40.Визначити мету і завдання лікувальної педагогіки.

Лікувальна педагогіка - нова галузь педагогіки, що розвивається на кордоні з медициною.Основним її предметом є система освітньо - виховної діяльності педагогів з хворими і відстаючими учнями. У зв'язку із зростанням хвороб серед школярів виникає проблема розробки щадних виховно-освітніх конструкцій. Навчання та лікування в їх оптимальному поєднанні вимагають медичних та педагогічних теоретичних обгрунтувань і методичнихрозробок. Основна мета лікувальної педагогіки - дати можливість хворим дітям та дітям з відхиленнями у розвитку адаптуватися до нашого життя. Для цієї мети створюються спеціальні інтернати, дитячі сади, центри лікувальної педагогіки та інші спеціальні установи.

46. Охарактерезувати психотерапевтичні методи за в.П.Кащенком.

Відомий вітчизняний вчений-педагог В. П. Кащенко ще в 30-х роках розробив класифікацію методів корекції. Він об'єднав їх у дві групи: педагогічні та психотерапевтичні.

Психотерапевтичні методи:

1.Навіювання і самонавіювання. Навіювання це систематичне і тривале повторення слів, що з часом призводить до перезапису інформації на всіх рівнях, включаючи клітинний, і дозволяє досягти бажаного результату в будь-якій сфері життя людини.

Самонавіювання – це процес, при якому людина задіює свою волю, цілеспрямованість та віру для досягнення чіткого кінцевого результату.

2. Гіпноз.  ( др.-греч. ὕπνος - сон) - змінений стан свідомості , одночасно поєднує в собі ознаки неспання, сну і сну зі сновидіннями.Гіпноз дозволяє співіснувати одночасно взаємовиключним станам свідомості

3. Метод переконання. Переконання – це головний метод дії. система поглядів, уявлень, яких я дотримуюсь, з якими я погоджуюсь, які я ототожнюю із собою, оскільки вважаю їх продуктом власної діяльності, які мають під собою певну аргументацію і можуть бути логічно доведені;  певний спосіб впливу, який передбачає аргументоване і логічно витримане доведення істинності того чи іншого положення, думки, оцінки. 

4. Психоаналіз. Психоаналіз – це психотерапевтичний метод, розроблений З. Фрейдом. Основоположним поняттям його є уявлення про несвідомі психічні процеси і використовуються для їх аналізу психотерапевтичних методах.

Психоаналіз включає теорії загального психічного розвитку, психологічного походження неврозів і психоаналітичної терапії, будучи закінченою і цілісною системою: психоаналіз - як метод психотерапії;  психоаналіз - як метод вивчення психології особистості;  психоаналіз - як система наукових знань про світогляд, психології, філософії. 

47. Висвітлити вплив сексуальних відхилень на розвиток дитини.

Для дітей молодше одинадцяти років будь-які форми сексуального впливу є неприйнятними, особливо для дітей молодше десяти років. До таких впливів належать:

будь-які форми сексуальної взаємодії з підлітками та дорослими (у тому числі розмови про секс);

перегляд порнографії або інших відвертих матеріалів сексуального характеру;

спостереження (навіть ненамеренное) за сексуальною взаємодією між дорослими, підлітками, іншими дітьми;

надмірне захоплення сексуальної грою з ровесниками або старшими дітьми, що мають більш великі пізнання в області сексу.

будь-які ситуації, в яких дитина переглядає матеріали відвертого сексуального змісту поза контекстом освітнього розмови з батьками або кваліфікованими фахівцями.

Ознаки порушення сексуального розвитку

Психологи, що спеціалізуються на сексуальному розвитку дітей, виділяють ряд ознак, які дозволяють виявити порушення сексуального розвитку у дітей у віці молодше дванадцяти років:

-діти не повинні бути зациклені на сексуальній грі, їх повинні цікавити інші різноманітні заняття та ігри;

-діти не повинні займатися сексуальної грою з тими, хто набагато молодше або старше їх;

-діти не повинні знати про секс більше, ніж належить в їх віці;

сексуальну поведінку та інтереси дитини повинні бути схожими з поведінкою та інтересами його однолітків;

-діти не повинні відчувати "непереборну тягу" до діям сексуального характеру, вони повинні бути здатні в будь-який момент зупинитися на першу вимогу дорослих;

-сексуальна гра за участю дитини не повинна викликати невдоволення, роздратування, збентеження, страх або інші негативні емоції у інших дітей, не повинна доставляти їм або самій дитині фізичний або емоційний дискомфорт;

-діти не повинні надавати сексуальний відтінок відносинам з однолітками, а також бачити в інших сексуальні об'єкти;

-діти у віці чотирьох років і старше повинні розуміти права і межі інших дітей у сексуальній грі;

-діти не повинні відчувати страх, сором чи почуття провини під час сексуальної гри;

-дитина не повинна займатися з іншими дітьми "дорослими" сексуальними іграми ;

-сексуальну поведінку дитини не повинно бути орієнтоване на старших дітей або дорослих;

-діти не повинні займатися сексуальної грою з тваринами;

-діти не повинні використовувати секс, щоб образити або заподіяти біль іншим;

50. Висвітлити принципи і особливості лікувально педагогічної роботи при тяжких порушеннях мовлення.

Логопедична допомога дітям дошкільного та шкільного віку в системі освіти здійснюється у таких типах установ: ясла-садок для дітей з порушеннями мови, логопедичний дитячий сад, групи для дітей з порушеннями мови при дитячих садках загального типу, навчально-виховні комплекси (НВК) для дітей з порушеннями мови, школа для дітей з порушеннями мови (1-е і 2-е відділення), логопедичні пункти при загальноосвітніх школах, групи для дітей з порушеннями мови при дитячих будинках загального типу.   У системі охорони здоров'я для дітей з порушеннями мови передбачені наступні структури: логопедичні кабінети при дитячих поліклініках, «мовні» стаціонари та напівстаціонар при дитячих лікарнях, диспансерах, спеціалізованих центрах медичних інститутів тощо, дитячі санаторії, сурдологічний кабінет, спеціалізовані ясла. У цих установах здійснюється всебічне обстеження та діагностика дітей, лікувальні та профілактичні заходи (за показаннями) та інтенсивний курс логопедичних занять за індивідуальною програмою у відповідності зі специфікою порушення (афазія, заїкуватість, ринолалія, дислалія та ін.)   Дитячі (логопедичні) садки для дітей з порушеннями мови надають масову допомогу дітям з різними відхиленнями мовного розвитку. Їхнє основне завдання - корекція мовленнєвого порушення і підготовка до навчання в загальноосвітній школі або в спеціальній загальноосвітній школі для дітей з важкими порушеннями мови. [3]  Відповідно до типового положення про дошкільних закладах і групах дітей з порушеннями мови визначено три профілі спеціальних груп:  1) групи для дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням (ФФН);  2) групи для дітей із загальним недорозвитком мовлення (ОНР);  3) групи для дітей із заїканням. [1]