
- •1 Визначити об’єкт, предмет та завдання колекційної педагогіки
- •2.Основні категорії корекційної педагогіки
- •3.Принципи корекційно-педагогічної діяльності
- •4.Як використовуються теоретичні знання з різних галузей педагогіки, дефектології у корекційній роботі
- •5. Становлення і розвиток корекційної педагогіки як науки
- •6. Історія розвитку корекційної педагогіки у Зах.Європі.
- •7. Становлення та концепція розвитку української корекційної науки.
- •8. Діяльність та внесок у кор.Пед. Л.С.Виготського,о.І.Соколянського.
- •10.Дати визначення поняттям корекція,абілітація,реабілітація у роботі з дітьми з обмеженими мохливостями.
- •11.Дати визначення норма і аномалія у розвитку дитини та назвати причини.
- •12. Перерахувати критерії явища норма-аномалія у дітей дошкільного віку
- •14. Перерахувати критерії явища норма-аномалія у дітей шкільного віку.
- •16. Висвітлити загальні теоретичні положення діагностика відхилень у розвитку.
- •18. Висвітлити особливості і значення психолого-педагогічної діагностики
- •19. Назвати психолого-педагогічні основи корекційно - педагогічної діяльності
- •20. Охарактеризувати принципи корекційно-педагогічної діагностики.
- •23.Вікові та індивідуальні особливості дітей з відхиленнями у розвитку та поведінці.
- •24.Психологічна характеристика дітей з проблемами розвитку
- •25.Проблеми емоційного розвитку в дитячому віці
- •21.Характеристика методів соціально-педагогічної роботи.
- •28. Класифікація та види відхилень у розвитку дітей.
- •29. Визначити основні положення корекційно-педагогічної роботи.
- •30. Висвітлити специфіку корекційної роботи з дітьми з особливими потребами та її напрями
- •31.Охарактеризувати систему спеціальної освіти на сучасному етапі.
- •32. Висвітлити сучасний стан корекційної допомоги на Україні
- •33.Охарактеризуйте контингент спеціальних закладів
- •34. Дайте характеристику системі закладів Міністерства освіти,охорони здоровя і соціального забезпечення
- •35 Назвати причини та умови деформації особистісного розвитку дитини
- •36. Визначити Джерела і механізми розвитку особистості дитини.
- •37.Вплив середовища на розвиток особистості.
- •38.Емоційний контакт з близькими людьми - джерело повноцінного розвитку дитини.
- •39.Висвітлити значення психологічний клімат у розвитку особистості.
- •40.Визначити мету і завдання лікувальної педагогіки.
- •46. Охарактерезувати психотерапевтичні методи за в.П.Кащенком.
- •47. Висвітлити вплив сексуальних відхилень на розвиток дитини.
- •49. Висвітлити принципи і особливості лікувально педагогічної роботи при зпр.
- •51. Висвітлити принципи і особливості лікувально педагогічна робота при дцп.
- •52. Висвітлити принципи і особливості лікувально педагогічна робота при порушеннях зору
- •53. Висвітлити принципи і особливості лікувально педагогічна робота при порушеннях слуху
- •54. Висвітлити принципи і особливості лікувально педагогічна робота за дітьми з емоційними розладами і порушеннями спілкування
- •55. Висвітлити основи лікувально педагогічної роботи при дитячій шизофренії і епілепсії
- •57.Дайте характеристику педагогу, як суб”екту корекційно-педагогічної діяльності
- •58.Охарактеризувати типи педагогів-дефектологів.
- •59.Дати кваліфікаційну характеристику педагогу-дефектологу
- •60.Охарактеризувати склад та діяльність психолого-медико-педагогічного консультування.
- •61. Охарактеризувати загальноосвітні заходи лікувально-оздоровчої роботи.
- •63. Висвітлити значення та особливості використання психотерапії у корекційній роботі з дітьми з відхиленнями у розвитку.
- •65. Визначити особливості організації соціальних служб та завдання соціально-трудової підготовки учнів.
- •66. Висвітлити значення емоційного стану дитини у корекційній роботі.
- •67.Назвати види тривожності та особливості їх корекції.
- •68.Охарактизувати імпульсивну дитину.
- •69.Назвати особливості корекційно – педагогічної допомоги депресивним дітям.
- •81. Охарактиризувати дитячій інфантилізм та шляхи його корекції
- •82.Охарактиризувати відхилення поведінки підлітка.
