 
        
        - •Тема 10. Інформаційна складова податкового менеджменту на мікро-рівні в контексті сталого національного розвитку
- •1. Сутність та інформаційне наповнення податкового менеджменту
- •2. Формування управлінського інформаційного ресурсу податкового менеджменту: на етапах проведення внутрішнього контролю; на етапах проведення аналітичних процедур
- •1. Сутність та інформаційне наповнення податкового менеджменту
- •Формування облікового інформаційного ресурсу
- •Рекомендації щодо уніфікації альтернативних методів обліку в наказі про облікову політику
- •2. Формування управлінського інформаційного ресурсу податкового менеджменту а) на етапах проведення внутрішнього контролю
- •А) на етапах проведення аналітичних процедур
А) на етапах проведення аналітичних процедур
За змістом та повнотою досліджуваних питань податковий аналіз – це тематичний аналіз окремих показників чи їх груп, відносин в області податків, що проводиться з метою підвищення ефективності господарської діяльності та дотримання податкового законодавства.
Організаційну модель аналізу розрахунків підприємства з бюджетом по податках та зборах доцільно представити у вигляді взаємопов’язаних модулів з метою виявлення зв'язку етапів таких розрахунків та оптимальної схеми їх аналізу (рис. 2).
 
 
	ІІІ.
	Аналіз мотиваційного впливу системи
	оподаткування на розвиток
	підприємницької
	діяльності
Рис.2. Організаційна модель аналізу розрахунків підприємства по податках і зборах
Оцінка організаційно-економічної ефективності системи оподаткування є необхідною для уникнення неочікуваних ситуацій на етапах визначення розмірів бюджетних зобов’язань. Комплексну оцінку системи оподаткування підприємства рекомендуємо проводити з використанням схеми, наведеної на рис. 3.
 
Рис.3. Етапи комплексного оцінювання системи оподаткування підприємства
Аналіз та оцінювання системи оподаткування підприємства є важливим елементом в системі податкового менеджменту. Його зміст розкривається у вивченні впливу податків і зборів на фінансовий стан суб’єкта господарювання, дослідженні процесів оподаткування підприємства у взаємозв’язку та взаємозалежності з показниками фінансово-господарської діяльності.
Вивчення системи оподаткування підприємства ґрунтується на системному підході, який дозволяє:
- обґрунтовувати вибір альтернативних схем оподаткування та методів податкового обліку; 
- застосовувати моделювання в питаннях мінімізації податків з точки зору їх економічної доцільності в рамках правового поля; 
- реалізовувати на практиці стратегію ефективного та максимально успішного управління господарюючим суб’єктом (в т.ч. по обов’язкових платежах до бюджету). 
Будь-які рішення в області інвестиційної, науково-технічної політики підприємства, змін в асортименті продукції, заміни ринків збуту потребують прогнозування можливих податкових наслідків, оскільки стосуються джерел виникнення податкових зобов’язань, тобто юридичних фактів, з якими законодавець пов’язує обов’язки по нарахуванню і сплаті податків та зборів. Водночас, для адміністрації підприємства важливо володіти інформацією не лише про розмір майбутніх податкових платежів при можливих змінах показників його господарської діяльності, а й зробити все можливе задля досягнення таких економічних показників діяльності, які б забезпечили оптимальне оподаткування. В такому значенні податковий аналіз виступає своєрідним регулятором інтересів виробництва та оподаткування (керівництва підприємства та зовнішніх контролюючих органів з питань оподаткування) .
Предметом аналізу системи оподаткування є інформаційно-аналітичне забезпечення рішень, які приймаються в області оподаткування підприємства, та їх практична реалізація. Рекомендується включати в методику податкового аналізу два взаємопов’язані блоки:
1. аналіз та оцінку впливу податків на результати діяльності підприємства;
2. аналіз оподаткування підприємства в розрізі окремих податків.
