3. Ряди розподілу.

Після обробки кількісних значень, їх систематизації, ми дістаємо певний цифровий ряд, який називається статистичний ряд. Він має дві форми: ряд розподілу і динамічний ряд.

Ряд розподілу – це впорядкований розподіл сукупності на групи за певною варіюючою ознакою, розташованою в певному порядку (зростання, спадання тощо).

Виділяють атрибутивні і варіаційні ряди розподілу.

Ряд розподілу одиниць сукупності, в основу якого покладено якісні ознаки називається атрибутивним. Прикладом атрибутивного ряду розподілу може бути розподіл населення на міське і сільське.

Ряд розподілу одиниць сукупності за ознакою, що має кількісне вираження, називається варіаційним.

Варіаційний ряд розподілу має свої особливості. Він складається з двох елементів: варіантів і частот.

Варіантами називають числові значення розмірів кількісної ознаки. Числа, які відповідають цим варіантам, називаються частотами.

Частоти можуть виражатися як в абсолютних, так і у відносних одиницях (напр. відсотках).

Відповідно до варіації ознаки, варіаційні ряди розподілу можуть бути дискретними і інтервальними. В дискретному ряді розподілу кількісна ознака приймає тільки цілі значення. Коли значення варіантів ряду виражено у вигляді інтервалу, такий ряд розподілу називається інтервальним.

Групи робітників - варіант	Кількість сімей - частота	Акумулятивна частка
1 2 3 4 5	80 20 350 45 5	80 100 450 495 500

Накопичення часток по мірі зростання (спадання) ознаки називається акумулятивна частка.

За характером розподілу варіаційні ряди можуть бути симетричні і асиметричні.

Ряд розподілу, де частоти спочатку наростають, а потім спадають, називається симетричним. Ряд розподілу, в якому частоти розташовані несиметрично від середини, називається асиметричним або скошеним.

Графічно ряди розподілу зображаються у вигляді гістограми або полігону (де ось OY – результативна ознака, ось OX – факторна ознака):

4. Статистичні таблиці.

Найчастіше всі зведення і групування оформлюються у вигляді статистичних таблиць.

Результати обробки статистичних даних оформляють у вигляді статистичних таблиць. Статистична таблиця - це форма раціонального і наочного викладення цифрових характеристик досліджуваних явищ і їх складових частин. За допомогою інформаціїу вигляді зведених статистичних таблиць створюється можливість характеристики явищ з погляду їх розміру, структури та динаміки розвитку. Стислість і наочність форм зображення даних у таблиці зумовлюють їх сприймання, розуміння й аналіз. Адже таблична форма дозволяє викласти матеріал найбільш зручно, компактно, наочно і раціонально.

До складових статистичної таблиці належать вертикальні графи,горизонтальні рядки, які, перетинаючись, утворюють клітини, атакож відповідні заголовки. У сукупності зазначені елементи форми таблиці утворюють її макет (рис. 1).

Зовнішній заголовок розташований вверху таблиці і містить місце, час, мету досліджуваної ознаки. Групування банків України за величиною статутного фонду на 1 березня 2012 року.
Присудок Підмет	Кількість	Питома вага	Інші ознаки
5,0 – 7,5	8	45
7,5 – 10,0	7	35
10,0 – 12,5	3	20
12,5 – 15,0	2	10
В підсумковій стрічні вказується підсумок по конкретній групі. В цілому	20	100

Рис. 1. Макет таблиці “Групування банків України за величиною статутного фонду на 1 березня 2012 року”.

При оформленні курсової слід пам'ятати, що при поданні таблиць в правому кутку пишемо: "Таблиця …(номер)…", по центру – заголовок таблиці. Посилання на таблицю в тексті позначається словом "табл." + номер таблиці. При існування великої кількості розділів, при формуванні номеру таблиці вказуємо номер таблиці, потім через крапку – номер розділу, напр.

Статистична таблиця має загальний і внутрішні заголовки. Перший з них у стислій формі відображує зміст таблиці. Останні - пояснюють змістовне навантаження відповідних рядків і граф.

Основними елементами статистичної таблиці є підмет і присудок.

Підметом таблиці є одиниці статистичної сукупності, або їх групи, які характеризуються показниками. Присудок таблиці – це система показників, які характеризують підмет.

Залежно від побудови (розробки) підмета статистичні таблиці поділяють на три групи: прості, групові, комбінаційні.

Таблиця проста, або перелікова, містить зведені показники щодо переліку одиниць спостереження, переліку хронологічних дата бо територіальних підрозділів. Відповідно їх називають таблицями простими, або переліковими, хронологічними, або територіальними. Отже, в підметі простої таблиці перелічуються одиниці сукупності (підприємства, виробничі підрозділи, види продукції тощо) або одиниці часу (роки, квартали, місяці тощо).

Таблиця групова містить зведення про сукупність, розчленовану на окремі групи за однією ознакою. При цьому кожнагрупа може бути охарактеризована рядом показників.

Таблиця комбінаційна - у підметі такої таблиці містяться групи за двома і більше ознаками.

Статистичні таблиці можуть бути побудовані за принципом розробки їх присудка, а саме: з простою розробкою присудка та із складною розробкою присудка. У таблиці з простою розробкою присудка показники, які характеризують підмет, не пов'язані міжсобою, а у таблиці складною розробкою присудка такі показники пов'язані між собою.

Вигляд статистичної таблиці залежить не від розробки присудка, а від побудови підмета.

