65. Визначити особливості організації соціальних служб та завдання соціально-трудової підготовки учнів.

Однією з найважливіших завдань є профілактика асоціальних форм поведінки учнів шляхом проведення сімейної психотерапії та формування адекватних взаємин у тріаді «педагог - дитина з труднощами в навчанні - сім'я». Ця тріада робить позитивний вплив на корекцію і розвиток дитини в тих випадках, коли її дорослі члени роблять установку на співпрацю. Це вміння стати на точку зору іншого, в першу чергу дитини, почуття співпереживання, систематична розумна допомогу і одночасно така ж розумна вимогливість, зацікавленість в успішному вирішенні проблем дитини, що стосуються його навчання, соціалізації, здоров'я, дозвілля.

У завдання соціально-трудового напрямку входять: - раннє виявлення і корекція особливостей, що перешкоджають успішному освоєнню доступних і поширених професій (тремор рук, порушення просторового аналізу і синтезу, порушення зорово-моторних координацій, недостатність дрібної моторики руки і т. д.); - формування у навчально-трудової діяльності навичок орієнтування в завданні, планування виконавчої діяльності, навичок самооцінки і самоконтролю; - вибір оптимальних засобів общетрудовой підготовки учнів; - створення професійних класів, груп; - створення майстерень, цехів - для отримання професії з присвоєнням розряду; - профорієнтації учнів 5-9 класів.

66. Висвітлити значення емоційного стану дитини у корекційній роботі.

Повноцінний розвиток особистості дитини в дитинстві пов'язано з його емоційним розвитком. Емоційна система, як і когни- тивная, забезпечує регуляцію поведінки та орієнтування в навколишньому світі. Емоції - це система «швидкого реагування» на будь-які важливі з точки зору потреб зміни зовнішнього середовища. Позитивні емоції підвищують психічну активність, налаштовують на вирішення тієї чи іншої задачі. Негативні емо- ції знижують психічний тонус і обумовлюють пасивні спо- способи захисту. Правда, такі негативні емоції, як гнів, лють, посилюють захисні можливості організму, в тому числі і на фізіологічному рівні. У нормі, зазначають дослідники, існує баланс тонізації зовнішнім середовищем і аутостимуляції(самим організмом). Якщо зовнішнє середовище бідне, одноманітне, то зростає роль ауто- стимуляції. Дослідники говорять про різних рівнях активності і глибини ефектного контакту з середовищем.

67.Назвати види тривожності та особливості їх корекції.

Тривожність характеризується двома видами проявів: психічними й фізіологічними. Психічні елементи тривожності являють собою ряд досить специфічних переживань, що включають суб'єктивний стан напруги, заклопотаності й занепокоєння, похмурих передчуттів. Переживання особистої погрози, почуття безпорадності й неповноцінності, невдоволення собою. З боку фізіологічних змін тривога виступає у вигляді активації вегетативної нервової системи, про що свідчать частішання серцебиття й подиху, збільшення артеріального тиску, підвищення швидкості обмінних процесів, ряд біохімічних змін.Фрейд виділяв три основних види тривожності:1) Об'єктивну (реалістичну), викликану реальною зовнішньою небезпекою;

2) Невротичною, викликаною небезпекою не відомої й не певної;

3) Моральну, обумовлену їм як «тривожність совісті».Подолання страху і тривожності в дітей Психологи виділяють два способи подолання тривожності у дітей. Вироблення конструктивних способів поведінки у важких для дитини ситуаціях, а також оволодіння прийомами, що дозволяють впоратися з надмірним хвилюванням, тривогою. Зміцнення впевненості в собі, розвиток самооцінки і уявлення про себе, турбота про «особистісному зростанні» людини. Для подолання шкільної тривожності в учнів 1 класу, необхідно: Пом'якшити, знизити силу потреб, пов'язаних з внутрішньою позицією школяра. Розвинути та збагатити оперативні навички поведінки, діяльності, спілкування з тим, щоб нові навички, більш високого рівня, дозволили дітям відмовитися від неправильно сформованих способів реалізації мотиву, щоб діти могли вільно вибрати продуктивні форми. Вести роботу зі зняття зайвої напруги в шкільних ситуаціях. Для зняття тривожності у молодших школярів існують цілі комплекси прийомів, вправ. Однак центральну роль грають 2 методу. Метод десенсибілізації.Суть його полягає в тому, що дитину поміщають в ситуації, пов'язані з областю, що викликає у нього тривогу і страх, починаючи з тих, які можуть лише трохи його хвилювати, і кінчаючи тими, які викликають сильну тривогу, можливо, навіть переляк. Для зняття напруги дитині пропонують смоктати цукерку. Метод «отреагирования» страху, тривоги, напруги. Здійснюється з допомогою гри - драматизації «в дуже страшну, страшилищную школу», де за допомогою ляльок - петрушок, у формі театральних етюдів діти зображують лякаючі їх ситуації шкільного життя, причому всі «страшні» моменти повинні бути доведені до крайнього ступеня («так щоб глядачам було дуже страшно»). Крім того, можна застосовувати прийоми «малювання страхів», «розповіді про страхи», причому повинна акцентуватися шкільна тематика. В ході цієї роботи заохочуються спроби гумористичного, карикатурного зображення ситуації.