- •10.1. Економічна сутність та класифікація нематеріальних активів
- •10.3. Характеристика рахунків для обліку нематеріальних активів
- •10.4. Документування господарських операцій з обліку нематеріальних активів
- •10.5. Амортизація нематеріальних активів
- •10.6. Інвентаризація нематеріальних активів
- •10.7. Відображення даних про нематеріальні активи в облікових регістрах та розкрити інформацію у фінансовій звітності
- •Задача.
- •10.8.3.Характеристика рахунків з обліку довгострокової дебіторської заборгованості
- •10.8.4. Облік заборгованості за майно, що передано у фінансову оренду
- •10.8.5. Облік одержаних довгострокових векселів
- •Тема 11. Облік довгострокових фінансових інвестицій
- •Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються п(с)бо 12 “Фінансові інвестиції”.
- •11.4. Синтетичний та аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій
- •11.5. Відображення операцій з обліку довгострокових фінансових інвестицій на рахунках бухгалтерського обліку
- •Тема 12. Облік поточних фінансових інвестицій
- •12.2. Відображення операцій з поточними фінансовими інвестиціями на рахунках бухгалтерського обліку
- •12.3. Документування операцій з поточними фінансовими інвестиціями
10.8.4. Облік заборгованості за майно, що передано у фінансову оренду
Для відображення чистих інвестицій орендодавця у фінансову оренду використовують рахунок 181 «Заборгованість за майно, передано у фінансову оренду».
Нарахування заборгованості з фінансової оренди здійснюється на підставі договору оренди, акту приймання-передачі основних засобів.
Аналітичний облік орендних зобов’язань ведеться відокремлено за кожним договором фінансової оренди.
Проводки:
Відображено дохід від передачі основних засобів у фінансову оренду Д181 К746
Погашено довгострокову заборгованість за майно, передано у фінансову оренду Д311 К181
10.8.5. Облік одержаних довгострокових векселів
Векселі, одержані у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості, обліковуються на рахунку 182 «Довгострокові векселі одержані».
Оцінка векселя здійснюється в розмірі вексельної суми, зазначеної на ньому прописом і цифрами.
Аналітичний облік з вексельних операцій ведеться за кожним одержаним векселем (за видами векселів).
Проводки:
Одержано довгостроковий вексель від покупця в погашення заборгованості Д182 К36
Погашено довгостроковий вексель Д30, 31 К182
Отримано різницю між номінальною та реальною вартістю векселя Д182 К746
Тема 11. Облік довгострокових фінансових інвестицій
11.1. Фінансові інвестиції: поняття та види
11.2. Структура П(С)БО 12 та основні терміни (СРС)
11.3. Визнання та оцінка фінансових інвестицій (СРС)
11.4. Синтетичний та аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій
11.5. Відображення операцій з обліку довгострокових фінансових інвестицій на рахунках бухгалтерського обліку
11.1. Фінансові інвестиції: поняття та види
Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою:
збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо),
зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
До фінансових інвестицій відносяться: акції; облігації; депозитні сертифікати; казначейські зобов’язання; інші цінні папери.
Довгострокові фінансові інвестиції розміщуються на термін більше одного року.
Поточні фінансові інвестиції розміщуються на термін менше одного року
Залежно від рівня впливу інвестора на інвестоване підприємство інвестиції поділяються на:
Інвестиції в асоційовані підприємства – інвестиції у підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (більше 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.
Інвестиції в дочірні підприємства – інвестиції в підприємства, які перебувають під контролем материнського (холдингового) підприємства. Контроль – вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності.
Інвестиції в спільну діяльність – інвестиції для ведення господарської діяльності, зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними. Спільний контроль – розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності.
