68.Охарактизувати імпульсивну дитину.

Імпульсивність(від лат. impulsus - поштовх) - особливість поведінки дитини (або риса характеру), яка полягає в схильності діяти по першому спонуканню, під впливом чисто зовнішніх обставин, емоцій, діяти поспішно, квапливо. Імпульсивний дитина не обмірковує своїх вчинків, не зважує різних можливостей; він швидко і безпосередньо діє і часто настільки ж швидко кається у своїх вчинках. Імпульсивність обумовлена переважанням збудження над гальмуванням, слабкістю нервової системи і процесів гальмування. Імпульсивний дитина поводиться нестримано, схильний до ситуаційних емоційних поривів, не вважається з думкою інших людей. Таке його поведінка часто нагадує відхиляється, межує з ним. Помірна імпульсивність молодших школярів - це нормальне явище, це вікова особливість. В силу свого егоцентризму дитина піклується тільки про задоволення своїх потреб. До прояву такої імпульсивності вихователі готові і вміють її «приборкувати». Але є імпульсивність аномальна, завищена, коли емоційна розгальмування школяра заважає йому самому і оточуючим. Це так звана імпульсивність «без гальм».

69.Назвати особливості корекційно – педагогічної допомоги депресивним дітям.

Депресія(від лат. depressio - придушення, пригнічення) - це пригнічений, пригнічений, тужливий стан, що виникає як реакція на важкі і неприємні ситуації. Загальмованість рухів, сповільненість мислення, зниження активності, безініціативність - такі характерні ознаки депресії. Мова у депресивних дітей загальмована, вони не вступають у розмову, на запитання відповідають односкладово, часто пошепки; вираз обличчя скорботний, тужливий, апетит знижений, сон порушений. Розрізняють активну і реактивну депресію. Активна викликається психічними і загальними захворюваннями. А реактивна депресія пов'язана з важкими життєвими ситуаціями: невдачами, образами, смертю близьких людей, супроводжується тяжкими переживаннями, страхами. Дитина стає недовірливим, похмурим, нетовариським, песимістично до всього налаштованим. Знижується самооцінка. Успіхи в навчанні і в інших областях діяльності падають. Виникає отклоняющееся поведінка.

Напрямки роботи педагога: Діагностика: - виявлення рівня депресії учнів; - виявлення причини депресії дитини.Надання допомоги дитині: - ліквідація причини депресії дитини; - робота по поліпшенню настрою дитини; - оточення дитини увагою і турботою з боку педагога і колективу класу.Корекція депресії: - відволікання, пов'язані з позитивними емоціями. - зміна обстановки, посилення різноманітної трудової навантаження. - залучення дитини до гри, - привчання його до спілкування, - активні заняття фізкультурою. - огорожа дітей (і не тільки депресивних) від поганих новин

70. Висвітлити шляхи подолання депривації і фрустрації. Депривація - це тимчасова або постійна, повна або часткова, штучна або зумовлена життєдіяльністю ізоляція людини від взаємодії її внутрішнього психічного із зовнішнім психічним.

Фрустрація - це такий психічний стан, для якого характерна безвихідь, глибока печаль, розчарування, незадоволення, тривога, психологічний ступор, роздратування, розлад задумів, відчай. Саме визначення фрустрації включає неможливість задоволення в реальному житті своїх потреб.

Подолання фрустрації  Подолання стану фрустрації здійснюється поступовим переходом зі стану раціонального аналізу до енергійних дій для досягнення мети. Для успішності подолання фрустрації рекомендується навіювання, самонавіювання впевненості і самоубеждения у своїх силах.  Самоубеждение - логічно обгрунтоване вплив, спрямоване на самого себе з урахуванням знання законів природи, а також суспільства.  Самонавіювання - словесний або внутрішній спосіб впливу людини, заснований на вірі, а також довіру до отриманого джерела, при якому істина приймається без доказів. Завдяки засобам саморегуляції можливо управління в процесах регуляції обміну речовин, а прикладом можуть стати досягнення йогів. У спорті застосовуються такі психічні саморегуляції: психорегулирующая і аутогенне тренування, психомышечная або ідеомоторне тренування.  Якщо людина не здатна впоратися з фрустрацією, тоді рекомендується переоцінка ситуації та перегляд попередніх дій. Після чого у людини розробляються або нові шляхи для досягнення мети, або береться на озброєння нова мета. Такий вид фрустрації вважається конструктивним