2.4. Фактура:

Склад письма – мішаний, гомофонно-гармонійний, підголосковий виклади. Щільність фактури змінюється за рахунок включення та виключення хорових голосів.

Для такої музики характерною рисою є змінність і змішаність фактури, оскільки композитор намагався втілювати в першу чергу образ через форму, а не навпаки. Голоси в такій фактурі або чітко пов'язані між собою, або набувають відому самостійність у рамках форми і структурної одиниці.

Таке фактурне розмаїття сприяє яскравому змалюванню свята, яке грає барвами, піснями. Крім того, зміни у фактурі ведуть до виявлення того чи іншого хорового тембру, що так збагачує виразні можливості виконання. У кульмінаційному 10- му куплеті композитор застосовує гомофонно-гармонійну фактуру з використанням майже єдиного ритмічного малюнку в усіх партіях, бо тоді ніщо не гальмує розвиток музичного матеріалу.

Ритмічний малюнок, що зустрічається в хорових партіях охоплений загальним рухом тактів, де ритмічне наповнення голосів допомагає підкреслити ритм основної мелодії.

Ганна Гаврилець так розподіляє тему між голосами, що вона весь час звучить достатньо яскраво. Там, де потрібно, щоб тема прозвучала тихіше – її ведуть сопрано (початок куплетів). Основний носій мелодії – перші сопрано. В 4 куплеті мелодія переходить до 2 сопрано, а у перших в цей час – верхня втора. Таке ж явище в 7 куплеті.

В 9 куплеті вторять сопрано і перші альти. Тут мелодія дещо змінена.

В 6 цифрі мелодія проходить у других сопрано. В кінці твору мелодію проводять сопрано в унісон.

2.5. Динамічний план твору:

Застосування динамічних відтінків визначається вказівками композитора, характером музики та індивідуальністю диригента.

Ганна Гаврилець користується не багатою динамічною гамою. Невеликі динамічні контрасти (від меццо - піано до меццо - форте) намагаютсья зробити виконання яскравим, святковим. Картина святкових події вийшла у композитора такою яскравою, що пробуджує фантазію слухачів і виконавців, які ніби власними очима бачать все, про що співається у творі.

Для уникнення одноманітності звучання хорового колективу на витриманих звуках застосовують філірування в сторону збільшення чи зменшення звучання.

Для мелодії характерне використання половинних, четвертних, восьмих з крапкою та восьмих тривалостей. Зустрічається пунктирний ритм.

Хоча в мелодії переважає плавне голосоведення, вона насичена і енергійними стрибками, які посилюють ліричне начало.

Стрибки мають велике виразне значення в мелодійній побудові голосів.

У кінці твору слід попрацювати над поступовим diminuendo у всього хору ( такт 73).

Ііі. Вокально–хоровий аналіз

3.1. Загальний діапазон хорових партій:

Ганна Гаврилець створила “Ой у місті Віфліємі” – для мішаного хору. Аналізований варіант партитури, написаний для восьмиголосного мішаного хору.

Оскільки Ганна Гаврилець не є великим хоровим практиком, вона добре знає природу співацьких голосів і вміє обходитися таким діапазоном хорових партій, який під силу як професійним, так і самодіяльним співакам. “Ой у місті Віфліємі” – не виняток. Хоча слід зазначити, що в наш час звук мі-бемоль першої октави інколи є великою проблемою для сопранової партії, але це не можна вважати нормою. Діапазони якими обмежилася Ганна Гаврилець у “ Ой у місті Віфліємі ” для мішаного хору:

Виконавські можливості такого хору надзвичайно великі. Звучання мішаного хору вирізняється особливою потужністю, багатотембровістю. Наявність у такому хорі і жіночих і чоловічих голосів дозволяє виконувати найрізноманітніші за теситурою та нюансами твори. Мішаний хор звучить набагато потужніше та яскравіше за жіночий однорідний хор і водночас значно монолітніше і виразніше за чоловічий.

Таким чином «Ой у місті Віфліємі» написано для восьмиголосного мішаного хору a cappella. Змішаний хор обраний композитором з міркувань народних традицій.

Виконання даного твору, яке потребує широкого дихання і кантиленного протяжного співу, дає змогу показати красу звучання мішаного хору з багатством тембрових відтінків і тонкістю нюансування.