Поняття твірної основи

Основна одиниця словотворення не корінь (спільна частина споріднених слів), а частина слова, слово або словосполучення, що мотивує значення похідного слова, є його словотворчою базою. Т в і р н о ю ( с л о в о т в і р н о ю ) основою називають частину слова (слово чи частину слів словосполучення), від якої твориться похідне. Наприклад, у дієслові заземлити твірною стала основа іменникового слова земля (земл-), мо- дифікована за допомогою словотворчих афіксів: суфікса -и-, який разом із суфіксом -ти оформляє похідне слово як дієслівне, і префікса за-, який виражає словотвірне значення. У слові заземлення твірною виступає вже дієслівна основа заземл- (и-ти), а словотвірне значення виражає іменниковий суфікс -енн-. Твірна основа є спільною частиною двох слів — первинно- го і похідного, адже вона завжди виконує для похідного роль мотиватора. Мотиваційні відношення похідності зумовлюють- ся тими прирощеннями, модифікацією, яких зазнає основа. На- приклад, у словах річний, річниця, роковини той самий корінь рік-, але твірною основою він став лише для слова річний, два 22інших мотивуються інакше: річниця — від річний (річн + иц + я), а роковини — від роковий {роков + ин-и). Мотиваційні відношення між словами завжди встановлюються попарно, хоч у процесах словотворення твірна основа може виступати як у ланцюговому, так і в радіальному зв’язках. Порівняйте: 1) при поступовому ланцюговому зв’язку слів твірна основа ускладнюється поступово, утворюючи кілька ступенів: ліс —> лісовий —> лісовик —> лісовичка; ліс —¥ лісок —> лісочок; ліс —> лісний —> лісник —> лісничиха; 2) при радіальному зв’язку похідних слів твірна основа мо- тивує кілька похідних: Твірна основа може не повністю входити до похідного сло- ва. Це спостерігається при нульовій суфіксації, коли дієслівна основа в похідному іменнику скорочується за рахунок суфікса (перепис-а-ти —- перепис, засів-а-ти — засів); у складних словах, значення яких моделюється словосполученням {тру- довий день — трудодень, чесати хмари — хмарочос), та в абревіатурах — від часткового або буквеного чи звукового усі- чення слів {начальник дивізії — начдив; командний пункт — КП {ка-ne); Організація Об’єднаних Націй — ООН). Поняття «твірна основа» використовується щодо похідних афіксальних слів. Стосовно слів, утворених неморфологічними способами, цей термін може бути використаний умовно, оскіль- ки для словотвірного аналізу важливим є з’ясування мотива- ції: у разі переходу слів з однієї частини мови в іншу, при зрощенні двох слів в одне, розщепленні багатозначного слова та виникненні омонімів. Базою творення слів усіх частин мови, що активно попов- нюються новоутвореннями в наші дні, виступають наявні в українській мові слова. Однак потенційна здатність слугува- ти базою для словотворення в різних частинах мови неодна- кова. Іменникові основи є словотворчою базою для імен- ників {вишня — вишняк), прикметників {учитель — учи-тельський), дієслів {весло — веслувати), прислівників (мить — миттю). Від дієслівних основ творяться похідні дієслова (світити — просвітити), іменники (нагородити — нагорода, нагороджувати — нагородження), прикметники (тремтіти — тремтливий), прислівники (присідати — на- вприсядки). Прикметникові основи можуть бути базою для утворення прикметників здебільшого з модифікованим значен- ням здрібнілості, пестливості, збільшеності тощо (червоний — червоненький, червонісінький); дієслів (старий — старіти); прислівників (старуватий — старувато), іменників (новий — новина). Трансформування основ різних частин мови до слів інших частин мови здійснюється за допомогою суфіксів як словотворчих засобів, що мають неоднакову здатність включа- тися в міжкатегорійну словотвірну похідність.