
- •Предмет, метод та завдання статистики
- •Поняття статистики.
- •Теоретичні основи статистики (категорії статистики).
- •Метод статистики.
- •4. Основні завдання статистики на сучасному етапі.
- •Статистичні спостереження.
- •Суть та організаційні форми статистичного спостереження.
- •2. План статистичного спостереження.
- •3. Види статистичного спостереження.
- •Засоби одержання інформації.
- •Помилки спостереження.
- •Зведення і групування статистичних даних.
- •Суть статистичного зведення і групування.
- •Завданняі види групувань.
- •Ряди розподілу.
- •Статистичні таблиці.
- •Абсолютні і відносні величини
- •1. Поняття, види і одиниці виміру абсолютних величин.
- •Поняття і одиниці виміру відносних величин.
- •3. Ціль, призначення і види відносних величин.
- •Середні величини.
- •1. Поняття середніх величин.
- •2. Види середніх величин та засоби їх обрахування.
- •3. Властивості середньої (математичні).
- •4. Середні структурні.
- •5. Нормований середній бал.
- •Статистичне вивчення варіації.
- •Суть варіації. Необхідність її статистичного вивчення.
- •Основні характеристики міри і ступеня варіації.
- •Ряди динаміки.
- •Поняття про ряди динаміки.
- •2. Види рядів динаміки.
- •3. Аналітичні показники ряду динаміки.
- •Середні показники динаміки.
- •4. Розрахунок тенденції.
- •Індивідуальні індекси.
- •Агрегатні індекси.
- •Взаємозв'язок індексів.
- •Правило зважування індексів.
- •Середні індекси.
- •Розрахунок середнього арифметичного індексу фізичного обсягу.
- •Розрахунок середнього геометричного індексу ціни.
- •Індекси середніх величин.
- •Вибірковий метод.
- •Поняття і суть вибіркового методу, причини і умови його застосування.
- •Види і засоби вибіркового спостереження.
- •3. Визначення середньої і граничної помилки репрезентативності.
- •Загальнотеоретичні основи кореляційно-регресійного аналізу.
- •2. Завдання кореляційно-регресійного аналізу.
- •3. Особливості, властиві кореляційному аналізу:
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
Засоби одержання інформації.
1) Безпосередній облік фактів – використовується тоді, коли ви маєте безпосередній доступ до фактів.
2) Документальний – отримання інформації через документи первинного обліку;
3) Опитування – інформація отримується у вигляді відповіді на поставлене запитання.
Опитування може бути:
- експедиційне (усне) – реєстратори заповнюють формуляри спостереження і водночас перевіряють правильність відповідей і їх вірогідність;
- самореєстрація – респонденти самі записують відповіді в статистичних формулярах; недоліком такого способу є велика кількість помилок;
- кореспонденція – спеціальні дописувачі заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості до статистичних органів. Кореспонденти бувають добровільні чи платні. Прикладом може бути нагляд за якістю продукції;
- анкетне;
- явочне – респонденти самостійно з'являються до органів статистики і повідомляють дані про себе. Прикладом може бути постановка на облік у військкоматі, оформлення шлюбів.
Помилки спостереження.
Можуть бути помилками репрезентативності і помилками реєстрації.
Помилки репрезентативності – це помилки, пов'язані з неправильним вибором типових представників сукупності, тобто коли сукупність представлена нетиповими представниками.
Помилки реєстрації бувають випадковими і систематичними. Систематичні помилки – це постійна зміна статистичних даних. Систематичні помилки можуть бути навмисними і ненавмисними.
Для запобігання помилкам перш за все здійснюється зовнішній контроль статистичного формуляру – правильність заповнення, відповідність даних запитанням тощо. Потім здійснюється логічний контроль – співставлення відповідей на взаємозв'язані питання. Потім проводиться арифметичний контроль – він дозволяє перевірити правильність кількості взаємозв'язаних одиниць сукупності.
Зведення і групування статистичних даних.
План
Суть статистичного зведення і групування.
Завданняі види групувань.
Ряди розподілу.
Статистичні таблиці.
Суть статистичного зведення і групування.
Другою стадією статистичного дослідження є статистичне зведення і групування, оскільки після збору даних, ми повинні їх звести, згрупувати для обробки.
Статистичне зведення - це процес упорядкування, систематизації та наукової обробки первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ та процесів, які вивчаються.
Зведення є основою для подальшого аналізу статистичної інформації. За зведеними даними розраховуються узагальнені показники, виконується порівняльний аналіз, а також аналіз причин групових відмінностей, вивчаються взаємозв'язки між ознаками.
Завданням зведення є підведення підсумку, узагальнення результатів спостереження з метою виявлення закономірностей процесів, які досліджуються, виявлення характерних рис і суттєвих властивостей соціальних явищ.
Статистичне зведення у вузькому значенні (просте зведення) - це підрахунок підсумкових даних, які характеризують сукупність.
За організацією робіт і формою обробки даних зведення може бути:
- централізоване;
- децентралізоване.
При централізованому зведенні всі первинні дані спостереження зосереджуються в одній, центральній установі (наприклад, у Державному комітеті статистики України), де вони обробляються та систематизуються. Прикладом такого зведення є обробка матеріалів перепису населення.
При децентралізованому зведенні кожна одиниця спостереження за єдиною програмою обробляє зібрані первинні дані та подає до вищої організації тільки зведені дані.
У правовій статистиці здебільшого застосовується децентралізоване зведення, коли орган, який веде спостереження, сам здійснює обробку первинних документів і відсилає їх до центру вже у зведених матеріалах для подальшого зведення. Це зведення є значно дешевшим й оперативнішим, аніж централізоване. Децентралізоване зведення - це головна організаційна форма зведення в нашій країні, особливо у правовій статистиці.
За засобом виконання техніка зведення може бути ручною (при порівняно невеликому обсязі матеріалу) та механізованою (комп'ютеризованою), що набуває все більшого значення.
Зведення може бути просте і складне.
Просте зведення – це простий підрахунок підсумків первинних статистичних даних.
Складне зведення передбачає групування, види групувальної ознаки, встановлення меж групування, підрахунок групових і узагальнюючих підсумків, а також викладення результатів зведення у вигляді таблиць чи графіків.