- •Етика та естетика
- •Етика як філософська теорія моралі
- •Поняття моралі, її структура і функції
- •Сутність моралі
- •2. Структура і особливості функціонування моралі
- •3. Соціальний детермінізм і мораль
- •3 Компоненти морфології моралі:
- •Основні категорії моральної свідомості
- •Розкаяння:
- •Цінності: щастя, сенс життя, любов
- •1. Розуміння щастя і його основні чинники
- •2. Проблема пошуку сенсу життя та ставлення до смерті
- •3. Любов як предмет філософсько-етичних роздумів
- •2 Основних підходи:
- •Феномени і проблеми прикладної етики
- •3 Формати стосунків людини з природою:
- •Естетика як прикладна наука: об’єкт, предмет, призначення.
- •Естетична свідомість: структура і основні категорії. Контектуальність поняття краси.
- •Законы красоты
- •Естетика як філософія мистецтва. Феномен творення як предмет естетичного аналізу
- •Митець як особистість
- •Психологічні риси творчої особистості
- •Структура художньо-творчого процесу:
- •Художній метод та стиль
- •Художнє сприйняття: етапи та специфіка
Законы красоты
05.10.2006
Автор: Елена Ленская
Cosmo Online
Долго считалось, что объективных законов красоты не бывает. Кто-то уверен, что Джоконда - женщина малопривлекательная, кто-то думает, что Памела Андерсон – редкостная красавица… Однако недавние исследования, проведенные в Университете Калифорнии, доказали наличие общей схемы при выборе человеком красивого предмета и человека.
Были проведены несколько экспериментов. В одном из них группам студентов раздавались рисунки, состоящие из множества беспорядочных точек. Молодым людям необходимо было оценить рисунки как красивые, не очень красивые и некрасивые. Всегда самыми красивыми оказывались рисунки, наиболее напоминающие геометрические фигуры.
В процессе другого эксперимента исследователи наблюдали за мышцами лица, отвечающими за улыбку и хмуро сдвинутые брови, в то время как участники эксперимента рассматривали «точечные рисунки». Снова оказалось, что чем меньше времени у студента ушло на то, чтобы распознать знакомую фигуру в рое точек, тем более приятным находили они рисунок.
Выводы, опубликованные в журнале «Psychological Science», были просты – чем быстрее узнаваем предмет или узор, тем более привлекательным его считают.
ЛЕКЦІЯ 8
Естетика як філософія мистецтва. Феномен творення як предмет естетичного аналізу
Творча особистість: психологічні та соціальні риси. Структура та специфіка творчого процесу. Художньо-творчий метод та стиль.
Митець як особистість
Дар митця – ніби «згори». Платон: «Чому я не зоряне небо, щоб дивитись на тебе міріадами очей?»
Чезаре Ломброзо «Геній і божевілля» - був багато років тюремним лікарем. Задум книги прийшов раптово, першу частину написав за 12 днів. Пише, що розуміє невдячність своєї місії, бо знімає з п’єдесталу єдине, перед чим не червоніючи варто стати на коліна.
Посилається на Платона («поетичне марення – дар богів») і Арістотеля («прилив крові до голови може зробити з людини поета, пророка тощо). Звертає увагу на те, що всі великі особистості мають певні фізіологічні вади(Монтеск’є, Петро І, Наполеон. «Вольтер надзвичайно худорлявий, що є ніби легкою оболонкою, крізь яку бачиш душу і талант людини».
Г. Гейне: «я живу у матрацній могилі. Аби полегшити свої страждання я складаю вірші». Алкоголізм – Сократ, Глюк, Сенека, Гендель, Шевченко, інші.
Багато хто з митців дуже рано і пристрасно закохувався (Данте – 9 років), хтось з італійських живописців помер, дивлячись на картину Рафаеля.
Юнг: «Кожен митець – той, кого у давнину назвали б божевільним, одержимим. Ця людина підпорядкована своєму генію (творчий імпульс – даймон Сократа).
Мікеланджело вбив натурника, аби реально зобразити страждання Христа.
Ієрархія художньої обдарованості:
Художня здібність (швидкість мислення, експресивність, асоціативність мислення, оригінальність, гнучкість розуму, вміння надавати художній формі необхідні кшталти);
Художня обдарованість (гострота уваги до життя, вміння обирати об’єкт уваги, хороша пам’ять, «еруктивність» - доцільне викликання вражень;
Геніальність – М Бердяєв «Смисл творчества»: «талант є здатність художника, ученого, суспільного діяча, геніальність не відображає людину цілком».
