
- •1. Предмет, об'єкт та генезис юридичної психології.
- •2. Історія розвитку юридичної психології.
- •3. Завдання юридичної психології.
- •4. Система юридичної психології. Перспективи розвитку вітчизняної юридичної психології.
- •5. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •6. Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •7. Методи психологічного впливу на особистість.
- •8. Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.
- •9. Зв'язок юридичної психології з іншими науками.
- •10. Структура та рівні дослідження психіки, система психічних пізнавальних процесів.
- •11. Відчуття: поняття та класифікація.
- •12. Властивості відчуттів.
- •13. Сприйняття: поняття, класифікація та властивості.
- •14. Закономірності сприйняття предметів.
- •15. Закономірності сприйняття простору.
- •16. Закономірності сприйняття часу.
- •17. Закономірності сприйняття руху.
- •18. Увага: поняття, види, властивості та фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •19. Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •20. Пам'ять: поняття та види. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •21. Асоціації як метод запам’ятовування.
- •22. Процеси пам'яті.
- •23. Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства.
- •25. Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •26. Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •27. Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •28. Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •29. Стан страху: суть, поведінкові та суб’єктивні ознаки переживання. Фобії.
- •30. Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •31. Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •32. Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисдикційній діяльності.
- •33. Афект: поняття, ознаки, види. Відмінність фізіологічного афекту від патологічного афекту.
- •34. Фізіологічний афект: суть, діагностичні ознаки, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності.
- •35. Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
- •36. Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •37. Людина, особистість, індивід, індивідуальність.
- •38. Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.
- •39. Характер та його риси. Вивчення характеру учасників судочинства.
- •40. Акцентуації характеру: поняття, найпоширеніші акцентуйовані риси характеру.
- •41. Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи.
- •42. Здібності особистості.
- •43. Мотиваційна сфера особистості.
- •44. Психологічна характеристика особи злочинця за результатами огляду місця події.
- •45. Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події.
- •46. Психологічні елементи огляду місця події.
- •47. Психологія освідування.
- •48. Психологія обшукуваного.
- •49. Психологія особи, яка проводить обшук.
- •50. Психологія пошукових дій.
- •51. Психологічна характеристика стадій допиту.
- •52. Психологічні особливості допиту в безконфліктній ситуації.
- •53. Психологічні особливості допиту в конфліктній ситуації.
- •54. Діагностичні ознаки повідомлення допитуваним завідомо неправдивої інформації.
- •55. Правила психологічного впливу на осіб з метою схиляння їх до давання правдивих показань.
- •56. Психологічні прийоми допиту в конфліктній ситуації.
- •57. Психологічні прийоми викриття завідомо неправдивих показань.
- •58. Психологічні особливості допиту підозрюваного (обвинуваченого).
- •59. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •60. Психологічні особливості допиту свідків.
- •61. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •62. Психологічні особливості допиту осіб з фізичними та психічними вадами.
- •63. Психологія очної ставки.
- •64. Психологія пред’явлення для впізнання.
- •65. Психологічні особливості пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними та психічними вадами.
- •66. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •67. Психологія відтворення обстановки і обставин події (перевірки показань на місці).
- •68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
- •69. Поняття, предмет об’єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •70. Методи судово-психологічної експертизи.
- •71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.
- •72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи.
- •73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
- •74. Компетенція судово-психологічної експертизи.
- •75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.
- •II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:
- •III. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психологічних властивостей особистості:
70. Методи судово-психологічної експертизи.
Теорія судово-психологічної експертизи включає в себе, як необхідний елемент, методи вирішення завдань, що ставляться перед нею.
Використання експертом-психологом різноманітних методичних прийомів дозволяє йому достатньо повно виявити основні особливості та індивідуальну своєрідність психічної діяльності підекспертного, що створює основу для висновку з тих конкретних питань, які перед ним поставлені.
Йдучи від загального до окремого, О. М. Холопова поділяє методи судово-психологічної експертизи на чотири групи:
1) всезагальний діалектичний метод;
2) загальнопсихологічні методи дослідження в експертній реалізації;
3) методи експертної діагностики;
4) спеціальні експертні методи.
Зупинимось на них докладніше.
Всезагальний діалектичний методпронизує усі інші методи, будучи базою для їх розвитку. Він передбачає такі широко використовувані в експертній практиці формально-логічні операції пізнання, як: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, індукція, дедукція, абстрагування, ідеалізація та формалізація. При проведенні судово-психологічної експертизи з´ясовуються механізм, структура, функціонування та різні якісні характеристики психічної діяльності, для наукового пояснення яких застосовуються різні логічні прийоми.
Загальнопсихологічні методи дослідження в експертній реалізації— психологічна діагностика, прогнозування, моделювання, методи впливу.
Психологічна діагностика є галуззю психології, що розробляє методи виявлення та вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості, а також галузь психологічної практики, в ході якої використовуються ті чи інші психодіагностичні методи і методики для встановлення діагнозу конкретній людині.
До основних методів діагностики належать тестування та опитування.
Крім основних методів виділяють окремі групи методів психодіагностики, кожна з яких має свої особливості:
• методи вимірювання функціональних показників, використання психофізіологічних індикаторів психічних явищ;
• обсерваційні методи — спостереження та самоспостереження;
• праксиметричні методи, що ґрунтуються на аналізі продуктів життєдіяльності;
• суб´єктивно-оціночні, основою яких є аналіз відповідей підекспертних на запитання та судження опитувачів, аналіз вибору альтернативних суджень, вибору градацій, шкал і т. п.;
• проективні, пов´язані з аналізом особливостей інтерпретації зовні невизначеного матеріалу, що стає об´єктом проекції (йдеться про окремі переживання, бажання, уяву індивіда);
• асоціативні, базуються на аналізі асоціативних відповідей та вибору підекспертних.
Методи експертної діагностикивключають: організаційні методи судово-психологічної експертизи (планування, підготовку та побудову провадження експертизи); емпіричні методи (психологічний аналіз документів, спостереження, бесіда, інтерв´ювання, метод незалежних характеристик, структурний та анкетний методи); психодіагностичні методи (тести особливостей та рівня розвитку інтелекту, особистісні та спеціальні опитувальники, створення з оформлених деталей осмисленого цілого, витлумачення певної події, малювання на вільну або задану тему і т. д.); праксиметричні методи (метод аналізу продуктів діяльності, природний, лабораторний та асоціативний експеримент); метод обробки даних та їх інтерпретації (статистичний аналіз, ранжування, вивчення досвіду, біографічний метод, психоаналіз і т. п.).
Спеціальні експертні методи— це методи, що розробляються або на підставі пристосовування існуючих методів в інших галузях науки, або спеціально створюються експертами на підставі практики дослідження конкретних, одиничних об´єктів.