- •85.Визначити причини та умови девіантної поведінки підлітка
53. Висвітлити принципи і особливості лікувально педагогічна робота при порушеннях слуху
Подальша доля дитини з порушеним слухом визначається такими обставинами:
• віком, в якому відбулося порушення функції слуху;
• строком виявлення приглухуватості;
• ступенем зниження слуху;
• правильністю оцінки потенційних можливостей залишкової слухової функції, іншими словами - тих можливостей слухового аналізатора, на які можна спиратися в лікуванні та педагогічної корекції;
• своєчасністю початку відповідних лікувальних та педагогічних кроків.
20% всіх випадків приглухуватості відносяться до кондуктивно типом (викликається наявністю перешкод на шляху посилення звуку) і є наслідком гострих і хронічних отитів, до цієї групи належать і вроджені вади розвитку зовнішнього та середнього вуха. В даний час оториноларингология має досить ефективними можливостями для лікування цих захворювань і відновлення функції слуху. У подібних випадках показано лікування основного захворювання, наприклад антибактеріальна терапія антибіотиками останніх поколінь при отитах і хірургічна корекція вроджених або відбулися внаслідок запалення анатомічних дефектів.
80%, іншими словами - переважна більшість всіх хворих, страждають сенсоневральної приглухуватістю , для лікування якої до цих пір не знайдено досить ефективних засобів. Хоча робляться спроби відновлення слуху, втраченого в результаті гострих інфекцій, таких як грип, менінгіт та інші, за допомогою лікарських засобів і гіпербаричної оксигенації. На жаль, доводиться констатувати, що в переважній більшості таких випадків лікування також малоефективно. У цій ситуації слід в терміновому порядку звернутися до сурдолог, оскільки діти молодшого віку на тлі ослаблення слуху швидко втрачають мовної навик і потім для його відновлення потрібні великі зусилля. Найважливішим і нерідко єдиним способом соціальної реабілітації дітей з ураженням слухового аналізатора є слухопротезування в поєднанні з тривалою педагогічною корекцією.
Необходимостьслухопротезированияопределяется фахівцем після інструментального обстеження дитини. Воно проводиться відразу після визначення показань, у тому числі на першому році життя дитини.
Необхідність швидкого слухопротезування після діагностики приглухуватості визначається стрімким уповільненням мовного, інтелектуального та емоційного розвитку на першому - другому році життя при відсутності у дитини звуковий стимуляції. Слухові апарати бувають трьох типів: кишенькові, завушні і внутрівушні. Найчастіше у дітей застосовуються завушні слухові апарати. Особливі труднощі виникають при слухопротезування маленьких дітей, бо вони не можуть розповісти лікареві про свої відчуття. Якщо посилення звуку дуже велике, то з'являється небезпека травми внутрішнього вуха, якщо недостатньо - слуховий апарат не виконуватиме свою функцію. Тому дуже важливо, щоб дитина була ретельно обстежена в спеціалізованій установі.
Для з'єднання вуха малюка зі слуховим апаратом використовується спеціальний вушної вкладиш. Він міститься у вушну раковину і слуховий прохід. Вкладиші бувають стандартні та індивідуальні. Індивідуальні вкладиші формуються зі спеціальної маси за зліпком вуха дитини, що забезпечує максимальну відповідність форми вкладиша будовою зовнішнього вуха. При цьому створюються оптимальні умови для корекції слуху, ефективність слухопротезування збільшується.
Після виготовлення і початку застосування слухового апарату настає черга сурдологопедичний етапу , під час якого сурдопедагог навчає дитину говорити, при необхідності читати по губах, застосовуються методики, що стимулюють мовну функцію, зокрема пальчикові ігри. У результаті ретельної роботи діти навіть при повній глухоті навчаються говорити досить чисто.
На закінчення важливо зазначити, що величезна роль у своєчасній діагностиці приглухуватості та її подальшої корекції відводиться батькам дитини. Саме батьки часом є тією рушійною силою, яка в кінцевому підсумку допомагає дитині адаптуватися в суспільстві і максимально реалізуватися. Чим раніше батьки помітять відхилення в нормальному розвитку дитини і виявлять зниження слуху, тим ефективніше буде подальша робота лікарів і педагогів. Пам'ятайте, діагноз "туговухість" не є непереборною перешкодою для реалізації потенціалу, який заклала в дитини природа.