- •Рецензенти
- •Тема 1. Предмет, метод, система трудового права
- •1. Предмет регулювання трудового права України.
- •2. Метод правового регулювання трудових відносин
- •3. Функції трудового права України.
- •4. Система трудового права України.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Джерела трудового права україни
- •1. Поняття джерел трудового права України, їх класифікація
- •2. Конституція України як основне джерело трудового права.
- •3. Кодекс законів про працю України та інші законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини.
- •4. Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини.
- •5. Локальні правові норми.
- •6. Міжнародні правові акти про працю.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Принципи трудового права україни.
- •1. Поняття основних принципів трудового права України.
- •2. Основні права і свободи громадян, закріплені в Конституції України, що визначають принципи правового регулювання трудових відносин.
- •3. Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4 суб'єкти трудового права україни
- •1. Поняття суб'єкта трудового права України.
- •2. Громадяни як суб'єкти трудового права України.
- •3. Власник або уповноважений ним орган як суб'єкт трудового права України.
- •4. Підприємство як суб'єкт трудового права України.
- •5. Трудовий колектив як суб'єкт трудового права України.
- •6. Профспілковий орган підприємства як суб'єкт трудового права України.
- •7. Державні органи, які виступають суб'єктами трудового права України.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Колективний договір
- •1. Поняття колективного договору.
- •2. Колективні переговори по укладенню колективного договору.
- •3. Порядок укладення колективного договору.
- •4. Зміст колективного договору.
- •5. Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності за невиконання його зобов'язань.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6. Трудові правовідносини
- •1. Поняття трудових правовідносин.
- •2. Умови виникнення трудових правовідносин.
- •3. Підстави виникнення трудових правовідносин.
- •4. Зміст трудових правовідносин.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7. Правова організація працевлаштування громадян
- •1. Поняття зайнятості населення.
- •2. Поняття працевлаштування та його правові форми.
- •3. Поняття безробітного і його правове становище.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Трудовий договір
- •1. Поняття трудового договору.
- •2. Зміст трудового договору.
- •3. Види трудового договору.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9. Порядок укладення трудових договорів.
- •1. Загальний порядок прийняття на роботу.
- •2. Випробувальний строк при прийнятті на роботу.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10 Зміна трудового договору.
- •1. Зміна умов трудового договору.
- •2. Поняття та види переводів на іншу роботу.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11 Припинення трудового договору.
- •1. Підстави припинення трудового договору.
- •2. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •3. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •4. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •5. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12 Порядок звільнення з роботи.
- •1. Порядок звільнення з роботи.
- •2. Відсторонення працівника від роботи.
- •3. Порядок оформлення звільнення працівника з роботи.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 13 Робочий час.
- •1. Поняття робочого часу за трудовим правом. Види тривалості робочого часу
- •2. Режим роботи і облік робочого часу.
- •3. Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 14 Час відпочинку.
- •1. Поняття відпочинку та його види.
- •2. Трудові відпустки.
- •3. Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.
- •4. Соціальні відпустки.
- •5. Відпустки без збереження заробітної плати.
- •6. Порядок надання відпусток.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 15 Заробітна плата.
- •1. Поняття та структура заробітної плати.
- •2. Нормування праці.
- •3. Системи оплати праці.
- •5. Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами.
- •6. Порядок виплати заробітної плати.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 16 Гарантії і компенсації.
- •1. Гарантійні виплати
- •2. Компенсаційні виплати.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 17 Трудова дисципліна.
- •1. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці.
- •2. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •3. Заходи заохочення за сумлінне виконання трудових обов'язків.
- •4. Юридична відповідальність за порушення трудових обов'язків. Поняття дисциплінарного проступку.
- •5. Заходи стягнення за порушення трудових обов'язків і порядок їх застосування.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 18 Матеріальна відповідальність за трудовим правом.
- •1. Поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом.
- •2. Підстави і умови матеріальної відповідальності за трудовим правом.
- •3. Обмежена матеріальна відповідальність робітників і службовців.
- •4. Повна матеріальна відповідальність.
- •5. Підвищена матеріальна відповідальність.
- •6. Порядок визначення розміру шкоди.
- •7. Порядок відшкодування шкоди.
- •8. Матеріальна відповідальність підприємств, установ, організацій за шкоду, заподіяну працівникам.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 19 охорона праці.
- •1. Поняття охорони праці за трудовим правом.
- •2. Норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії.
- •3. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •4. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •Тема № 20. Індивідуальні трудові спори
- •1. Поняття трудових спорів та їх класифікація.
- •2. Комісія по трудових спорах як обов'язковий первинний орган по розгляду трудових спорів.
- •3. Судовий порядок розгляду трудових спорів.
- •Тема 21. Колективні трудові спори.
- •1. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів).
- •2. Засіб вирішення колективного трудового спору - Страйк .
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 22 державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства
- •1. Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві
- •2. Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю й охорону здоров'я на виробництві
- •3 Громадський контроль за додержанням законодавства про працю та охорону здоров’я на виробництві
- •Питання для самоконтролю
- •ТестОві питання для самоперевірки.
- •155. Терміни накладення дисциплінарного стягнення:
Тема 21. Колективні трудові спори.
План.
1. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів).
2. Засіб вирішення колективного трудового спору (Страйк) .
1. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів).
Відповідно до ст.2 Закону України „ Про порядок вирішення колективних трудових спорів( конфліктів)” від 3 березня 1998 року колектимвний трудовий спір – це розбіжності, які виникають між сторонами соціально-трудових відносин, по:
встановленню нових і зміни існуючих соціально-економічних умов праці ;
укладенню чи заміні колективного договору;
виконанню колективного договору, або окремих його положень;
невиконанню вимог законодавства про працю.
