
- •1 Визначити об’єкт, предмет та завдання колекційної педагогіки
- •2.Основні категорії корекційної педагогіки
- •3.Принципи корекційно-педагогічної діяльності
- •4.Як використовуються теоретичні знання з різних галузей педагогіки, дефектології у корекційній роботі
- •5. Становлення і розвиток корекційної педагогіки як науки
- •6. Історія розвитку корекційної педагогіки у Зах.Європі.
- •7. Становлення та концепція розвитку української корекційної науки.
- •8. Діяльність та внесок у кор.Пед. Л.С.Виготського,о.І.Соколянського.
- •10.Дати визначення поняттям корекція,абілітація,реабілітація у роботі з дітьми з обмеженими мохливостями.
- •11.Дати визначення норма і аномалія у розвитку дитини та назвати причини.
- •12. Перерахувати критерії явища норма-аномалія у дітей дошкільного віку
- •14. Перерахувати критерії явища норма-аномалія у дітей шкільного віку.
- •16. Висвітлити загальні теоретичні положення діагностика відхилень у розвитку.
- •18. Висвітлити особливості і значення психолого-педагогічної діагностики
- •19. Назвати психолого-педагогічні основи корекційно - педагогічної діяльності
- •20. Охарактеризувати принципи корекційно-педагогічної діагностики.
- •23.Вікові та індивідуальні особливості дітей з відхиленнями у розвитку та поведінці.
- •24.Психологічна характеристика дітей з проблемами розвитку
- •25.Проблеми емоційного розвитку в дитячому віці
- •21.Характеристика методів соціально-педагогічної роботи.
- •28. Класифікація та види відхилень у розвитку дітей.
- •29. Визначити основні положення корекційно-педагогічної роботи.
- •30. Висвітлити специфіку корекційної роботи з дітьми з особливими потребами та її напрями
- •31.Охарактеризувати систему спеціальної освіти на сучасному етапі.
- •32. Висвітлити сучасний стан корекційної допомоги на Україні
- •33.Охарактеризуйте контингент спеціальних закладів
- •34. Дайте характеристику системі закладів Міністерства освіти,охорони здоровя і соціального забезпечення
- •35 Назвати причини та умови деформації особистісного розвитку дитини
- •36. Визначити Джерела і механізми розвитку особистості дитини.
- •37.Вплив середовища на розвиток особистості.
- •38.Емоційний контакт з близькими людьми - джерело повноцінного розвитку дитини.
- •39.Висвітлити значення психологічний клімат у розвитку особистості.
- •40.Визначити мету і завдання лікувальної педагогіки.
- •46. Охарактерезувати психотерапевтичні методи за в.П.Кащенком.
- •47. Висвітлити вплив сексуальних відхилень на розвиток дитини.
- •49. Висвітлити принципи і особливості лікувально педагогічної роботи при зпр.
- •51. Висвітлити принципи і особливості лікувально педагогічна робота при дцп.
- •52. Висвітлити принципи і особливості лікувально педагогічна робота при порушеннях зору
- •53. Висвітлити принципи і особливості лікувально педагогічна робота при порушеннях слуху
- •54. Висвітлити принципи і особливості лікувально педагогічна робота за дітьми з емоційними розладами і порушеннями спілкування
- •55. Висвітлити основи лікувально педагогічної роботи при дитячій шизофренії і епілепсії
- •57.Дайте характеристику педагогу, як суб”екту корекційно-педагогічної діяльності
- •58.Охарактеризувати типи педагогів-дефектологів.
- •59.Дати кваліфікаційну характеристику педагогу-дефектологу
- •60.Охарактеризувати склад та діяльність психолого-медико-педагогічного консультування.
- •61. Охарактеризувати загальноосвітні заходи лікувально-оздоровчої роботи.
- •63. Висвітлити значення та особливості використання психотерапії у корекційній роботі з дітьми з відхиленнями у розвитку.
- •65. Визначити особливості організації соціальних служб та завдання соціально-трудової підготовки учнів.
- •66. Висвітлити значення емоційного стану дитини у корекційній роботі.
- •67.Назвати види тривожності та особливості їх корекції.
- •68.Охарактизувати імпульсивну дитину.
- •69.Назвати особливості корекційно – педагогічної допомоги депресивним дітям.
- •81. Охарактиризувати дитячій інфантилізм та шляхи його корекції
- •82.Охарактиризувати відхилення поведінки підлітка.
