- •1. До якої групи юридичних наук відноситься тдп:
- •2. До якої функції тдп відноситься формування понятійно-категоріального апарату:
- •3. Виберіть чинники, що регулювали відносини в первісному суспільстві:
- •4. За якою формою виникла держава в результаті завоювання великих територій:
- •5. Хто підтримував теологічну теорію походження держави:
- •6. Суттю якої теорії походження держави є ототожнення її з біологічним організмом:
- •7. Поняття державної влади у порівнянні з поняттям політичної влади є:
- •8. Які існують види суверенітету:
- •9. В широкому аспекті політична система суспільства – це:
- •10. Правова держава базується на:
- •11. Відмінність правової держави від соціальної полягає у:
- •12. За сферами суспільного життя функції держави класифікують на:
- •13. Метою якої правової форми здійснення функцій держави є прийняття, зміна, відміна або скасування правових норм:
- •14. Елементом форми держави, який характеризує порядок утворення і організації вищих органів влади в державі, називають:
- •15. За формою державного режиму держави поділяють на:
- •16. Союзну державу, що складається з ряду державних утворень, що наділені деякими ознаками суверенітету, називають:
- •17. Які з даних держав є унітарними:
- •18. За способом створення розрізняють наступні державні органи:
- •19. Сукупність державних і недержавних організацій, за допомогою яких держава виконує покладені на неї завдання, називають:
- •20. Визначіть, до яких груп державних органів можна віднести Верховну Раду України:
- •21. Метою держави є:
- •22. Що є об’єктом тдп:
- •23. Суттю якого методу є зіставлення юридичних понять, явищ, процесів і виявлення між ними схожостей і відмінностей:
- •24. На чому базувалася влада в первісному суспільстві:
- •25. За якою формою виникла держава в результаті боротьби патриціїв і плебеїв:
- •26. Хто підтримував органічну теорію походження держави:
- •27. Представники якої теорії обґрунтовували походження держави як результат угоди між людьми:
- •28. Держава – це:
- •29. Виберіть правильні ознаки внутрішнього суверенітету:
- •30. До суб’єктів політичної системи суспільства належать:
- •* Громадські об’єднання;
- •31. Принцип розподілу державної влади в правовій державі доповнюється:
- •32. Що є основною цінністю громадянського суспільства:
- •33. За характером повноважень, що здійснюються державними органами, функції держави поділяються на:
- •34. Якою метою правових форм здійснення функцій держави є виконання, дотримання, застосування правових норм:
- •35. Елементом форми держави, який характеризує внутрішню будову держави, її територіальний розподіл, називають:
- •36. За формою державного правління держави поділяються на:
- •37. До антидемократичної форми державного режиму відносяться:
- •38. Які з цих держав є федеративними:
- •39. За характером та змістом діяльності розрізняють такі державні органи:
- •40. Поняття апарату держави у порівнянні з поняттям механізму держави є:
- •41. Визначіть, до яких груп державних органів можна віднести Президента України:
- •42. Чому перші соціальні норми називаються мононормами:
- •43. Сутність держави – це:
- •44. Внутрішній суверенітет держави називається:
- •45. Взяті під охорону держави та врегульовані певними правилами поведінки стосунки між суб’єктами, в результаті яких з’являються права та обов’язки, є:
- •46. Побудову якої держави закріплює стаття 1 Конституції України:
- •47. Демократія єдиним джерелом влади визнає:
- •48. За територіальною спрямованістю функції держави класифікують на:
- •49. Метою якої правової форми здійснення функцій держави є забезпечення охорони правових норм від правопорушення:
- •50. Елементом форми держави, який характеризує сукупність методів здійснення державної влади, називають:
- •51. За формою державного устрою держави поділяють на:
- •52. Держава, що складається з однієї держави-монополіїметрополії? та залежних від неї колоній, має назву:
- •53. Які з цих держав є монархією:
- •54. За терміном дії розрізняють такі державні органи:
- •55. Системою державних органів, що мають державно-владні повноваження, називають:
- •56. Визначіть, до яких груп державних органів можна віднести Кабінет Міністрів України:
28. Держава – це:
* організація політичної влади;
Визначення держави та її ознаки
Держава – це особлива організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, за допомогою якої забезпечується його цілісність і безпека та здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї домінуючої частини.
