- •1. До якої групи юридичних наук відноситься тдп:
- •2. До якої функції тдп відноситься формування понятійно-категоріального апарату:
- •3. Виберіть чинники, що регулювали відносини в первісному суспільстві:
- •4. За якою формою виникла держава в результаті завоювання великих територій:
- •5. Хто підтримував теологічну теорію походження держави:
- •6. Суттю якої теорії походження держави є ототожнення її з біологічним організмом:
- •7. Поняття державної влади у порівнянні з поняттям політичної влади є:
- •8. Які існують види суверенітету:
- •9. В широкому аспекті політична система суспільства – це:
- •10. Правова держава базується на:
- •11. Відмінність правової держави від соціальної полягає у:
- •12. За сферами суспільного життя функції держави класифікують на:
- •13. Метою якої правової форми здійснення функцій держави є прийняття, зміна, відміна або скасування правових норм:
- •14. Елементом форми держави, який характеризує порядок утворення і організації вищих органів влади в державі, називають:
- •15. За формою державного режиму держави поділяють на:
- •16. Союзну державу, що складається з ряду державних утворень, що наділені деякими ознаками суверенітету, називають:
- •17. Які з даних держав є унітарними:
- •18. За способом створення розрізняють наступні державні органи:
- •19. Сукупність державних і недержавних організацій, за допомогою яких держава виконує покладені на неї завдання, називають:
- •20. Визначіть, до яких груп державних органів можна віднести Верховну Раду України:
- •21. Метою держави є:
- •22. Що є об’єктом тдп:
- •23. Суттю якого методу є зіставлення юридичних понять, явищ, процесів і виявлення між ними схожостей і відмінностей:
- •24. На чому базувалася влада в первісному суспільстві:
- •25. За якою формою виникла держава в результаті боротьби патриціїв і плебеїв:
- •26. Хто підтримував органічну теорію походження держави:
- •27. Представники якої теорії обґрунтовували походження держави як результат угоди між людьми:
- •28. Держава – це:
- •29. Виберіть правильні ознаки внутрішнього суверенітету:
- •30. До суб’єктів політичної системи суспільства належать:
- •* Громадські об’єднання;
- •31. Принцип розподілу державної влади в правовій державі доповнюється:
- •32. Що є основною цінністю громадянського суспільства:
- •33. За характером повноважень, що здійснюються державними органами, функції держави поділяються на:
- •34. Якою метою правових форм здійснення функцій держави є виконання, дотримання, застосування правових норм:
- •35. Елементом форми держави, який характеризує внутрішню будову держави, її територіальний розподіл, називають:
- •36. За формою державного правління держави поділяються на:
- •37. До антидемократичної форми державного режиму відносяться:
- •38. Які з цих держав є федеративними:
- •39. За характером та змістом діяльності розрізняють такі державні органи:
- •40. Поняття апарату держави у порівнянні з поняттям механізму держави є:
- •41. Визначіть, до яких груп державних органів можна віднести Президента України:
- •42. Чому перші соціальні норми називаються мононормами:
- •43. Сутність держави – це:
- •44. Внутрішній суверенітет держави називається:
- •45. Взяті під охорону держави та врегульовані певними правилами поведінки стосунки між суб’єктами, в результаті яких з’являються права та обов’язки, є:
- •46. Побудову якої держави закріплює стаття 1 Конституції України:
- •47. Демократія єдиним джерелом влади визнає:
- •48. За територіальною спрямованістю функції держави класифікують на:
- •49. Метою якої правової форми здійснення функцій держави є забезпечення охорони правових норм від правопорушення:
- •50. Елементом форми держави, який характеризує сукупність методів здійснення державної влади, називають:
- •51. За формою державного устрою держави поділяють на:
- •52. Держава, що складається з однієї держави-монополіїметрополії? та залежних від неї колоній, має назву:
- •53. Які з цих держав є монархією:
- •54. За терміном дії розрізняють такі державні органи:
- •55. Системою державних органів, що мають державно-владні повноваження, називають:
- •56. Визначіть, до яких груп державних органів можна віднести Кабінет Міністрів України:
7. Поняття державної влади у порівнянні з поняттям політичної влади є:
* вужчим;
Визначення державної та політичної влади, їх ознаки
Державна влада — публічно-політичні, вольові (керівництва — підкорення) відносини, що утворюються між державним апаратом і суб'єктами політичної системи суспільства на підґрунті правових норм, зі спиранням, у разі потреби, на державний примус. Державна влада відносно самостійна і складає основу функціонування державного апарату.
