42. Від­мін­ність за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня від ци­віль­но-пра­во­во­го до­го­во­ру стра­ху­ван­ня

За­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не со­ці­аль­не стра­ху­ван­ня є одним з ви­дів стра­хо­вих від­но­син в Ук­ра­їні, які спря­мо­ва­ні на форму­ван­ня, роз­по­діл і ви­ко­рис­тан­ня гро­шо­вих кош­тів для за­хис­ту май­нових ін­те­ре­сів фі­зич­них і юри­дич­них осіб і від­шко­ду­ван­ня їм ма­те­рі­аль­ної шко­ди при нас­тан­ні стра­хо­во­го ви­пад­ку. По­ряд з цим во­но має ряд особ­ли­вос­тей, які ха­рак­те­ри­зу­ють й­ого пра­во­ву при­ро­ду та іс­тот­но від­різ­ня­ють від ци­віль­но-пра­во­во­го до­го­вору стра­ху­ван­ня.

За­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не со­ці­аль­не стра­ху­ван­ня за сво­їм ха­рак­те­ром є ім­пе­ра­тив­ним. Умо­ви учас­ті в ць­ому ви­ді стра­ху­ван­ня зас­тра­хо­ва­них, стра­ху­валь­ни­ків і стра­хо­ви­ків виз­на­ча­ють­ся за­ко­ном і не мо­жуть бу­ти змі­не­ні уго­дою сто­рін. Нато­мість осо­бис­те стра­ху­ван­ня здій­снюється на під­ста­ві до­го­во­ру стра­ху­ван­ня, який ук­ла­да­єть­ся у від­по­від­нос­ті із Ци­віль­ним ко­дек­сом Ук­ра­їни на умо­вах, виз­на­че­них За­ко­ном Ук­ра­їни від 7 бе­рез­ня 1996 р. "Про стра­ху­ван­ня" (в ре­дак­ції За­ко­ну від 4 жов­тня 2001 р.). Ос­но­ва­ми за­ко­но­давс­тва Ук­ра­їни про за­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не со­ці­аль­не стра­ху­ван­ня пе­ред­ба­че­но, що всі пра­ців­ни­ки під­ля­га­ють со­ці­аль­но­му стра­ху­ван­ню, і за ухи­лен­ня від нь­ого вста­нов­ле­на від­по­ві­даль­ність, то­ді як участь в осо­бис­то­му стра­ху­ван­ні є доб­ро­віль­ною.

Від­по­від­ним за­ко­но­давс­твом про за­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не со­ці­аль­не стра­ху­ван­ня виз­на­ча­ють­ся роз­мі­ри і по­ря­док спла­ти стра­хо­вих внес­ків, а при осо­бис­то­му стра­ху­ван­ні ці та ін­ші умо­ви виз­на­ча­ють­ся до­го­во­ром.

Сис­те­ма стра­хо­вих ви­пад­ків, що є під­ста­вою для здій­снення со­ці­аль­них вип­лат за за­галь­но­обов’яз­ко­вим дер­жав­ним со­ціальним стра­ху­ван­ням, вста­нов­ле­ні спе­ці­аль­ни­ми за­ко­на­ми, як і роз­мі­ри та умо­ви здій­снення цих вип­лат. Заз­ви­чай су­ми со­ціаль­них вип­лат спів­розмір­ні за­ро­біт­ній пла­ті зас­тра­хо­ва­ного.

За­галь­но­обов’яз­ко­во­му дер­жав­но­му со­ці­аль­но­му стра­ху­ванню влас­ти­ва так зва­на де­пер­со­ні­фі­ка­ція стра­хо­вої су­ми. Тоб­то вона не є об’єк­том пра­ва влас­нос­ті зас­тра­хо­ва­ної осо­би, а то­му у ви­пад­ку її смер­ті чи не­нас­тан­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку від­по­від­ні кош­ти ви­ко­рис­то­ву­ють­ся ін­ши­ми учас­ни­ка­ми ць­ого ви­ду стра­ху­ван­ня.

43. По­нят­тя за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня та й­ого ви­ди

За­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не со­ці­аль­не стра­ху­ван­ня ста­но­вить ці­ліс­ну сис­те­му прав, обов’яз­ків і га­ран­тій со­ці­аль­но­го за­хис­ту для на­дан­ня ма­те­рі­аль­но­го за­без­пе­чен­ня гро­ма­дя­нам у ви­пад­ках, пе­ред­ба­че­них за­ко­ном, за ра­ху­нок гро­шо­вих фон­дів, які фор­му­ють­ся шля­хом спла­ти стра­хо­вих внес­ків ро­бо­то­дав­цем та са­ми­ми гро­ма­дя­на­ми, а та­кож за ра­ху­нок бюд­жет­них та ін­ших дже­рел, виз­на­че­них за­ко­ном.

