Феномени і проблеми прикладної етики

1. Принципи морального спілкування та етикет

2. Профетика

3. Етика і екологія: екологічна етика, еволюційна етика, етологія, біоетика.

4. Проблема морального прогресу

1.

Культура спілкування – форми спілкування як такого, його структурування, ціннісної орієнтації і безпосередньої реалізації. Проблеми: культура морального висловлювання, словесного обговорення етичних проблем, морального дискурсу. М.Бубер «Я і Ти».

Принципи:

1. налаштованість на злагоду, що виходить із принципу розумного воління: доброзичливість (безпосередня чи опосередкована);

2. принцип справедливості;

3. принцип поваги співбесідника і поваги права;

4. співпереживання;

5. зовнішнього налаштування і відкритості;

6. дисципліни почуттів;

7. толерантності;

8. орієнтації на результат.

Етикет – (фр. – ярлик, етикетка); сукупність формальних правил, що регулюють зовнішні прояви людських стосунків (поводження з людьми, формули звертання, вітання, вибачення, подяки, поведінки в місцях загального користування, манери, одяг).

Принципи етикету не є суто формальними, а мають глибокий зміст: звертання «Ти» і «Ви», як складати ніж і виделку, тощо. Окрім того, дотримуючись вимог етикету ми декларуємо власне погодження з контекстом спілкування.

2.

Профетика – галузь етики, що відображає рівень моралісного ставлення людини до суспільства, себе самої та предмету професії в процесі здійснення своєї професійної діяльності. Проблеми: покликання, розумного поєднання професійності і небайдужості, «престижності» професії, фах і аматорство, тощо.

• етика вченого

– «проблема Фауста»; започаткована в Сократа і Арістотеля, актуалізується в Новий час – Ф.Бекон, Гоббс, Декарт, Гельвецій, Руссо – пересторога перед схилянням перед наукою, бо це може привести до аморальних цілей (ядерна фізика і біологія). 2 основних аспекти проблеми:

І. процес творення наукового знання;

ІІ. соціальні наслідки його застосування.

Норми етики вченого: універсалізм, колективізм, безкомпромісність, організований скептицизм. (Р.Мертон) + раціоналізм та емоційна нейтральність (Б.Барбер).

Р.Коен «Етика і наука», 1974 – ряд аспектів зв’язку етики і науки:

1. наукові відкриття можуть примушувати до прийняття етичних рішень;

2. роблять можливими деякі етичні рішення;

3. наукові методи можуть допомогти в раціональному контролі та етичному плануванні суспільного й особистого життя;

4. наука може запропонувати моделі демократичного способу життя тим, хто цікавиться нею.

• лікарська етика

дослідження принципів взаємодії лікаря і пацієнта з метою повернення йому фізичного і психічного здоров’я. Проблеми: гуманність, компетентність, людяність ставлення, гуманність медицини загалом; платний характер лікарських послуг, дорожнеча і якість медичних препаратів, державний контроль, раціональне харчування і фізичне навантаження (лікарі як рекомендують біододатки, тощо), точність діагностики і лікування, право на лікарську помилку, тощо.

Формат західної медицини «органу» і східної – «організму».

• юридична етика

етика суддів, слідчих, прокурорів, адвокатів, судова етика. Сфера компетенції юридичної етики: утвердження права на покарання, захист невідчужуваних прав людини; судова етика – увага на питаннях дотримання правосуддя за фактом наявності злочину та підозрюваної в ньому особи. Проблема смертної кари.

• педагогічна етика

моральна регуляція стосунків у навчально-виховній діяльності (стосунків «вчитель-учень»). Мета – забезпечити ефективність пізнання і виховання в безпосередньому процесі спілкування.

Принципи:

1. моральність відношення до духовного світу дитини як культурної цінності; виходить з необхідності розвивати і вдосконалювати закладені в природі людини її творчі здібності; персональне ставлення;

2. ґрунтується на моральності відношення до духовних цінностей людства, які є формуючим началом свідомості; навчання повинне бути в рамках категорій «добро-зло»;

3. засвоєння досвіду культури шляхом творення спілкування – творче спілкування, емоційно насичене.

• етика бізнесу

етика прагматизму (У.Джеймс); життєва позиція «середнього американця» - Ч.Пірс: «Істина полягає в майбутній корисності для наших цілей»; Дж.Дьюї: «Істина визначається як корисність».

«Етика бізнесу розглядає насамперед взаємозв’язок цілей і засобів бізнесу та специфічно людських цілей. Вона вивчає вплив окремих дій на становище індивіда, фірми, економічної скульптури і суспільства в цілому» (Томас М.Герет, Ричард Дж. Клоноскі).

Д.Карнегі: «мораль – механіка людських стосунків».

Принципи бізнесу:

1. етика базується не на почуттях, а на доцільному виборі;

2. етика розглядає специфічно людські цілі і взаємозв’язки засобів у їх дотриманні; допомагає визначити доречність варіантів людських дій;

3. етика передбачає методи оцінки дій та прийнятих рішень;

4. має бути залучена до всіх видів діяльності і виступати інструментом досягнення успіху;

5. виходить із складності стосунків вільної конкуренції і постійної можливості соціальної незлагоди.

6. «корпоративна етика» і «корпоративний етикет».

3.

Екологічна етика склалася у ХХ ст. Її предмет – розробка і впровадження етичних принципів і норм, які регулюють відносини людини і природи. Головні питання: відповідальність людини за біосферу, екосистему, природу майбутніх поколінь.