41

Інститут кримінальної відповідальності: теоретико-правова характеристика

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

1. ПОНЯТТЯ ІНСТИТУТУ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ………….5

2. ПІДСТАВИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ……………………….18

3. ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ……………27

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...36

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...……………………………………..39

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Належне нормативне регулювання інституту кримінальної відповідальності та наявність узгодженої концепції його розуміння є безумовно важливими для кримінально-правової політики держави.

Названий інститут став об’єктом дослідження багатьох вчених: Ю.В. Бауліна, Я.М. Брайніна, О.В. Васильєвского, В.О. Глушкова, В.К. Грищука, Т.А. Денисової, М.П. Карпушина, Л.Л. Круглікова, В.І. Курляндського, Т.О. Леснієвскі-Костарєвої, М.О. Огурцова, В.В. Похмелкіна, І.С. Ретюнських, О.І. Санталова, М.О. Стручкова, О.М. Тарбагаєва, А.Н. Трайніна, В.М. Хомича, О.О. Чистякова, С.Д. Шапченка, С.С. Яценка та ін. Однак, незважаючи на пильну увагу до цієї проблеми, вчення про кримінальну відповідальність і досі залишається складним і суперечливим.

Кри­мі­наль­не пра­во Ук­ра­ї­ни зна­хо­дить своє ві­доб­ра­жен­ня в кримінальному за­ко­но­давс­тві, яке яв­ляє со­бою єди­ну нор­ма­тив­ну сис­те­му. Кри­мі­наль­не за­ко­но­давс­тво Ук­ра­ї­ни скла­да­єть­ся з кри­мі­наль­них за­ко­нів, які зве­де­ні в Кри­мі­наль­ний ко­декс.

В нор­мах кри­мі­наль­но­го за­ко­ну сфор­му­льо­ва­ні під­ста­ви і прин­ци­пи кримі­наль­ної від­по­ві­даль­нос­ті. Згід­но з Ос­нов­ним За­ко­ном Ук­ра­ї­ни кримінальній від­по­ві­даль­нос­ті і по­ка­ран­ню під­ля­гає ли­ше осо­ба, вин­на у вчинен­ні зло­чи­ну, тоб­то та­ка, що умис­но або з не­о­бе­реж­нос­ті вчи­ни­ла передбаче­не кри­мі­наль­ним за­ко­ном сус­піль­но не­без­печ­не ді­ян­ня.

В даний час, коли в суспільних науках, у тому числі й у юридичної, одержала визнання ідея пріоритету загальнолюдських цінностей, дослідження кримінально-правових відносин здобуває особливе значення. Зараз можна з упевненістю сказати, що взаємини між злочинцем і державою в нашій країні будуються на основі закону.

Реалізація задачі охорони інтересів особистості, чи суспільства держави від злочинних зазіхань припускає застосування судом до осіб, винних у їхньому здійсненні, передбачених законом покарань. Однак, можуть скластися такі умови, при яких не потрібно, щоб винна особа перетерпіло покладання мір кримінальної відповідальності (у тому числі і покарання).

Зрозуміло, реалізація кримінально-правових відносин кримінальної відповідальності допускається тільки при наявності основ, передбачених діючим карним законодавством. У цьому зв’язку, представляється важливим розгляд і аналіз таких основ. Після цього необхідно розглянути ряд норм, що містяться в діючому карному законодавстві.

У даній курсовій роботі представляється надзвичайно актуальним розгляд питання про кримінальну відповідальність, форми її реалізації та її підстави. При постановці питання кримінальної відповідальності першорядно треба дати визначення поняття кримінальної відповідальності.

Мета курсової роботи – дослідити теоретики-правові засади функціонування інституту кримінальної відповідальності в Україні.

Відповідно до поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

- охарактеризувати поняття інституту кримінальної відповідальності;

- навести підстави кримінальної відповідальності;

- навести форми реалізації кримінальної відповідальності.

Об’єктом курсової роботи є інститут кримінальної відповідальності за кримінальним правом України.

Предметом курсової роботи стали положення Кримінального кодексу та інших нормативно-правових України, а також положення доктрини кримінального права щодо кримінальної відповідальності.

Ме­тоди дос­лід­жен­ня – струк­тур­ний та порівняльний ана­ліз. Під час написання роботи був проведений описовий аналіз правового змісту поняття кримінальної відповідальності, форм її здійснення та підстав кримінальної відповідальності.

Структура роботи: дана курсова робота складається зі вступу, основної частини – трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.