Основною метою аналізу системи оподаткування підприємства є отримання інформативних величин, які:
1. характеризують результативність режимів, способів та прийомів у сфері оподаткування, обраних платником податків;
2. відображають ступінь впливу реальних обсягів податкових зобов’язань на результати діяльності, рентабельність та фінансову стійкість суб’єкта господарювання;
3. забезпечують вивчення процесів оподаткування підприємства за всіма причинно-наслідковим зв’язками динаміки основних економічних показників .
Завданням податкового аналізу є об’єднання наявної інформації в систему знань щодо її використання для досягнення поставленої мети.
Результативність аналізу системи оподаткування підприємства певною мірою залежить і від застосування поза облікових джерел інформації, зокрема, законодавчого і нормативного забезпечення, що визначає можливості практичної реалізації такого аналізу.
Системність аналізу системи оподаткування – важливий принцип, на якому засновані сучасні дослідження економічних явищ та процесів. Вивчення господарської діяльності підприємства як підконтрольної системи, що складається із взаємопов’язаних підсистем (виробництва і реалізації продукції, техніки та технології, середовища функціонування тощо), дозволяє змістити аспект аналізу для цілей управління оподаткуванням в бік таких підсистем господарської діяльності, яким властиві ознаки фактичного і юридичного характеру, що обумовлюють обов’язки суб’єкта господарювання нараховувати та сплачувати податки.
Всі основні взаємозв’язки в податковому аналізі формуються через об’єкт оподаткування, лише при його наявності виникає обов’язок сплати податку. Виникнення об’єкта оподаткування, в свою чергу, пов’язано з предметом оподаткування, тобто з виробничими ресурсами та результатами їх використання [10].
Виникнення об’єктів оподаткування (наприклад, віднесемо їх до підсистем 1-3) призводить до формування податкового поля як спектру основних податків до сплати (підсистема 4), в якому кожен податок характеризується переліком обов’язкових елементів, що несуть визначене юридичне навантаження. Результат взаємодії факторів оподаткування оцінюється величиною податкового зобов’язання та/або показником податкового навантаження – дійсного податкового тиску на підприємство в умовах зміни його діяльності (підсистема 5).
Основними показниками таких підсистем можуть бути:
- підсистеми 1: середньорічна вартість основних засобів, амортизація, фондовіддача, вартість задіяних у виробництві предметів праці, фонд заробітної плати, продуктивність праці і т.д.; 
- підсистеми 2: обсяг виготовленої і реалізованої продукції; 
- підсистеми 3: величина витрат ресурсів, собівартість окремих виробів, прибуток і рівень рентабельності тощо; 
- підсистеми 4: показники нарахованих податків і зборів, які сформовані за правилами податкового обліку; 
- підсистеми 5: показники, що характеризують рівень оподаткування підприємства, якість податкових режимів, ефективність використання елементів облікової політики для цілей оподаткування; 
- підсистема 6: показники податкового навантаження (як варіант - відношення розмірів сплачених\нарахованих податкових зобов’язань до доходів підприємства звітного періоду). 
Відповідальним етапом в процесі аналізу системи оподаткування є обробка інформації, яка вимагає відповідного методичного забезпечення та використання технічних засобів. Ґрунтовно розроблена методологія податкового аналізу з урахуванням особливостей системи оподаткування конкретного підприємства дозволить належним чином налаштувати автоматизовану систему, а також стане серйозною підмогою в ході поглибленого вивчення економічних явищ та процесів.
На даний час в Україні існує досить широкий спектр програмних продуктів для підтримки управлінських рішень на підприємстві, наприклад: 1С: Підприємство, Парус-Підприємство, GrossBee XXI, MegapolisTM.Підприємство, FinExpert тощо. Кожен з таких продуктів містить податковий модуль, який дозволяє здійснювати розрахунки фінансових показників з урахуванням платежів по податках та зборах. Зазначені програмні продукти не достатньо орієнтовані на задачі податкового менеджменту, тому при наявності матеріальних ресурсів та технічних можливостей потребують подальшого удосконалення.
