третині працівників промисловості, 31

будівництва, транспорту, сільськогосподарського виробництва пільг та компенсацій за

роботу в шкідливих і важких умовах праці. Щорічно витрати на ці потреби становлять понад