Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Rozdil_I_-_IV.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.77 Mб
Скачать
    1. Класифікація страхування

Під класифікацією розуміють ієрархічно підпорядковану систему взає­мопов'язаних ланок з виділенням його сукупних частин. Класифікація страхування — це поділ страхових відносин на взаємопов'язані ланки, що знаходяться між собою в ієрархічній підпорядкованості.

Існують різні підходи щодо класифікації страхування. Залежно від ознак, що є основами класифікації, існують такі класифікаційні групи: за формами власності (спеціалізовані страхові організації можуть бути такими, при засну­ванні яких внесено державне майно, і такими, які створилися шляхом залу­чення виключно приватного капіталу, в тому числі іноземного); за терито­рією (внутрішні (на території України) та зарубіжні операції); за організацій­ними формами (державне, акціонерне, взаємне).

Російським вченим Л.І. Рейтманом запропонована класифікація, в основу якої покладено два критерії:

  • відмінності за об'єктами страхування;

  • відмінності в обсязі страхової відповідальності.

Найбільш вдалою, на нашу думку, є класифікація, запропонована проф. С.С.Осадцем, який виділяє такі класифікаційні ознаки: історичну, економічну (сфера діяльності або спеціалізація страховика, об'єкти стра­хування, рід небезпеки, статус страхувальника, статус страховика), юри­дичну (за вимогами міжнародних угод і внутрішнього законодавства, за формою проведення).

Класифікація за історичною ознакою передбачає поділ розвитку страхо­вої справи на окремі етапи із зазначенням виникнення та характеристики тих чи інших видів страхування.

Класифікація за економічною ознакою передбачає кілька варіантів. За­лежно від спеціалізації страховика виділяють: страхування життя, загальні види страхування.

Класифікацію за об'єктами з виділенням галузей, підгалузей і видів страхування вважають класичним підходом у теорії та практиці вітчизня­ного страхування, оскільки об'єкт страхування є вирішальним фактором, від якого залежить характер договору страхування і його основні умови: страхова сума, перелік страхових випадків, страхова премія, франшиза, термін дії договору, винятки, обмеження та ін. Вона є найбільш звичною для вітчизняних страховиків і дуже важливою з точки зору теорії страху­вання.

Закон України «Про страхування» визначає, що об'єктами страхуван­ня можуть бути три групи майнових інтересів (ст. 4):

  • пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пен­сією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

  • пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

  • пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

При комплексному страховому захисті майнових інтересів страхуваль­ника доцільніше дотримуватися класифікації не за об'єктом страхування, а за родом небезпеки, коли за одним страховим полісом беруться на страху­вання кілька різних об'єктів на випадок одних і тих самих страхових подій. Під родом небезпеки розуміють набір специфічних страхових подій (стра­хових ризиків), які супроводжують конкретну діяльність страхувальника.

Класифікація за статусом страхувальника передбачає поділ страхових послуг на ті, які обслуговують інтереси громадян і ті, які обслуговують інте­реси суб'єктів підприємницької діяльності.

Класифікація за статусом страховика використовується для забезпе­чення державного регулювання страхової діяльності, контролю за страхо­виками, аналізу розвитку страхового ринку. При цьому виділяють:

  • комерційне страхування, яке в Україні здійснюють страхові компанії, створені у формі акціонерних товариств закритого і відкритого типу, по­ вних, командитних товариств, товариств з додатковою відповідальністю;

  • взаємне, яке здійснюють товариства взаємного страхування;

  • державне, яке здійснюють спеціалізовані державні страхові органі­зації.

Класифікація за юридичними ознаками передбачає підхід, за яким стра­хування класифікують згідно з вимогами внутрішнього законодавства Ук­раїни. Відповідно ст. 6 Закону України "Про страхування" ця класифіка­ція передбачає такі види добровільного страхування, на які видаються ліцензії згідно з поданими правилами страхування:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]