Педагогічна культура юриста – це

Рівень володіння у практичній роботі методикою проведення виховання громадян з використанням високої спеціалізованої педагогічної техніки, педагогічної технології та професійного такту.

ступінь процесу пізнання правової дійсності; здатність правника приймати законні, справедливі рішення, а також ставлення до законів Всесвіту.

система загальнообов’язкових, соціальних норм (правил поведінки), встановлених державою і забезпечуваних силою його примусу (позитивне право) або похідних з самої природи, людського розуму; імператив, який стоїть над державою і законом (природне право)

ступінь цілісного підсвідомого сприйняття проблем правового явища на основі морально-правової культури і духовно-синергетичне бачення результату без дискурсивного виведення й доведення з метою формування внутрішнього переконання.

Які з нижченаведених тверджень не належать до принципів моральної культури юриста:

моральні чесноти,

насильство,

безкорисливість, скромність,

безадресність, терплячість,

Які з нижченаведених тверджень належать до функцій психологічної культури юриста:

формування інтелектуальної культури юриста,

своєчасне вироблення психічної адаптації (до різних несподіванок),

надання можливості якісному сприйняттю духу права

запобігання діям правового свавілля,

Інформаційна культура юриста — це

ступінь володіння ним належним обсягом інформації для виконання свого службового обов’язку, вміння одержати й ефективно реалізувати її у юридичній діяльності згідно із Законом України “Про інформацію”.

документальні або публічно оголошені відомості про події та явища, які відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності з доведення інформаційної продукції до споживачів, щоб задовольнити їхні інформаційні потреби.

Правова інформація — це

ступінь володіння ним належним обсягом інформації для виконання свого службового обов’язку, вміння одержати й ефективно реалізувати її у юридичній діяльності згідно із Законом України “Про інформацію”.

документальні або публічно оголошені відомості про події та явища, які відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

сукупність документальних або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення, боротьбу з ними та їх профілактику.

Зовнішня культура юриста — це

рівень економіко-правового регулювання суспільних відносин на основі високої економічної обгрунтованості професійних дій з метою розвитку економічної незалежності України.

рівень володіння психологічними знаннями, навичками і прийомами, в тому числі автотренінгу та саморегуляції, а також розвитку власної волі та професійно-психологічних якостей.

ступінь дотримання юристом статутних вимог щодо зовнішнього вигляду, мови, поведінки, а також уміння проявити службовий етикет, морально-професійні дії та юридичне милосердя.

ступінь процесу пізнання правової дійсності; здатність правника приймати законні, справедливі рішення, а також ставлення до законів Всесвіту.