3.4.4. Національні кодекси корпоративної поведінки

У формуванні загальних підходів і принципів корпоративного управління беруть активну участь урядові органи більшості країн, організації, групи бізнесу та представники приватного сектора. Зусилля державних органів спрямовані насамперед на вдосконалення законодавства, а діяльність ділових кіл та інших недержавних структур і груп спрямована на формування правил і процедур корпоративного управління з урахуванням міжнародної практики, національних особливостей та добровільної ділової практики.

У результаті такої роботи в різних країнах з’явились кодекси корпоративного управління (чи кращої практики) – зібрання добровільних норм ділової практики та стандартів, що встановлюють і регулюють порядок корпоративних відносин, приймаються до використання діловою спільнотою для подальшого розвитку бізнесу та побудови довіри до нього.

Кодекси корпоративного управління з’явились у країнах із найбільш розвинутим ринком капіталу (Велика Британія, Німеччина, Франція, США та Греція). Найвідомішими є:

• Кодекс Кедбері, що був підготовлений у 1991 р. у Великій Британії під керівництвом Адріана Кедбері комітетом, сформованим Радою з фінансової інформації та Лондонською фондовою біржею;

• Кодекс найкращої практики для німецького корпоративного управління, підготовлений Німецькою групою з корпоративного управління у січні 2000 р.;

• Рекомендації комітету з корпоративного управління під головуванням М. В’єно (розроблені у 1995 та оновлені у 1999 p.), які підготовлені групою, створеною Національною радою французької промисловості, Французькою асоціацією приватних підприємств та Рухом французьких підприємств;

• Принципи корпоративного управління Греції, підготовлені у 1999 р. Комітетом з фінансових ринків;

• Основні напрями та проблеми корпоративного управління, підготовлені у 1994 р. радою директорів «Дженерал Моторс»;

• Кодекс корпоративної поведінки (квітень 2002 р.), розроблений Федеральною комісією з цінних паперів Російської Федерації;

• Рекомендації з найкращої практики корпоративного управління акціонерних товариств України (червень 2002 р.), схвалені Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку.

3.4.5. Російський кодекс корпоративної поведінки

У квітні 2002 р. Федеральна комісія з цінних паперів Російської Федерації схвалила остаточний варіант Кодексу корпоративної поведінки. У Кодексі стверджується, що його ціллю є захист інтересів акціонерів, у тому числі акціонерів меншості.

Передбачається, що Федеральна комісія з цінних паперів буде стимулювати товариства дотримуватись норм Кодексу шляхом розкриття інформації про те, в якій мірі їх практика корпоративної поведінки відповідає рекомендаціям Кодексу.

Російський Кодекс є одним з найбільш повних національних кодексів. Він наводить конкретні кроки, які публічні компанії повинні вживати для запровадження належного корпоративного управління на своєму рівні. Він служить путівником, який російські компанії можуть використовувати, щоб стежити за змінами російської корпоративної культури, що матиме наслідком зовнішній та внутрішній розвиток.

1.