Ознаки держави:
Наявність публічної влади, відокремленої від суспільства, яка має універсальний характер і посідає провідне місце серед інших владних інститутів;
Суверенітет, тобто верховенство державної влади на певній території
Розподіл населення за територіальним принципом;
Територія, в межах якої діють закони і повноваження держави; організація влади за територіальним принципом дає підстави визначати межі впливу державної влади;
Виключне право держави на видання законів і норм, обов’язкових для всього населення, наявність національних систем права;
Право на податки і збори з населення;
Монополія на легальне використання сили примусу. З цією метою держава має армію, поліцію, службу безпеки та ін..
Здатність держави представляти і захищати інтереси домінуючох частини населення
29. Виберіть правильні ознаки внутрішнього суверенітету:
* верховенство;
* неподільність;
Поняття державного суверенітету та його ознаки
Суверенітет держави - її політико-юридична властивість, що виражається у верховенстві її на своїй території (внутрішній суверенітет) і незалежності у міжнародних відносинах (зовнішній суверенітет)'2. Суверенітет держави є первинним щодо державної влади: він і є "право на владу", означає особливу якість влади. Держави виступають як територіально-політичні організації, що встановлюють межі свого владарювання саме завдяки суверенітету.
Основні ознаки суверенітету держави:
єдність - наявність однієї суверенної влади, здійснюваної системою органів держави;
неподільність - держава зосереджує всю повноту суверенітету і не ділить його, а лише згідно з законом делегує свої суверенні права органам місцевого самоврядування в унітарній державі; суб'єктам федерації й органам місцевого самоврядування у федеративній державі; міжнародним організаціям тощо;
невідчужуваність - неможливість довільного відчуження легітимної і легалізованої влади, оскільки суверенітет виступає як елемент правоздатності держави, передумова повноважень держави. А правоздатність розділити не можна, можна тільки розділити права, передати повноваження. Отже, суверенітет не може бути відчужений, передаються повноваження, а не суверенітет.
30. До суб’єктів політичної системи суспільства належать:
* держава;
* політичні партії;
* політичні рухи;
* Громадські об’єднання;
Визначення політичної системи та її ознаки
Політична система суспільства — упорядкована на засадах права система всіх політичних явищ, що функціонують і взаємодіють (або протидіють) у суспільстві з метою завоювання, утримання або участі у політичній владі; це механізм організації і функціонування політичної влади[3].
Взаємодія елементів (компонентів) політичної системи суспільства дозволяє виділити п 'ять підсистем її функціонування. 1. Інституціональна — суб'єктний склад (народ, соціальні верстви, політичні партії, громадські організації та інші об'єднання громадян, трудові колективи, держава та ін.). 2. Нормативна (регулятивна) — система політичних (а також правових) норм і принципів, що регулюють відносини між народами, соціальними групами, партіями, політичними лідерами. 3. Функціональна — політичні відносини, політичний процес, політичний режим, оскільки через них формується, змінюється, здійснюється політика. 4. Ідеологічна — політична ідеологія, свідомість, погляди, культура, можливість громадянина оцінити політичне буття і обрати варіант поведінки. 5. Комунікативна — интегративні (об'єднуючі) зв'язки всіх підсистем функціонування політичної системи суспільства в цілому. Взаємодія елементів (компонентів) політичної системи суспільства дозволяє виділити п 'ять підсистем її функціонування. 1. Інституціональна — суб'єктний склад (народ, соціальні верстви, політичні партії, громадські організації та інші об'єднання громадян, трудові колективи, держава та ін.). 2. Нормативна (регулятивна) — система політичних (а також правових) норм і принципів, що регулюють відносини між народами, соціальними групами, партіями, політичними лідерами. 3. Функціональна — політичні відносини, політичний процес, політичний режим, оскільки через них формується, змінюється, здійснюється політика. 4. Ідеологічна — політична ідеологія, свідомість, погляди, культура, можливість громадянина оцінити політичне буття і обрати варіант поведінки. 5. Комунікативна — интегративні (об'єднуючі) зв'язки всіх підсистем функціонування політичної системи суспільства в цілому.