При побудові комбінаційних таблиць найчастіше використовують комбінаційне групування за 2-3 ознаками. Якщо виділяти більшу кількість груп і підгруп, одержимо досить громіздке групування. Наприклад, якщо за першою ознакою виділити 2 групи,за другою - 3, за третьою- 4, то у підметі такого групуванняодержимо 24 рядки (2*3x4), не рахуючи підсумкових рядків погрупах і загального підсумку. Тому з введенням кожної нової групувальної ознаки число рядків у кілька разів збільшується, щозначно ускладнює читання такої таблиці і та аналіз.

Слід також враховувати ту обставину, що при комбінаційному групуванні за кількома ознаками відбувається велике подрібнення сукупності на групи і підгрупи. У результаті цього в одержаних підгрупах може виявитися недостатня кількість одиниць спостереження. У такому разі числові показники не будуть характеризувати типові властивості, адже вони не втрачають своєї індивідуальності.

Результати комбінаційного групування за великою кількістю ознак навіть при невеликій кількості інтервалів важко сприймаються,а сама таблиця втрачає свою найважливішу перевагу - наочність.Тому комбінаційні таблиці доцільно складати не більше як за трьома факторами та кількістю інтервалів не більше трьох (інколи чотирьох).

Уперше прості і групові таблиці були застосовані при вивченні статистичних даних у 1727 p. І. К. Кириловим, а комбінаційна таблиця була розроблена і запропонована у 1882 р. А. П. Шлікевичем,

Для досягнення найбільшої виразності статистичної таблиці необхідно при її оформленні дотримуватися певних правил.

Форма статистичної таблиці повинна бути узгоджена ізраніше існуючими таблицями для забезпечення можливості порівняння даних за ряд відрізків часу.

Назва таблиці (загальний заголовок) повинна коротко і точно характеризувати основний її зміст. Ця вимога рівною мірою стосується і назв підмета та присудка таблиці. Якщо загальний заголовок недостатньо докладно сформульований, то можна зробитипримітки до нього.

У таблиці (в загальній назві або в назвах підмета і присудка) повинно бути вказано, якої території або якого періоду чи моментучасу стосуються наведені дані, а також характер цих даних (фактичні,нормативні, розрахункові та ін.).

Показники таблиці повинні мати одиниці виміру. Якщо для всіх показників використовується одна одиниця виміру, її пишуть наприкінці заголовка таблиці, а якщо їх кілька - в кінці рядків або граф.

Усі числові значення даного показника зазначаються зоднаковою точністю.

Якщо кількість показників підмета і присудка таблиці досить велика, то їх нумерують. При цьому графи, які містять перелік об'єктів або їх груп, позначають великими літерами алфавіту, а графиз показниками присудка - арабськими цифрами.

У кожній клітині таблиці слід писати відповідне -число або умовні знаки, які мають таке значення: ... (три крапки) – відсутність даних, або робиться запис «немає зведень»; - (тире) – замість нульового значення або якщо числове значення не має логічного змісту чи неможливе зовсім; число 0,0 ставиться у тих випадках, коли величина показника не перевищує 0,05.

Таблиця повинна бути замкненою, тобто мати підсумки (вцілому по групах і підгрупах).

Якщо по тексту зустрічаються дві і більше таблиць, їх нумерують арабськими цифрами. Номер таблиці ставиться перед її назвою, слово «Таблиця» і знак «№» не пишуть.

При необхідності до таблиці дають примітки і зноски. Примітки даються у випадках необхідності додаткових пояснень щодо показників таблиці. У зносках вказують джерела зведень, наведених утаблиці, уточнюють дату тощо.

Грамотно складена статистична таблиця є важливим засобом викладення обробленого статистичного матеріалу та його аналізу.

Таблиці можуть бути простими, груповими і комбінаційними.

Простими називаються такі таблиці, в підметі яких міститься перелік об'єктів, адміністративних і територіальних одиниць або ряд періодів, дат, охарактеризованих числовими показниками. Прості таблиці є найбільш поширеними.

Групові таблиці – це таблиці, підмет яких містить одиниці досліджуваного об'єкту, згрупованих за певною суттєвою ознакою.

Комбінаційні таблиці – це таблиці, в яких підмет побудований за двома і більше ознаками.

Приклад комбінаційної таблиці.

Групування банків України за величиною статутного фонду на 1 березня 2010 року.
Розмір статутного фонду	Прибутковість ативів	Кількість	Питома вага	Інші ознаки
5,0 – 7,5	1,5 – 2,0 2,0 – 2,5 2,5 – 3,0	2 1 5	11 23 11
Разом		8	45
7,5 – 10,0	1,5 – 2,0 2,0 – 2,5 2,5 – 3,0	7 2 3	10 25 20
Разом		12	55
В цілому по сукупності		20	100

Правила складання таблиць:

1) Таблиця повинна бути компактною і мати тільки ті вихідні дані, які безпосередньо відображають досліджуване явище.

2) Заголовок таблиці, назви граф і строчок повинні бути зрозумілими, чіткими, лаконічними і закінченими.

3) В графах допускаються скорочення тільки при необхідності.

4) Таблиця повинна бути замкнута і мати підсумкову строку. Ця підсумкова строка може знаходитись на початку таблиці.

5) Показники, що характеризують один одного, повинні міститися поруч.

6) Графи нумерують арабськими цифрами, підмет – латинськими літерами.

7) Якщо явище повністю відсутнє, то в клітинки, де має бути його кількісне значення ставиться тире. Якщо дослідник не може знайти відомості про певне явище, то в клітинку ставиться три крапки, або "н.в." – немає відомостей. Якщо дана клітинка не заповнюється, то в неї ставиться хрестик чи зірочка.

За видами групування таблиці можуть бути типологічні, структурні і аналітичні.