Державна влада є різновидом політичної влади. Володіючи всіма її ознаками, державна влада має тільки їй властиві риси:
єдність — нормою для держави є одна державна влада: інакше неминучою є громадянська війна або, як мінімум, безлад. Всі інші влади, навіть політичні, відмічені плюралізмом. їх може бути кілька — наприклад, владаправлячої партії та влада опозиційної партії;
загальність — державна влада поширює свою дію на всю територію держави і всіх індивідів, які проживають та перебувають на ній незалежно від громадянства та підданства;
універсальна репрезентативність — державна влада представляє все суспільство, виступає від його імені у внутрішніх і зовнішніх загальних справах. Якість репрезентативності мають й інші види влади, але вони представляють інтереси окремих соціальних спільнот, а не всього суспільства;
суверенність — державна влада є самостійною і не залежною від будь-якої іншої влади усередині країни і поза нею. При цьому необхідно враховувати, що суверенітет сучасної держави обмежується загальновизнаними стандартами прав людини, міжнародними зобов'язаннями, перебуває під контролем громадянського суспільства та світовоїспільноти;
організаційне оформлення — державна влада відокремлена від суспільства, стоїть над ним, і матеріальновтілена в державному апараті — системі взаємопов 'язаних органів, що складаються з професійних управлінців. Частиною державного апарату є органи примусу (армія, поліція, органи контролю та нагляду, в'язниці тощо). Жодна інша влада не має у своєму розпорядженні подібних інструментів впливу;
монополія (виняткове право) на видання загальнообов'язкових правил поведінки та забезпечення виконання їх за допомогою примусової сили держави;
монополія на стягування податків, мита, залучення населення до виконання неподаткових повинностей (наприклад, трудова повинність на період війни). Фінансові кошти необхідні державній владі для утримання апарату держави та вирішення загальних проблем (оборони, будівництва загальнозначущих шляхів сполучення та інших споруд, підтримки культури тощо).
Найважливішими характеристиками (властивостями) сучасної державної влади є легітимність, легальність і законність.
Легітимність означає визнання влади населенням, схвалення її як справедливого і політично виправданого явища. Чим вищим є рівень легітимності, тим більшою є підтримка влади народом при ухваленні яких-небудь політичних рішень. Легітимна влада створює стан довіри між урядом і народом, такій владі прощаються помилки, вона здатна приймати і здійснювати непопулярні рішення. Легітимна влада — це влада, яка відповідає уявленням людей про належну державну владу, причому зовсім не обов'язково ці уявлення мають юридичний характер.
Легальність характеризує правомірність існування влади з формально-юридичної сторони. Легальна влада встановлюється і діє на основі конституції та інших нормативно-правових актів. При цьому нормативна основа організації та функціонування державної влади повинна відповідати загальнолюдським цінностям і принципам права. Інакше доведеться визнати легальною владу антинародної, тоталітарної держави.
Законність влади синтезує поняття легітимності і легальності влади. Законна влада встановлюється і передається відповідно до процедур конституції і за безпосередньої участі народу, діє в рамках визначених законом повноважень і законними методами, користується підтримкою населення.
Політична влада — публічні, вольові (керівництва — підкорення) відносини, що утворюються між суб'єктами політичної системи суспільства (у тому числі державою) на основі політичних і правових норм.
Вона характеризується такими ознаками:
1. Політична влада закріплює пріоритетність інтересів суб'єктів влади, які стають загальнообов'язковими для всіх верств населення.
2. Політична влада за своєю суттю містить протиріччя між суб'єктом та об'єктом владарювання, тобто влада є здатністю підкоряти, чинити вплив за допомогою певних засобів, що викликає опір у частини населення. Також пануючий суб'єкт має перевагу (статус, авторитет, інформованість, знання та ін.).
3. Взаємовідносини суб'єктів, оволодіння певною сукупністю засобів, які забезпечують формування та реалізацію здатності одних нав'язувати свою волю іншим.
4. Ознакою політичної влади є також об'єктивні умови – відносини, які обумовлюють вольові дії людей. За суб'єктивно-вольовими відносинами завжди стоять об'єктивний взаємозв'язок, потреби та інтереси.
5. На сучасному етапі розвитку суспільства домінуючими формами панування суб'єктів стають політичний вплив, довіра, співробітництво, стимулювання, а також залучення народних мас до прийняття політичних рішень.
6. Політична влада існує та функціонує в різноманітних видах: державна, партійна, регіональна, міжнародна та ін.
Відмінність державної влади від політичної полягає в тому, що держава передбачає існування особливого апарату з притаманними йому матеріальними засобами впливу на людей, спираючись на інститути права.
Політична влада може функціонувати без спеціального апарату примусу, не спираючись на інститути права, а за допомогою організацій на основі політичних та ідеологічних цінностей. Політична влада має бути ідеологічно обгрунтована. Взаємодія політичних партій, лідерів, лоббістських організацій буде ефективною для реалізації своїх цілей.