Етика та естетика

1. Етика як філософська наука.

2. Мораль як об’єкт етики, її сутність, структура, функції

3. Основні категорії моральної свідомості: добро, зло, честь, гідність, обов’язок, відповідальність

4. Цінності: щастя, сенс життя, любов

5. Феномени і проблеми прикладної етики: моральне спілкування і етикет

6. Естетика як прикладна наука: об’єкт, предмет, призначення. Основні категорії естетики.

7. Естетична свідомість: структура і категорії. Контекстуальність поняття краси.

8. Естетика як філософія мистецтва

ЛЕКЦІЯ 1

Етика як філософська теорія моралі

1. Походження етики, предмет і завдання.

2. Структура етичних знань і класифікація етичних вчень.

1.

Вперше в науковому обігу слово «етика» з’являється в Ст. Греції у ІІІ ст. до н.е., коли поширились твори Аристотеля: «Нікомахова етика», «Евдемова етика», «Велика етика». Вважають, що Аристотель, будучи класифікатором, зробив висновок, що мусить існувати наука, як своїм предметом матиме людські чесноти.

Etos – стародавні греки під цим поняттям розуміли моральні якості, які спрямовують людину в певну громаду, а в досократиків під ним розуміли те, що об’єднує одноманіття речей. То ж etos – це передусім явище соціального життя, вимоги, які висувала ромада щодо певних якостей людини.

Етика – слово похідне від етосу. Цицерон виводить новий термін – moralitas – те, що стосується людського життя, спілкування, і на цьому ґрунті виникає мораль. У давньоруській мові також є свій аналог – обичайність, і лише з XVIII сторіччя замість нього починають вживати слово мораль. Розпочинаючи від ХІХ ст. стверджується традиція застосовувати похідні слова для визначення теорії моралі. Мораль і є об’єктом етичної теорії. Предметно закономірності її становлення і вияву розглядаються етикою у трьох основних напрямках: 1) на рівні особистості; 2) на рівні соціально-історичних форм; 3) на рівні вселюдського.

Зенон із Тіціану: «філософ створює сад, де логіка – огорожа, фізика – дерева, а етика – плоди». Коли філософія починає існувати виключно для себе, етика відходить із її структури (позитивізм зводить етику до етикету). Етика є органічною частиною філософії, так як вивчає мораль і намагається розв’язати питання співвідношення добра і зла. М.Лосський в «Умовах абсолютного добра» визначає етику як «науку про моральне питання добра і зла та здійснення його в поведінці людей».

У сучасному житті етика намагається з’ясувати певні закони життя людей, визначити основні тенденції розвитку моралі. Коло проблем дослідження етики: феномен моральності – моральне відношення, моральна свідомість, моральні діяльність; категорії етики: добро, зло, честь, совість, гідність, обов’язок, благо, любов, дружба, кохання, тощо; екологічна смораль і професійна етика.

Функції:

• пізнавальна (становлення моральної свідомості в онтогенезі і філогенезі; на думку Канта, етика має справу з ідеалами, які мають місце в людській свідомості).

• виховна (деонтична етика – опора на належне)

• регулятивна

• комунікативна

• соціалізуюча

• причетна до розв’язання питання про кінцеву мету людського існування.

Проблеми:

• обґрунтування моральних норм і цінностей;

• «релятивізм» і контекстуальність моралі

• «редукціонізм»

• подолання методологічної кризи.

• національне і загальнолюдське в моралі

національне – екологічність, етикет, звичаєвість, краса, традиції, моралістичність, елементи натуралізму, схильність до патерналізму

загальнолюдське: поховання, ідея свободи, етика визнання індивідуальності, трудова етика, категорії: співчуття, приязнь, правдивість, захист слабких, ідея справедливості, ідея добра.

2.

Існує певна множинність етичних теорій – плюралізм етик. Класифікація – за різними критеріями, нпр., за філософськими течіями – етика стоїків, життя, екзистенціалізму, позитивізму, тощо; географічним критерієм, історичним, рівнем абстрагування.

І. За світоглядним принципом розмежовується на 2 течії:

• емпірична – мораль виводиться із життєвого досвіду людей, корелюється із матеріальним світоглядом (етика еволюціонізму – ХІХ ст. – Г. Спенсер, П. Кропоткін, Дж. Міль: «мораль – це ускладнений тваринний інстинкт»; соціологічні школи: «мораль є наслідком соціального життя людей, необхідним аби приборкати їх моральний егоїзм; марксистська школа – Маркс, Кауський – «мораль – для політики – ідеологічної боротьби». Послідовник Троїцький: «основою моралі є політична користь, інтереси пануючого класу»; етика морального почуття – англ.. романтизм XVIII ст.. – «кожна людина має вроджені моральні якості, задані природою». Спирається на методи і факти точних наук про природу і суспільство.

• трансцендентна (теоретична) – пов’язана із вищою силою або є наслідком дії абстрактного людського розуму. За Кантом, в галузі моралі ми завше маємо справу з ідеалами, абстрактною досконалістю, але між ідеалом і дійсністю завжди є опозиція.

Ідеал не може бути вкорінений в дійсність, а є чистою абстракцією. Етика стосується лише ідеального. Для створення моральних законів необхідно абстрагуватися від реальності. Таким чином, мораль за походженням позаемірична. «Мораль існує лише як своє заперечення». Засновники всіх світових релігій, Лао Цзи, Аквінат, Платон, Августин, Шопенгауер, Швейцар, Лосський, К’єркегор, митрополит Іларіон, Сковорода, П.Юркевич, М.Штанкевич)

ІІ.Пов’язана з вихідними принципами основи етичного вчення: залежно від визначення добра (користь, щастя, свобода, закон, людська діяльність, любов, благоговіння перед життям. Карл Отто Апель – «етика дискурсу», «етика ненасильства», «етика гедонізму», «етика стоїцизму», «етика утилітаризму», «етика обов’язку» або деонтологічна (Кант), «етика любові», тощо

• в історії існує 2 концепції абсолютного і відносного в моралі:

1. Автономістська (Ніцше, Шпенглер, екзистенціалізм, романтизм) – мораль існує або на рівні індивіда або певної групи («у кожного своя мораль»);

2. Універсалістська (Швейцер, Кант, просвітництво XVIII ст., Толстий) – визнає спільні цінності: сучасна людина може не зрозуміти традиції античного грека, але не мораль (мудрість, мужність, справедливість)

Етика як філософія і теорія моралі – явище динамічне і змінне в історії людства, однак всі етичні вчення пов’язані із спробами виявити всі найважливіші і універсальні моральні цінності.

ЛЕКЦІЯ 2