72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи.

73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.

74. Компетенція судово-психологічної експертизи.

Питання про компетенцію судово-психологічної експертизи до сьогодні не вирішене. На думку М.І. Єникєєва, до компетенції судово-психологічної експертизи належать питання:

• встановлення ступеня розуміння підекспертною особою змісту укладених нею угод;

• здатність приймати осмислені, транзитивні (з урахуванням усіх необхідних умов) рішення;

• виявлення у дієздатного суб’єкта непатологічних психологічних аномалій, що перешкоджають адекватному відображенню дійсності;

• встановлення психологічної сумісності дітей з кожним із батьків, усиновителів, опікунів та можливості цих осіб у забезпеченні належного виховання дітей, а також психологічної сумісності подружжя між собою, що дасть можливість зняти епізодичні конфлікти;

• встановлення здатності свідка правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати по них правильні адекватні покази.

75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.

1) які індивідуально-психологічні особливості пізнавальної діяльності (сприйняття, пам´яті, мислення, уяви, уваги) свідка (потерпілого)?

2) чи є у свідка які-небудь індивідуально-психологічні особливості, психічні недоліки перцептивної діяльності, що істотно знижують його здатність правильно сприймати події (предмети) і давати про них правильні показання?

3) чи міг свідок з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей, психічного стану в момент вчинення протиправних дій обвинуваченим (підсудним), а також умов, в яких відбувалась подія, правильно її сприймати?

4) чи міг свідок з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей, психічного стану в момент вчинення протиправних дій обвинуваченим (підсудним), а також умов, в яких відбувалась подія, правильно розуміти її зміст та характер?

5) чи є у потерпілого які-небудь індивідуально-психологічні особливості, які могли істотно перешкодити розуміння ним характеру та значення протиправних дій, що вчиняються з ним або чинити опір обвинуваченому (підсудному)?

6) чи відповідає вимогам професійної діяльності обвинуваченого (підсудного) ситуація, в якій він опинився, рівень розвитку його мислення, уваги, перцептивних здібностей?

7) яким чином обстановка події, психічний стан обвинуваченого (підсудного) в цей час могли вплинути на сприйняття ним певних обставин, які мають значення для справи?

8) чи є в обвинуваченого (підсудного) певні недоліки перцептивної, мисленої діяльності, що істотно ускладнили або зробили неможливою повноцінну реалізацію ним своїх професійних навиків в екстремальній обстановці, що склалася?

II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:

1) чи знаходився обвинувачений (підсудний) у момент вчинення протиправних дій у стані фізіологічного афекту або в якому-небудь іншому емоційно напруженому стані?

2) який вплив міг мати такий стан на свідомість, поведінку обвинуваченого (підсудного), на здатність керувати своїми діями та контролювати їх?

3) що стало причиною виникнення в обвинуваченого (підсудного) фізіологічного афекту (іншого емоційного стану)?

4) чи існує причиновий зв´язок між психічним станом, в якому знаходився обвинувачений (підсудний) в період, що передував вчиненню протиправних дій, та його психічного стану в момент вчинення таких дій?

5) чи міг обвинувачений (підсудний) з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, точно співставити свої оборонні дії з екстремальними умовами ситуації, в якій він опинився?

6) чи знаходився потерпілий після зґвалтування в стані, що сприяє вчиненню самогубства?

7) якщо потерпілий знаходився в період, що передував смерті, в психічному стані, який сприяв вчиненню самогубства, то чим він міг бути викликаний?