 
        
        - •41. Поняття та види організаційно-правових форм соціального забезпечення
- •42. Відмінність загальнообов’язкового державного соціального страхування від цивільно-правового договору страхування
- •43. Поняття загальнообов’язкового державного соціального страхування та його види
- •44. Організація пенсійного страхування в Україні
- •45. Організація солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування
- •46. Застраховані особи як суб’єкти солідарної системи пенсійного страхування
- •47. Страхувальники як суб’єкти солідарної системи пенсійного страхування
- •48. Добровільна участь у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування
- •49. Припинення участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування
- •50. Умови запровадження в Україні обов’язкової накопичувальної системи
- •51. Суб’єкти обов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування
- •53. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •54. Організація загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- •55. Організація недержавного пенсійного страхування
- •56. Суб’єкти недержавного пенсійного страхування
- •58. Асигнування з бюджету як організаційно-правова форма соціального забезпечення
53. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
Цей вид страхування регулюється Законом "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Ним передбачено відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров’ю застрахованої особи при виконанні нею обов’язків за трудовим договором та в інших випадках шляхом надання потерпілому або іншим особам, які відповідно до закону мають на це право, страхових виплат, а також компенсації додаткових затрат, необхідних для відновлення життєдіяльності, лікування, соціальної і трудової реабілітації.
Застрахованими особами в цьому виді страхування є особи, які обов’язково підлягають страхуванню, а також ті, що можуть добровільно застрахуватися від нещасних випадків і професійних захворювань та сплачувати при цьому страхові внески.
Обов’язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.
На добровільних засадах за письмовою заявою застрахуватися від нещасних випадків можуть священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах, а також самозайняті особи.
Страхувальником у цьому виді страхування є роботодавець або особа, яка добровільно сплачує страхові внески. Усі страхувальники повинні бути зареєстровані у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до Закону України від 22 лютого 2001 р. "Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", при сплаті страхових внесків усі галузі економіки поділені на класи професійного ризику. Залежно від класу професійного ризику страховий тариф визначається у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Для окремих галузей економіки без зміни класів професійного ризику встановлені знижені страхові тарифи.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України самостійно встановлює розмір страхових внесків для страхувальників на основі встановлених страхових тарифів. Він має право застосовувати знижки за низький рівень травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці чи надбавки за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці. Розмір цих знижок чи надбавок не може перевищувати 50% страхового тарифу.
Страховиком є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
До страхових випадків належать нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що завдали застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму.
У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги потерпілому або членам його сім’ї.
Страховими виплатами у разі ушкодження здоров’я або смерті потерпілого є відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті. Це, насамперед:
а) допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
б) одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
в) щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
г) пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
д) пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
е) допомоги дитині потерпілого.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України також надає соціальні послуги, що пов’язані з організацією поховання померлого, відшкодуванням вартості ритуальних послуг, догляду медичними сестрами удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі тощо.