Пра­во­вою ос­но­вою здій­снення со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня є, на­сам­пе­ред, Ос­но­ви за­ко­но­давс­тва Ук­ра­їни про за­галь­но­обов’язко­ве дер­жав­не со­ці­аль­не стра­ху­ван­ня, а та­кож ряд спеціаль­них за­ко­нів, яки­ми виз­на­ча­ють­ся ок­ре­мі ви­ди со­ціаль­но­го стра­ху­ван­ня.

Во­но ґрун­ту­єть­ся на прин­ци­пах:

за­ко­но­дав­чо­го виз­на­чен­ня умов і по­ряд­ку здій­снення за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня;

обов’яз­ко­вос­ті стра­ху­ван­ня осіб, які пра­цю­ють на умо­вах тру­до­во­го до­го­во­ру (кон­трак­ту) та ін­ших під­ста­вах, пе­ред­ба­чених за­ко­но­давс­твом про пра­цю, та осіб, які за­без­пе­чу­ють се­бе ро­бо­тою са­мос­тій­но (чле­ни твор­чих спі­лок, твор­чі пра­цівни­ки, які не є чле­на­ми твор­чих спі­лок), фі­зич­них осіб — під­при­єм­ців;

на­дан­ня пра­ва от­ри­ман­ня вип­лат за за­галь­но­обов’яз­ко­вим дер­жав­ним со­ці­аль­ним стра­ху­ван­ням осо­бам, зай­нятим під­при­єм­ниць­кою, твор­чою ді­яль­ніс­тю то­що;

обов’яз­ко­вос­ті фі­нан­су­ван­ня стра­хо­ви­ми фон­да­ми (ус­та­но­ва­ми) вит­рат, пов’яза­них із на­дан­ням ма­те­рі­аль­но­го за­без­печен­ня та со­ці­аль­них пос­луг, у об­ся­гах, пе­ред­ба­че­них за­ко­на­ми з ок­ре­мих ви­дів за­галь­но­обов’яз­ко­во­го со­ці­аль­но­го стра­ху­вання;

со­лі­дар­нос­ті та суб­си­ду­ван­ня;

дер­жав­них га­ран­тій ре­алі­за­ції зас­тра­хо­ва­ни­ми гро­ма­дя­на­ми сво­їх прав;

за­без­пе­чен­ня рів­ня жит­тя, не ниж­чо­го за про­жит­ко­вий мі­німум, вста­нов­ле­ний за­ко­ном, шля­хом на­дан­ня пен­сій, ін­ших ви­дів со­ці­аль­них вип­лат та до­по­мо­ги, які є ос­нов­ним джерелом іс­ну­ван­ня;

ціль­ово­го ви­ко­рис­тан­ня кош­тів за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­­но­го со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня;

па­ри­тет­нос­ті пред­став­ни­ків усіх суб’єк­тів за­галь­но­обов’язко­во­го дер­жав­но­го со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня в уп­рав­лін­ні за­гально­обов’яз­ко­вим дер­жав­ним со­ці­аль­ним стра­ху­ван­ням.

Суб’єк­та­ми за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня є зас­тра­хо­ва­ні осо­би, стра­ху­валь­ни­ки і стра­хо­вики.

Зас­тра­хо­ва­ни­ми вва­жа­ють­ся фі­зич­ні осо­би, на ко­ристь яких здій­снюється за­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не со­ці­аль­не стра­ху­ван­ня. Це, на­сам­пе­ред, ті, хто пра­цює на умо­вах тру­до­во­го до­го­во­ру на під­при­ємс­твах, в ус­та­но­вах, ор­га­ні­за­ці­ях та у фізичних осіб, а та­кож са­мо­зай­няті осо­би, які за­без­пе­чу­ють се­бе ро­бо­тою са­мос­тій­но (нап­рик­лад, твор­чі пра­ців­ни­ки), а також фі­зич­ні осо­би — під­при­єм­ці. Гро­ма­дя­ни Ук­ра­їни, які пра­цюють за кор­до­ном та не зас­тра­хо­ва­ні в сис­те­мі стра­ху­ван­ня кра­їни, де во­ни пра­цю­ють, ма­ють пра­во на за­без­пе­чен­ня за за­галь­но­обов’яз­ко­вим дер­жав­ним со­ці­аль­ним стра­ху­ван­ням в Ук­ра­їні за умо­ви спла­ти ни­ми стра­хо­вих внес­ків.

Зас­тра­хо­ва­ні осо­би одер­жу­ють сві­доц­тво про за­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не со­ці­аль­не стра­ху­ван­ня, яке є єди­ним до­ку­ментом для всіх ви­дів стра­ху­ван­ня і під­твер­джує пра­во зас­тра­хо­ва­ної осо­би на одер­жан­ня пос­луг та ма­те­рі­аль­но­го за­без­пе­чен­ня.

