Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Трудове право України.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.63 Mб
Скачать

6. Міжнародні правові акти про працю.

До договорів в галузі праці в першу чергу відносяться належним чином ратифіковані або схвалені конвенції та рекомендації Міжнародної Організації Праці (МОП), офіційно опубліковані в Україні.

Мета і завдання МОП викладені в преамбулі до Статуту організації та в Декларації, що прийнята на 26-й сесії Генеральної конференції МОП в Філадельфії 10 травня 1944 р. В Декларації проголошені основні принципи, на яких повинна базуватись діяльність МОП.

МОП складається з трьох основних органів. Вищим органом організації є Генеральна конференція, або Міжнародна конференція праці. Головним змістом роботи конференції є розробка і прийняття конвенцій і рекомендацій по праці.

Виконавчим органом МОП є Адміністративна Рада.

Постійним секретаріатом МОП є Міжнародне бюро праці на чолі з Генеральним директором, який призначається Адміністративною Радою.

Крім основних органів до складу МОП входять ряд постійних і тимчасових комітетів та комісій. До них відносяться, наприклад, промислові комітети, що створені для вивчення умов праці в різних галузях промисловості, комітет по свободі об'єднань, комітет експертів по застосуванню конвенцій і рекомендацій, кореспондентські комітети та ін.

Найважливішою стороною діяльності МОП є розробка і прийняття конвенцій і рекомендацій. Ці конвенції і рекомендації про працю є тими основними формами, за допомогою яких МОП здійснює міжнародне правове регулювання праці.

Мета конвенції — створити для держави, що її ратифікувала, зобов'язання по внесенню певних змін в національне законодавство про працю.

Конвенція — правовий акт, який набуває сили міжнародного зобов'язання тільки після ратифікації її не менш як двома країнами — членами МОП. Норми конвенцій, що ратифіковані, мають обов'язкову силу по відношенню до тих членів МОП, які ратифікували цю конвенцію.

Питання для самоконтролю:

  1. Дайте характеристику функціям законодавства про працю та розкрийте сферу їх дії.

  2. Поняття джерел трудового права.

  3. За якими критеріями можна класифікувати джерела трудового права?

  4. Назвіть класифікацію джерел трудового права за їх юридичною силою.

  5. Проаналізуйте Основний закон України та назвіть всі статті, які закріплюють основні права працівників.

  6. Назвіть норми та інститути КЗпП України , які конкретизують положення Конституції України в області регулювання трудових відносин.

  7. В чому особливість системи трудового законодавства?

  8. Яка роль локальних нормативних актів в регулюванні трудових правовідносин? Назвіть їх види.

  9. Яке місце займають міжнародні правові акти в системі джерел трудового права?

  10. Які органи та в якому порядку приймають міжнародні правові акти в сфері праці?

Тема 3. Принципи трудового права україни.

1. Поняття основних принципів трудового права України.

Основними принципами трудового права є виражені в правових актах економічні закономірності організації суспільного виробництва і розподілу в формі основних, керівних положень основних засад правового регулювання трудових відносин, які визначають загальну спрямованість і найбільш істотні риси його змісту.

Ці основні правові положення конкретизуються в нормативних актах, якими регулюється праця. Вони мають регулюючий характер, містять певний наказ, припис, регулюють поведінку. Тому принципи не повинні вміщувати елементи, що не мають такого наказу, припису, не визначають поведінку.

Принципи трудового права можна класифікувати за такими критеріями:

1).В залежності від того в яких галузях діють відповідні принципи :

    • основні (загальні);

    • міжгалузеві;

    • галузеві.

2).В залежності від того ,як принципи закріплені в правовій нормі:

    • безпосередньо;

    • побічно.

До загальних принципів можна віднести принципи, які закріплені в Конституції України (право на працю, право на соціальний захист і т.д.);

до міжгалузевих принципів відносяться принципи, які побічно проявляються в трудових відносинах (принцип охорони власності; принцип свободи об’єднання громадян та інші);

до галузевих відносяться принципи, які закріплені в КЗпП України (право на безпечні умови праці; право на оплату праці).

Безпосереднє закріплення має місце у тих випадках, коли формулювання норми закріплює певний правовий принцип. Прикладом цього може бути ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», в якій держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці добровільність праці, вибір або зміну професії та виду діяльності, що не заборонена законом. Такі правові норми можна назвати нормами-принципами, які відрізняються від інших норм широтою і важливістю сформульованих в них положень. Вони визначають зміст інших норм, є для них правовою основою. Але це – зовнішня ознака, за якою не завжди можна відшукати норму-принцип. Визначальною є внутрішня ознака – зміст норми, її керівний характер.

Другу групу складають принципи, що прямо не закріплені в правових нормах, але можуть бути виведені з них. Ці принципи містяться в законодавстві ніби у прихованому вигляді.