Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Трудове право України.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.63 Mб
Скачать

Тема 4 суб'єкти трудового права україни

1. Поняття суб'єкта трудового права України.

Суб’єктами трудового права є учасники індивідуальних та колективних трудових правовідносин, які на підставі діючого законодавства мають трудові права та відповідні обов’язки. Основними суб’єктом трудового права являються працівник та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган або фізична особа – працедавець, як сторони трудових правовідносин.

Але суб’єкти трудового права – поняття більш ширше, ніж суб’єкти трудових правовідносин. Тому суб’єктами трудового права також являються:

  1. Підприємства, установи, організації, так як вони використовуючи працю громадян, включають їх до трудового процесу, внаслідок чого набувають певні права та обов’язки.

  2. Трудовий колектив, проявляє себе, як суб’єкт трудового права через створені органи: профспілкові органи, страйкові комітети, а також безпосередньо через загальні збори трудового колективу.

  3. Профспілковий орган підприємства виступає суб’єктом трудового права, тому що основною компетенцією його являється захист трудових та соціально-економічних прав працівників.

  4. Державні органи, які здійснюють нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю. До таких органів відносяться: відповідні державні комітети України, наділенні повноваженнями у своїй сфері діяльності; місцеві державні адміністрації; Ради у межах відповідної території.

Суб’єкти трудового права наділені правовим статусом, в зміст якого входять наступні елементи:

    1. трудова правосуб’єктність;

    2. основні трудові права та обов’язки;

    3. юридичні гарантії цих прав та обов’язків;

    4. відповідальність за невиконання трудових обов’язків.

2. Громадяни як суб'єкти трудового права України.

Громадянином є фізична особа, яка володіє певним цивільним статусом, тобто сукупністю обставин фактичного порядку, що характеризують цю особу як учасника юридичного спілкування.

Щоб реалізувати своє право на працю громадянин повинен володіти трудовою правосуб’єктністю. На відміну від цивільного права трудова правоспособність та дієспособність виникають одночасно. Трудова правосуб’єктність працівників виникає за загальним правилом з 16 років. У виняткових випадках за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, на роботу можуть прийматись особи, які досягли 15 років. Для підготовки молоді до праці дозволяється приймати на роботу учнів з 14 років. Не можуть бути суб’єктами трудового права особи визнані в судовому порядку недієспособними.

Крім вікового цензу також можуть встановлюватись обмеження в прийнятті на окремі види роботи: на виборні посади – з 18 років; заборона залучення осіб молодше 18 років до важких робіт та робіт з шкідливими умовами праці.

Громадянин набуває статусу працівника при наявності певних умови:

  • Трудова правосуб’єктність.

  • Вольовий ценз: ніхто не має права примушувати вступати в трудові правовідносини, інакше як за волею самого працівника.

  • Укладення трудового договору (ст. 2 КЗпП).

Право займатися трудовою діяльністю відповідно до Закону України „Про правовий статус іноземців” мають також іноземці. Обсяг їх прав залежить від того, чи проживають вони в Україні постійно, чи іммігрували в Україну для працевлаштування.

Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право працювати на підприємствах, установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю нарівні з громадянами України, мають рівні з ними права і обов'язки.

Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного дозволу на працевлаштування. Такий дозвіл оформляється за умови, коли в країні чи певному регіоні відсутні працівники, спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатнє обгрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців. Дозвіл на працевлаштування видається Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, відповідно до „Тимчасового положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянам дозволів на працевлаштування в Україні”, Затверджене наказом Мінпраці України.

Іноземці не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на цю посаду або зайняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України.