Вимоги вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства чи його структурного підрозділу. Разом з висуванням вимог збори чи конференція найманих працівників визначають орган чи особу, які представлятимуть їх інтереси.
Вимога найманих працівників, профспілки чи об'єднання профспілок оформляється відповідним протоколом і направляється власнику підприємства або уповноваженому ним органу.
Власник підприємства або уповноважений ним орган зобов'язаний розглянути вимоги найманих працівників чи профспілки та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції уповноваженого власником органу (представника), він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до відповідного вищого органу управління, який має право прийняти рішення. При цьому строк розгляду вимог найманих працівників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів.
Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог власником або уповноваженим ним органом до моменту одержання найманими працівниками чи профспілкою повідомлення від власника або відповідного вищого органу управління про прийняте ним рішення.
Рішення власника або відповідного вищого органу управління викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається уповноваженому представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору разом з соціально-економічним обгрунтуванням.
Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників або профспілки одержав від власника або уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову в задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника або уповноваженого ним органу або коли строки розгляду вимог закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.
Про виникнення колективного трудового спору орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати власника чи уповноважений ним орган, місцеві орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцем знаходження підприємства та Національну службу посередництва і примирення.
Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань, котрі виникли між сторонами соціально-трудових відносин щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди або окремих їх положень, здійснюється примирною комісією.
Примирною комісією визнається орган, призначений для вироблення рішення, яке б задовольняло сторони колективного трудового спору. Примирна комісія складається з представників сторін і утворюється за ініціативою однієї із сторін на виробничому рівні — у триденний, на галузевому чи територіальному рівні — у п'ятиденний, на національному рівні — у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору з одинакової кількості представників сторін. Порядок призначення представників до примирної комісії визначається кожною із сторін колективного трудового спору самостійно.
На період ведення переговорів і підготовки рішення примирної комісії її членам надається вільний від роботи час. Примирна комісія у разі потреби може залучати до свого складу незалежного посередника, яким визнається за спільним вибором сторін особа, що сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення; консультуватися із сторонами колективного трудового спору, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими зацікавленими органами.
Колективні трудові спори розглядаються виробничою примирною комісією у п'ятиденний, галузевою та територіальною примирними комісіями — у десятиденний, примирною комісією на національному рівні — у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісії. За згодою сторін ці строки можуть бути подовжені.
Рішення примирної комісії оформляється протоколом. Воно має для сторін обов'язкову силу і виконується у порядку і строки, встановлені цим рішенням. Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору примирна комісія припиняй свою роботу. Розгляд колективного трудового спору ^конфлікту) у разі неприйняття примирною комісією рішення у зазначені вище строки, а також з питань виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю здійснюється трудовим арбітражем.
Трудовий арбітраж — орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб. Він утворюється за ініціативою однієї із сторін або незалежного посередника у триденний строк. Кількісний і персональний склад трудового арбітражу визначається за згодою сторін. До його складу також можуть входити народні депутати України, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інші особи. Голова трудового арбітражу обирається з числа його членів.
Колективний трудовий спір розглядається трудовим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а в разі потреби — представників інших зацікавлених органів та організацій. Рішення трудовим арбітражем повинно бути прийняте у десятиденний строк з дня його створення. За рішенням більшості членів трудового арбітражу цей строк може бути подовжений до двадцяти днів.
Рішення по трудовому спору (конфлікту) приймається більшістю голосів членів трудового арбітражу. Воно оформляється протоколом і підписується усіма його членами. Рішення про вирішення колективного трудового спору є обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися.
Жодна із сторін колективного трудового спору не може ухилитися від участі в примірній процедурі. Сторони трудового спору, примирна комісія і трудовий арбітраж зобов'язані використати для врегулювання спору всі можливості, не заборонені законодавством.
Якщо примирні органи не змогли врегулювати розбіжності між сторонами, причини розбіжностей з обгрунтуванням позицій сторін у письмовій формі доводяться до відома кожної із сторін колективного трудового спору. У цьому разі наймані працівники або уповноважений ними орган чи професійна спілка мають право з метою виконання висунутих вимог застосувати усі дозволені законодавством засоби.
З метою сприяння поліпшенню трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів, їх прогнозування та сприяння їх своєчасному вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів Президентом України утворюється Національна служба посередництва і примирення. Ця служба складається з висококваліфікованих фахівців та експертів з питань вирішення колективних трудових спорів і має свої відділення в Автономній Республіці Крим та областях.
Рішення Національної служби посередництва і примирення мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору та відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
До компетенції Національної служби посередництва і примирення відносяться
реєстрація висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів;
аналіз вимог,
виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів, підготовка пропозицій щодо їх усунення;
підготовка посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів;
формування списків арбітрів та посередників;
перевірка, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору;
посередництво у вирішенні колективного трудового спору;
залучення до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування.
Національна служба посередництва і примирення на прохання сторін колективного трудового спору пропонує кандидатури незалежних посередників, членів трудового арбітражу, координує роботу трудового арбітражу, направляє своїх фахівців, експертів для участі в роботі примирних органів. Представники Національної служби посередництва і примирення можуть брати участь у вирішенні колективного трудового спору на всіх його стадіях.
Сторони колективного трудового спору після додержання передбачених примирних процедур мають право звернутися за сприянням у вирішенні цього спору до Національної служби посередництва і примирення, яка розглядає всі матеріали і в десятиденний строк надсилає сторонам свої рекомендації.