Стра­ху­валь­ни­ка­ми є ро­бо­то­дав­ці та зас­тра­хо­ва­ні осо­би, які спла­чу­ють внес­ки на за­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не со­ці­аль­не стра­ху­ван­ня. У де­яких ви­пад­ках зас­тра­хо­ва­ні пра­ців­ни­ки не спла­чу­ють стра­хо­вих внес­ків. Так, зок­ре­ма, при стра­ху­ван­ні від не­щас­но­го ви­пад­ку на ви­роб­ниц­тві та про­фе­сій­ного зах­во­рю­ван­ня, які спри­чи­ни­ли втра­ту пра­цез­дат­нос­ті, внес­ки спла­чу­ють ли­ше ро­бо­то­дав­ці. Стра­ху­валь­ни­ки спла­чу­ють стра­хо­ві внес­ки з кош­тів, які спря­мо­ву­ють­ся на оп­ла­ту пра­ці, або з до­хо­ду, який під­ля­гає опо­дат­ку­ван­ню.

Плат­ни­ки внес­ків на за­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не со­ці­альне стра­ху­ван­ня під­ля­га­ють обов’яз­ко­вій ре­єс­тра­ції у від­по­від­них стра­хо­вих фон­дах за сво­їм міс­цез­на­ход­жен­ням або за міс­цем про­жи­ван­ня.

Роз­мі­ри стра­хо­вих внес­ків, а та­кож об’єк­ти спла­ти страхових внес­ків виз­на­ча­ють­ся за­ко­на­ми про ок­ре­мі ви­ди за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня.

Стра­хо­ви­ка­ми від­по­від­но до Ос­нов за­ко­но­давс­тва .Ук­ра­їни про за­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не со­ці­аль­не стра­ху­ван­ня є цільові стра­хо­ві фон­ди з пен­сій­ного стра­ху­ван­ня, стра­ху­ван­ня у зв’яз­ку з тим­ча­со­вою втра­тою пра­цез­дат­нос­ті та вит­ра­та­ми, зу­мов­ле­ни­ми по­хо­ван­ням, стра­ху­ван­ня від не­щас­них ви­пад­ків на ви­роб­ниц­тві та про­фе­сій­них зах­во­рю­вань, а та­кож стра­ху­ван­ня на ви­па­док без­ро­біт­тя і ме­дич­но­го стра­ху­ван­ня.

На стра­хо­ві фон­ди пок­ла­да­ють­ся обов’яз­ки що­до збо­ру стра­хо­вих внес­ків та на­дан­ня зас­тра­хо­ва­ним осо­бам ма­те­рі­аль­но­го за­без­пе­чен­ня і со­ці­аль­них пос­луг при нас­тан­ні стра­хо­вих випад­ків. Во­ни є фі­нан­со­вою ос­но­вою сис­те­ми за­галь­но­обов’яз­ково­го дер­жав­но­го со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня. Їх­ні кош­ти не за­ра­хо­ву­ють­ся до скла­ду дер­жав­но­го чи міс­це­вих бюд­же­тів.

За ра­ху­нок кош­тів за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го со­ціаль­но­го стра­ху­ван­ня фі­нан­су­ють­ся: стра­хо­ві пен­сії; стра­хо­ві до­по­мо­ги (по без­ро­біт­тю, у зв’яз­ку з тим­ча­со­вою неп­ра­цез­дат­ніс­тю; сім’ям з діть­ми; у зв’яз­ку з не­щас­ним ви­пад­ком на ви­роб­ниц­тві); різ­но­го ро­ду стра­хо­ві со­ці­аль­ні пос­лу­ги (са­на­тор­но-ку­рор­тне лі­ку­ван­ня, ме­дич­на та со­ці­аль­на ре­абі­лі­та­ція то­що).

Іс­нує де­кіль­ка ви­дів за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня. Роз­різ­ня­ють:

1) пен­сій­не стра­ху­ван­ня;

2) стра­ху­ван­ня у зв’яз­ку з тим­ча­со­вою втра­тою пра­цез­дат­нос­ті та вит­ра­та­ми, зу­мов­ле­ни­ми по­хо­ван­ням;

3) стра­ху­ван­ня від не­щас­но­го ви­пад­ку на ви­роб­ниц­тві та про­фе­сій­ного зах­во­рю­ван­ня, які спри­чи­ни­ли втра­ту пра­цездат­нос­ті;

4) стра­ху­ван­ня на ви­па­док без­ро­біт­тя;

5) ме­дич­не стра­ху­ван­ня (в Ук­ра­їні во­но ще не зап­ро­ваджене);

6) ін­ші ви­ди стра­ху­ван­ня, пе­ред­ба­че­ні за­ко­на­ми Ук­ра­їни.