2.2. Ладо – тональний та гармонічний аналіз:

Запис хорової обробки сучасний, тобто без ключових знаків. Тональність можна зрозуміти, лише ознайомившись з мелодією та гармонією. Таким чином, основна тональність – фа мінор.

В 7 куплеті яскраво проявляється відхилення до паралельного ля-бемоль мажору. 7 куплет закінчується, тим не менш, у фа мінорі, але в наступному, 8 куплеті, знов звучить ля бемоль мажор.

9, 10 куплети викладено в сі-бемоль мінорі.

В 6 цифрі повертається основна тональність – фа мінор. Модуляція до фа мінору здійснена через домінантсептакорд.

Функціональна основа мелодії досить проста. Композитор вміло розфарбовує її гармонійними барвами за рахунок ускладнених акордів, мелодійного розвитку голосів.

На початку твору мелодія розвивається на тлі тонічного органного пункту. У другому куплеті вже проявляється забарвлення акордів. Тут вже яскраво звучать тонічний секундакорд (2 такт 2 куплету), тризвук шостого ступеня, після якого знов звучить тонічна гармонія (3, 4 такти 2 куплету). Тонічний секундакорд є важливою фарбою і в 3 куплеті (1-2 такти 3 куплету). В 3 куплеті (4 такт) майстерно використане м’яке звучання субдомінантового септакорду.

В 3 куплеті можна знайти мажорну (дорійську) субдомінанту (2 такт 3 куплету).

В 7 куплеті (який звучить в ля-бемоль мажорі) знов з’являється субдомінантовий септакорд (3 такт).

Субдомінант септакорд використано і в 9 куплеті (2 такт).

Закінчується твір неповним тонічним тризвуком без терції. Квінтове звучання досить характерне для українських народних пісень.

Важливо зробити висновок, що Ганна Гаврилець не прагне перевантажити твір складними гармоніями – вона створює легку, прозору гармонійну тканину, яка навіяна змістом своєрідного різдвяного вірша.

Агогічні нюанси, передбачені композитором лише на прикінці твору – rit та dim, твір йде на єдиному диханні, майже весь матеріал повторюється. Повтор закріплює висловлені побажання, дозволяє слухачам ще раз пережити щасливу мить народження Христа. Без повтору сказане здавалося б легковажним, висловленим у метушні, а так, як передбачив композитор – виникає ствердження світлого, з відтінком ніжності та легкого суму святкового настрою.

2.3. Метро – ритм. Розмір твору:

Розмір перемінний ¾ та 4/4. Композитор використовує досить широкий перелік тривалостей: половинні з крапкою, половинні, чвертні з крапкою, четвертні та восьмі.

На початку твору застосований темп як – наспівно, на протязі викладу темп залишається незмінним, але для повнішого розкриття художнього образу композитор використовує агогічні відхилення, rit. – заповільнюючи темп у 74 такті.

Потрібно уважно віднестися до ритмічної структури, які зустрічаються в даному творі:

а) подовження вокальних тривалостей (заліговані звуки) слід виконувати, філіруючи і чітко витримувати їхню тривалість, при цьому слухати ті партії, в яких знаходиться тематичний матеріал (т. 1-12 - альт).

б) фермати мають виконуватися в характері даного твору. Вони подовжують звучання паузи на половину, дуже важливо не перетримати фермату.

Тт 69, 81

в) Особливо уважно слід поставитися до виконання незнімаємої фермати в середині фрази. Вона повинна звучати в контексті загального руху і сприйматися більше як смислова зупинка, а не часова. На ферматі звук не повинен бути статичним, частіше за все виконується філірування в сторону зменшення або збільшення сили звучання (т. 74).

Т 74

г) У творі чимало міжтактових синкоп, які створюють примхливе мереживо акцентованих звуків.

Всі складності ритмічної структури потребують окремого опрацювання з кожною партією, з чітким відчуттям ритмічної пульсації, а потім уже колективного виконання.