Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Історичний факультет

Кафедра філософії

Методичні матеріали до семінарських занять

та питання до екзамену

з курсу

«ФІЛОСОФІЯ»

для студентів ІІ курсу

заочної форми навчання

доц. Блоха Я.Є.

Полтава-2014

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1

Тема: Предмет філософії (2 год. )

План:

1. Філософія і світогляд. Історичні типи світогляду.

2. Предмет філософії. Генезис філософського знання.

3. Структура та функції філософії.

4. Значення філософії та її взаємозв’язок з іншими науками.

Основні поняття: світогляд, рефлексія, субстанція, матеріалізм, ідеалізм, дуалізм, мудрість, світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння.

Методичні рекомендації:

У процесі підготовки до семінарського заняття необхідно чітко засвоїти, що людина, розпоряджаючись своїм життям, повинна сама визначитись із життєвим вибором. У цьому їй допомагає, надаючи інтелектуальні засоби формування життєвої програми, саме філософія, яка є одним із ефективних історичних типів світогляду. Людство в своєму розвитку пройшло тривалий шлях, на якому філософському осмисленню навколишнього світу передували міфологічний та релігійний світогляд. За своїм змістом світогляд включає в себе певну сукупність узагальнених уявлень індивіда про світ та про своє місце в ньому. Студентам потрібно проаналізувати специфіку й особливості усіх історичних типів світогляду: міфологічного, релігійного, філософського, а також наукового.

Визначення предмету філософії є досить непростим, оскільки розвиток світу, самої людини не є завершеним, відповідно й філософія не може бути обмеженою сьогоденними знаннями про світ і саму людину. Її предмет історично мінливий, що детермінує визначення філософії як вчення про проблему «людина – світ» і дозволяє пам’ятати про відкритість філософії по відношенню до подальшого розвитку системи знань. Підтвердженням необхідності такої відкритості є генезис філософського знання та її предмету, де мали місце натурфілософія, теоцентризм, методологія, антропоцентризм тощо.

У зв’язку із виникненням у ХІХ ст. в процесі генезису філософського знання концепції марксизму, була зроблена спроба розглянути предмет філософії під кутом зору основного питання філософії. Його було сформульовано таким чином: «У якому взаємозв’язку знаходиться матеріальне (матерія) та ідеальне (свідомість, духовне)?».

Це питання мало дві сторони. Перша: що є первинним: матерія чи свідомість? Відповідь породжувала узагальнення двох позицій і відповідно двох напрямків філософського мислення: матеріалізм та ідеалізм (об’єктивний та суб’єктивний). Друга сторона: чи можна пізнати світ? Теж дві відповіді. Стверджуюча і заперечуюча. Представники останньої належать до течії агностиків.

Представники марксизму в якості одного з питань вважали наступне: «Чи розвивається навколишній світ?», – відповідь на яке породжує узагальнення про діалектичний підхід (світ розвивається у взаємозв’язку його явищ) та метафізичний, представники якого або заперечують, або обмежують розвиток і взаємозв’язок.

У другому питанні доречно осмислити не лише характерні особливості філософського мислення, а й співвідношення філософії, мистецтва, релігії та науки.

Третє питання передбачає вивчення студентами структури філософського знання, яка визначається сферою реальності, що людина (людство) поступово осмислювала, виробляла життєві орієнтири, знаходила своє місце в оточуючому її світі. Найважливішими структурними елементами є: онтологія, гносеологія (епістемологія), аксіологія, а також філософські вчення (науки): етика, естетика, логіка тощо.

Відносно функцій філософії в науковій літературі немає єдиного підходу. Рекомендуємо для початку вивчити найбільш суттєві: методологічну, світоглядну, гносеологічну (пізнавальну), критичну, виховну, творчу.

У четвертому питанні на основі функцій філософії визначається її значення і особливість як форми суспільної свідомості, що використовує специфічний вид мислення – світоглядну рефлексію. У той же час філософія тісно пов’язана з іншими конкретними науками, які вона збагачує своєю методологією, узагальненнями, черпаючи від них результати досліджень, але оскільки вони (конкретні науки) обмежені своїми предметами, сема філософія (не обмежена, відкрита) має підґрунтя на гранично широке узагальнення.

Література:

1. Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – 2-ге вид., вип. й доп. / В.П. Андрущенко, М.І. Михальченко – К.: Генеза, 1996. – 368 с.

2. Бойченко І.В. Філософія історії: [Підручник]. / І.В. Бойченко – К.: Знання України, 2000. – 723 с.

3. Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій / Г.І. Горак – К.: Вілбор, 1997. – 272 с.

4. Ільїн В.В. Філософія: [Підручник]: В 2-х ч.: / В.В. Ільїн, Ю.І. Кулагін. – К.: Альтерпрес, 2002.

Ч.І: Історія розвитку філософської думки. – 2002. – 464 с.

5. Ільїн В.В. Філософія: [Підручник]: В 2-х ч.: / В.В. Ільїн, Ю.І. Кулагін. – К.: Альтерпрес, 2002.

Ч.ІІ: Актуальні проблеми сучасності. – 2002. – 480 с.

6. Історія філософії: [Підручник] / В.І. Ярошовець, І.В. Бичко, В.А. Бугров та ін.; за ред. В.І. Ярошовця. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. – 774 с.