- •85.Визначити причини та умови девіантної поведінки підлітка
68.Охарактизувати імпульсивну дитину.
Імпульсивність(від лат. impulsus - поштовх) - особливість поведінки дитини (або риса характеру), яка полягає в схильності діяти по першому спонуканню, під впливом чисто зовнішніх обставин, емоцій, діяти поспішно, квапливо. Імпульсивний дитина не обмірковує своїх вчинків, не зважує різних можливостей; він швидко і безпосередньо діє і часто настільки ж швидко кається у своїх вчинках. Імпульсивність обумовлена переважанням збудження над гальмуванням, слабкістю нервової системи і процесів гальмування. Імпульсивний дитина поводиться нестримано, схильний до ситуаційних емоційних поривів, не вважається з думкою інших людей. Таке його поведінка часто нагадує відхиляється, межує з ним. Помірна імпульсивність молодших школярів - це нормальне явище, це вікова особливість. В силу свого егоцентризму дитина піклується тільки про задоволення своїх потреб. До прояву такої імпульсивності вихователі готові і вміють її «приборкувати». Але є імпульсивність аномальна, завищена, коли емоційна розгальмування школяра заважає йому самому і оточуючим. Це так звана імпульсивність «без гальм».
69.Назвати особливості корекційно – педагогічної допомоги депресивним дітям.
Депресія(від лат. depressio - придушення, пригнічення) - це пригнічений, пригнічений, тужливий стан, що виникає як реакція на важкі і неприємні ситуації. Загальмованість рухів, сповільненість мислення, зниження активності, безініціативність - такі характерні ознаки депресії. Мова у депресивних дітей загальмована, вони не вступають у розмову, на запитання відповідають односкладово, часто пошепки; вираз обличчя скорботний, тужливий, апетит знижений, сон порушений. Розрізняють активну і реактивну депресію. Активна викликається психічними і загальними захворюваннями. А реактивна депресія пов'язана з важкими життєвими ситуаціями: невдачами, образами, смертю близьких людей, супроводжується тяжкими переживаннями, страхами. Дитина стає недовірливим, похмурим, нетовариським, песимістично до всього налаштованим. Знижується самооцінка. Успіхи в навчанні і в інших областях діяльності падають. Виникає отклоняющееся поведінка.
Напрямки роботи педагога: Діагностика: - виявлення рівня депресії учнів; - виявлення причини депресії дитини.Надання допомоги дитині: - ліквідація причини депресії дитини; - робота по поліпшенню настрою дитини; - оточення дитини увагою і турботою з боку педагога і колективу класу.Корекція депресії: - відволікання, пов'язані з позитивними емоціями. - зміна обстановки, посилення різноманітної трудової навантаження. - залучення дитини до гри, - привчання його до спілкування, - активні заняття фізкультурою. - огорожа дітей (і не тільки депресивних) від поганих новин
70. Висвітлити шляхи подолання депривації і фрустрації. Депривація - це тимчасова або постійна, повна або часткова, штучна або зумовлена життєдіяльністю ізоляція людини від взаємодії її внутрішнього психічного із зовнішнім психічним.
Фрустрація - це такий психічний стан, для якого характерна безвихідь, глибока печаль, розчарування, незадоволення, тривога, психологічний ступор, роздратування, розлад задумів, відчай. Саме визначення фрустрації включає неможливість задоволення в реальному житті своїх потреб.
Подолання фрустрації Подолання стану фрустрації здійснюється поступовим переходом зі стану раціонального аналізу до енергійних дій для досягнення мети. Для успішності подолання фрустрації рекомендується навіювання, самонавіювання впевненості і самоубеждения у своїх силах. Самоубеждение - логічно обгрунтоване вплив, спрямоване на самого себе з урахуванням знання законів природи, а також суспільства. Самонавіювання - словесний або внутрішній спосіб впливу людини, заснований на вірі, а також довіру до отриманого джерела, при якому істина приймається без доказів. Завдяки засобам саморегуляції можливо управління в процесах регуляції обміну речовин, а прикладом можуть стати досягнення йогів. У спорті застосовуються такі психічні саморегуляції: психорегулирующая і аутогенне тренування, психомышечная або ідеомоторне тренування. Якщо людина не здатна впоратися з фрустрацією, тоді рекомендується переоцінка ситуації та перегляд попередніх дій. Після чого у людини розробляються або нові шляхи для досягнення мети, або береться на озброєння нова мета. Такий вид фрустрації вважається конструктивним