2.5. «Правда» – письмо наукове і літературне

Заснована за ініціативою громади української молоді, представленої О. Барвінським, В. Навроцьким, О. Огоновським, А. Січинським та ін., і підтримувана матеріально П. Кулішем і О. Кониським, «Правда» у свій перший період існування (1867-1880), до виходу «Діла» 1880 р, була провідним органом народовців і водночас літературно-науковим часописом, з появою якого почали зміцнюватися зв’язки між західно- та східноукраїнською літературами.

Приступаючи 15 лютого 1869 року до редагування часопису, Наталь Вахнянин у зверненні до читачів підкреслював, що «Правда» «пересадила літературу, викохану на Україні, до Галичини, старається розбудити любов до рідного слова…».

Уже з першого року «Правда», друкуючи статті історично-етнографічного і літературно-мовного характеру та художні твори П. Куліша (повісті «Майор», «Теклюся») і «Лист до редактора С-ПетербурзькихВедомостєй», які віддзеркалювали полеміку з російською та москвофільською пресою з приводу її азбуки; Марка Вовчка (оповідання «Кармелюк», «Невільничка»), О. Стороженка («Дорош» і початок оповідання «Марко Проклятий»), поетичні твори Т. Шевченка, М. Сторицького, О. Кониського, сатиру В. Бєлозерського на москвофільський сатирично-гумористичний часопис «Страхопуд» – «Громадський суд над Страхопудом»; статтю «Світогляд українського народу на прикладі сучасності» і оповідання «Дві московки», «Бориславська ніч або рибалка Панас Круть» І. Нечуя-Левицького; статті М. Костомарова «Короткий обріз історії руського народа від найдавніши часів аж до Б. Хмельницького», «Останні часи Речі Посполитої»; М. Драгоманова «Новий погляд на великоруський богатирський епос Влад. Стасова» та літературні твори і статті західноукраїнських авторів – Ю. Федьковича, С. Воробкевича, В. Навроцького, Ф. Заревича, В. Шашкевича та ін.

У виданні були запроваджені розділи «З народних вуст», «Критика», «Критичний огляд», «Огляд літературний», який вів О. Барвінський, час від часу – «Часть театральна» та рубрики «Літературні й бібліографічні вісті й замітки», «Вісті».