7. Кремень В.Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: [Підручник]. / В.Г. Кремень, В.В. Ільїн. – К.: Книга, 2005. – 528 с

8. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій: [Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації]. – 3-тє видання, перероб. і доповн. / В.Л. Петрушенко. – Львів: «Новий Світ – 2000», 2003. – 506 с.

Контрольні питання і завдання:

1. Що таке світогляд?

2. Охарактеризуйте історичні форми та структуру світогляду.

3. Чим можна пояснити багатоманітність форм і способів буття філософії?

4. Дайте логічне обґрунтування вислову Л. Шестова «Завдання філософії не в тому, щоб заспокоювати людей, а в тому, щоб їх бентежити».

5. У чому полягає специфіка філософського знання?

6. У чому суть основного питання філософії?

7. Що таке матеріалізм, ідеалізм, дуалізм?

8. Чим відрізняється рефлексія від рефлексу?

9. Чому філософія не могла виникнути у первісному суспільстві?

10. Як співвідносяться між собою поняття світогляд і філософія?

11. Якщо жодна філософська проблема не отримала остаточного вирішення, чи потрібно займатись філософією?

12. Яка різниця між мудрою та розумною людиною?

Семінарське заняття №2 Тема: «Світ як матеріальна система» (2 год. )

План:

1. Онтологія: сутність, історичні типи.

2. Буття: зміст, структура.

3. Матерія. Види і форми.

4. Рух, простір і час.

Основні поняття: онотологія, реалізм, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, буття, матерія, рух, простір, час.

Методичні рекомендації:

За усталеною традицією філософії ХХ ст. основними філософськими вченнями про буття є метафізика та онтологія. Метафізика розглядає найперші, почуттєві засади буття, а онтологія – види, рівні, форми проявів буття. Метафізика у дослідженні буття тяжіє до вирішення питання «Що є буття? Що є перше буття?». Онтологія – до вирішення питання «Як проявляє себе буття?». З ХVІІІ ст. розділ філософського знання, пов'язаний із дослідженням буття отримав назву «онтологія» (від давньогрецького «онтос» – буття, суще), але ще в античний період це поняття вживалось у філософії (ввів його Р. Гокленіус у праці «Філософський лексикон»). У ХVІІІ ст. це поняття було підтримане німецьким філософом Х. Вольфом. Нині це відносно самостійна сфера філософського знання про сутність буття світу. Остання категорія (світ) за своїм змістом включає систему онтологічних категорій: буття, дійсність, сутність, існування, субстанція, матерія, рух, простір, час, системність. Це Всесвіт у багатогранності й розмаїтті. Студенти повинні осмислити, що термін «буття» вживається для характеристики сучасного, минулого й майбутнього, окремих галузей науки, періодів історії, характеристики людини. При вивченні онтології необхідно знати зміст її історичних типів: ідеалізму, матеріалізму, реалізму, номіналізму (в залежності від першопричини виникнення світу) та монізму, дуалізму, плюралізму (в залежності від кількості першопричин).

У другому питанні студентам пропонується засвоїти зміст категорій буття, субстанція, матерія. Особливістю є те, що впродовж історії філософії сформувалося багато способів тлумачення названих категорій, з якими необхідно познайомитися. Діалектико-матеріалістичне розуміння виходить з неможливості відособленого, незалежного від матерії буття, «чистого буття». При цьому підкреслюється багаторівневий характер буття (неорганічна і органічна природа, біосфера, буття особи, суспільства, духовної сфери). Класична філософія буття визначає як категорію, яка позначає все, що реально існує:все, що існує, існувало, буде існувати і могло б існувати. Виділяють основні форми буття (класифікацій величезна кількість): буття світу (першої і другої природи); буття духовного (ідеального); буття людини, буття соціуму.

Некласична філософія пропонує інше розуміння буття, визначаючи його як інтенцію свідомості, звідси й інші характеристики, на які потрібно звертати увагу при вивченні теми.

Поняття субстанції (від лат. – сутність, те, що лежить в основі) виникає для позначення основи, спільного в існуючому розмаїтті предметів і явищ. Під субстанцією розуміли якусь загальну первинну основу всіх речей, що є їх останньою сутністю. В історії філософії сформувались три базових категоріальних розуміння: ототожнення з субстратом, з конкретною речовиною; сприйняття як діяльної духовної першооснови; сприйняття як незмінної основи. Так сформувались матеріалізм та ідеалізм з різним баченням сутності субстанції. А у відповідь на питання щодо кількості субстанцій історично сформувались монізм, дуалізм, плюралізм.

З точки зору матеріалістів єдність світу детермінована наявністю єдиної субстанції – матерії. Тривалий відрізок часу пройшов, поки матерію стали розглядати як філософську категорію для позначення об’єктивної реальності, що дана людині в її відчуттях. Студентам необхідно засвоїти характерні властивості, види та форми матерії у відповідності з матеріалістичними уявленнями. Також існують й інші уявлення і тлумачення матерії, з якими слід ознайомитися, готуючись до семінарського заняття.

Способом існування матерії вважається рух, який тлумачать як будь-які зміни. В основі діалектико-матеріалістичного розуміння (до речі, не єдиного у філософії) лежать три основні положення: рух – це спосіб існування матерії; він є будь-якою зміною; рух суперечливий, джерелом чого є взаємодія протилежностей. Необхідно при вивченні руху засвоїти його характерні властивості, класифікацію форм руху, відносність спокою тощо.

Великої уваги при вивченні теми потребують форми буття матерії ( в класичному і некласичному трактуванні).