13. Сприйняття: поняття, класифікація та властивості.

Сприйняття представляє собою відображення в свідомості людини предметів і явищ об’єктивного світу при їхньому безпосередньому впливі на органи відчуттів. На відміну від відчуттів, у процесі сприйняття формується цілісний образ предмета, явища, ситуації і т. д. Основні види сприйняття:

а) залежно від ведучого аналізатора, який бере участь у побудові образу, традиційно виділяють зорове, слухове, дотикове (тактильне), смакове, нюхове сприйняття;

б) залежно від об’єкта сприйняття розрізняють сприйняття матеріальних предметів, простору, часу, руху, швидкості, основних соціальних життєвих явищ і т. п.

Психологічну суть сприйняття об’єкта можна уявити через опис його властивостей, до основних з них відносять: предметність, цілісність, осмисленість, константність і вибірковість. Предметність сприйняття полягає в тому, що отримані із зовнішнього світу враження людина завжди відносить до тих чи інших предметів явищ. Цілісність сприйняття виражається в тому, що образи сприйняття представляють собою цілісні, закінчені предмети. Осмисленість сприйняття фіксує його зв’язок з мисленням і пам’яттю. Константність сприйняття — відносна постійність сприйманої форми, величини, кольору предмета незалежно від умов, в котрих воно відбувається. Вибірковість сприйняття — це переважне виділення одних предметів і об’єктів у порівнянні з іншими, обумовлене особливостями людини: її досвідом, потребами, установками і т. д. Наприклад, розмовляючи на багатолюдній вулиці зі своїм другом, людина бачить у натовпі лише свого співрозмовника, а вся маса людей є для неї фоном.

14. Закономірності сприйняття предметів.

Сприйняття предметів. 90 % інформації людина одержує за допомогою зору. Око може на зразок руки «ощупувати» предмет. Воно функціонує як вимірювальний пристрій. Не випадково наше ставлення до певних подій та вчинків називається «поглядом», а система наших уявлень про світ — «світоглядом».

Величина предметів, що сприймаються залежить від кута зору та відстані, з якої вони спостерігаються. Знаючи величину предмета, ми за цими даними визначаємо відстань, на якій він знаходиться; навпаки, знаючи, конкретну відстань, визначаємо величину предмета. Наприклад, коли ми дивимося у бінокль, то, знаючи величину предметів, бачимо їх наближеними, але не збільшеними. Дивлячись за допомогою лупи на друкований шрифт, ми бачимо букви збільшеними, але не наближеними. Сприйняттяформи предметівпередбачає чітке визначення їх обрисів та меж. Воно залежить від чіткості зображення, тобто від гостроти зору.

Одні люди краще помічають те, що стосується матеріальних предметів. Вони звертають увагу на якість речі, матеріалу, з якого вона виготовлена, помічають її недоліки і переваги. Це так званапредметна спостережливість. Інші добре помічають психічні властивості особистості, непогано знають внутрішній світ людини. У цих людей розвинутапсихологічна спостережливість. Деякі люди володіють обома видами спостережливості.

У процесі спостереження один звертає увагу на факти, добре описує їх, мало цікавлячись поясненням. Інші, навпаки, можуть не помітити дечого в предметах або явищах, але виявлені властивості вони прагнуть пояснити, витлумачити причини явища. Нарешті, деякі люди, вивчаючи який-небудь предмет, помічають передусім деталі і від них ідуть до пізнання цілого. Інші, навпаки, намагаються спочатку охопити предмет у цілому, а потім уже сприймають його окремі елементи.

Для сприйняття предметів важливу роль відіграє знання про предмет, що сприймається. Якщо людина має правильне уявлення про цей об´єкт, розуміє хід події, вона краще і більш осмислено сприймає його (хоча в цьому криється небезпека доповнення фактичних обставин уявою у зв´язку із звичним уявленням про подію, що спостерігається).

Наприклад, інженер-будівельник, який допитується як свідок-очевидець у справі про порушення правил техніки безпеки, результатом чого став обвал будівельних риштувань, може набагато точніше та правильніше розповісти про минулу подію, ніж, наприклад, водій або бухгалтер, оскільки інженер не лише бачив все, що відбувалося у момент обвалу, але й зрозумів хід подій, знає, з яких причин міг настати обвал. Або, наприклад, кравчиня повідомить про такі деталі одягу та особливості її пошиву, які залишаться непоміченими свідком, який не знайомий з кравецьким мистецтвом. Те саме можна сказати про будь-якого іншого фахівця, якщо він спостерігає добре знайомі йому предмети або явища.

Сприйняття предметів, осіб відбувається двояким чином. Прості, добре знайомі об´єкти сприймаються, як правило, відразу. Так буває, наприклад, при сприйнятті свідком різних предметів, які він добре запам´ятав (синтетичне сприйняття). В інших, більш складних випадках процес сприйняття предмета має розгорнутий, осмислений характер (аналітичне сприйняття). Іноді свідку вдається запам´ятати характерні ознаки предметів, людей, наприклад, особливі прикмети.