- •9. Інтереси та цілі в мотиваційному процесі.
- •10. Внутрішня та зовнішня мотивація, характеристика та відмінності
- •11. Порівняльна характеристика теорій “х”, “у”, “z”.
- •12. Характеристика змістовних теорій мотивації.
- •13. Процесуальні теорії мотивації.
- •14. Теорія ієрархії потреб а. Маслоу.
- •15. Теорія існування, зв’язку та зростання к. Альдерфера.
- •16. Теорія набутих потреб д. Мак-Клелланда.
- •17. Теорія двох факторів ф. Герцберга.
17. Теорія двох факторів ф. Герцберга.
Теорія Герцберга — це природне продовження теорії Маслоу: мотиватори сконцентровані на верхніх рівнях ієрархії потреб Маслоу, тоді як гігієнічні фактори являють собою потреби нижніх рівнів. Ця теорія була створена на основі даних, отриманих в результаті інтерв'ю, які бралися на різних робочих місцях, в різних професійних групах і в різних країнах. У кого брали інтерв'ю просили описати ситуації, в яких вони відчували повне задоволення або, навпаки, незадоволення від роботи. Відповіді були класифіковані по групах. Вивчаючи зібраний матеріал, Герцберг прийшов до виводу, що задоволеність і незадоволення роботою викликаються різними чинниками. Так були виділені «мотиватори» (чинники, що роблять позитивний вплив на мотивацію) і «чинники контексту», або «гігієнічні чинники» (чинники, що роблять негативний вплив на мотивацію, визначають незадоволення від роботи).
До мотиваторів Герцберг відніс:
досягнення,
визнання успіху,
інтерес до роботи як такий,
відповідальність,
по службі,
можливість професійного зростання.
До чинників(факторів) контексту Герцберг відніс:
спосіб управління,
політику адміністрації,
умови праці,
міжособові стосунки на робочому місці,
заробітну плату,
невпевненість в стабільності,
вплив роботи на особисте життя.
Герцберг прийшов до украй цікавих висновків. Зокрема, він уклав, що мотиватори, що викликають задоволеність роботою, пов'язані в першу чергу з вмістом роботи і внутрішньою потребою особи в самовираженні. В той же час чинники, що викликають незадоволення роботою, пов'язані перш за все з недоліками роботи і зовнішніми умовами.
Ще одне цікаве виведення Герцберга полягало в тому, що фактори-мотиватори і чинники контексту абсолютно несиметричні і не надають однакової дії. Так, чинники контексту, набуваючи негативного значення, викликають незадоволення роботою. Якщо ж ці чинники в цілому не виходять за межі очікуваного або бажаного, підвищення мотивації вони не викликають. Іншими словами, низька заробітна плата здатна підірвати мотивацію працівника, але її підвищення навряд чи підвищить його бажання працювати.
З іншого боку, фактори-мотіватори роблять позитивний вплив на мотивацію при позитивному значенні, тоді як їх зниження також не позначається на мотивації. Звертаючись до конкретного прикладу, можна стверджувати, що, з точки зору теорії Герцберга, підвищення по службі здатне підвищити мотивацію, проте її відсутність не надасть особливо негативної дії.