Зважаючи на те, що в розвитку економічної теорії все вагоміше місце займають міждисциплінарні підходи, що базуються на застосуванні апарату синергетичного моделювання, економіко-математичних моделей та методів, вважаємо за доцільне рекомендувати застосування теорії нечітких множин в аналізі системи оподаткування, оскільки вона дає змогу врахувати кількісні, якісні, нормативні та логічні фактори, отримувати адекватні результати та формувати обґрунтування управлінських рішень в області оподаткування підприємства.
Підсистеми 1-3, описані нами вище, містять перелік показників, необхідних для формування моделі діагностики податкового навантаження підприємства на основі теорії нечітких множин. Вихідною лінгвістичною змінною є фінансовий стан суб’єкта господарювання, якому присвоюються різні значення в залежності від рівня оподаткування (підсистема 6).
Система взаємопов’язаних показників податкового аналізу дає можливість керівництву суб’єкта господарювання управляти величиною податкового навантаження, використовуючи не лише зовнішню, а й внутрішню інформацію підприємства.
Висновки. Запровадження системи податкового менеджменту на підприємстві є невід’ємною складовою сучасного менеджменту організації господарської діяльності.
При умові забезпечення розкритих в роботі критеріїв ефективності інформації, що є основною для прийняття виважених рішень з питань розрахунків підприємства з бюджетом по обов’язкових платежах, система податкового менеджменту забезпечить надходження економічних вигод через оптимізацію виробничих ресурсів. В основі такої оптимізації – вилучення мінімально необхідних для сплати податків і зборів обігових коштів, орієнтація виробництва на визначені державою пріоритетні напрямки, що мають пільгове оподаткування, сприяння реалізації програм збалансованого соціально-економічного та екологічного розвитку та макро- та мікро-рівнях.
Покладені в основу управління оподаткуванням принципи системності дозволять послідовно здійснювати контрольно-аналітичну діяльність, виявляти невикористані внутрішні можливості оптимізації системи податків, узгоджувати результати податкового аналізу та внутрішнього контролю з показниками фінансового стану платника податків.
Список використаних джерел:
1. Атаманенко І. Методи оптимізації оподаткування в системі податкового планування / І. Атаманенко //Збірник наукових праць Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua.
2. Алєксєєв І., Червінська О. Планування інформаційного забезпечення податкових потоків підприємства / І. Алєксєєв, О. Червінська // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – №19. – С. 3-6.
3. Береза А.М. Проектування систем оброблення інформації: навч.посіб. / А.М.Береза, І.А.Козак. – К.: КНЕУ, 2008. – 448 с.
4. Джек Робертсон. Аудит. Переклад з англ.. – М: KPMG. Аудит. Фірма “Контакт”. – 1993р. – 496с.
5. Карпінський Б.А., Залуцька Н.С. Стратегічний податковий менеджмент як механізм управління економічним розвитком держави. / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Стратегічні пріоритети. – 2012. – №4(5).
6. Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства : Наказ Міністерства фінансів України 27 червня 2013 р. № 635
7. Основы аудита. АССА: Учебник.-IBTCI.-Киев.-2001.- с.401.
8. Податковий кодекс України: закон України від 23.12.2010 №2856-VI ( 2856-17), з чинними змінами та доповненнями
9. Притуляк Н.М. До питання податкового планування на підприємстві / Н.М. Притуляк // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2009. – №1.
10. Салькова О.С. Оценка налоговой нагрузки как инструмент управления финансовым состоянием организации : Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук / О.С. Салькова. - Новосибирск : ФГБОУ ВПО «Новосибирский государственный университет экономики и управления» «НИНХ», 2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://economy-lib.com/otsenka-nalogovoy-nagruzki-kak-instrument-upravleniya-finansovym-sostoyaniem-organizatsii.
11. Супруненко С. А. Вдосконалення податкового планування в інтересах держави і підприємства / С. А. Супруненко // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. – 2011.
	 
		
