- •Методичні матеріали щодо змісту та організації індивідуальної роботи студентів за спеціальністю 8.11010101 «Ветеринарна медицина»
- •Розділ 1. Мета, завдання та вимоги до виконання індивідуального завдання
- •Розділ 2. Методичні поради до виконання завдання
- •1. Число класів гібридних особин за фенотипом і генотипом і характер розщеплення у f2 при різній кількості пар ознак і повному домінуванні
- •Розділ 3. Рекомендована література
- •Розділ 3. Умови задач для індивідуального завдання
- •Список використаної літератури
- •10001, М. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17
Розділ 2. Методичні поради до виконання завдання
Щоб розв’язати задачі даного індивідуального завдання, студент повинен знати закони Менделя, усвідомлювати основні терміни і поняття, які використовують у гібридологічному аналізі, та вміти складати схеми схрещувань за прийнятою у генетиці формою. Тому виконання завдання варто розпочати з повторення законів Менделя та гібридологічного методу.
Потрібно панятами, що використання гібридологічного методу для аналізу успадкування ознак на будь-яких видах тварин або рослин передбачає проведення схрещування батьківських форм (Р), які відрізняються за однією (моногібридне схрещування) або декількома парами (полігібридне схрещування) альтернативних ознак і одержання гібридів першого покоління (F1) та схрещування гібридів F1 між собою і одержання гібридів другого покоління (F2).
Для аналізу генотипів у гібридологічному аналізі використовують аналізуюче та зворотне (беккрос-схрещування) схрещування.
Аналізуюче схрещування – схрещування при якому один з батьків має невідомий генотип, а другий – рецесивну ознаку та виступає як аналізатор.
Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
А – безрогість, а – рогатість
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Якщо аналізуюча особина з домінантною ознакою гомозиготна, то всі нащадки будуть з домінантною ознакою, якщо ж гетерозиготна, то відбудеться розщеплення в потомстві у співвідношенні 1:1 (50% : 50%).
Зворотне схрещування (беккрос-схрещування) – це схрещування гібридів першого покоління з однією з батьківських форм або аналогічною їй за генотипом формою.
Якщо батьківська форма гомозиготна домінантна, то потомство за фенотипом буде однорідним, а якщо гомозиготна рецесивна, то відбудеться розщеплення.
Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
А – безрогість, а – рогатість
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
Форму схем схрещувань можна розглянути на прикладі успадкування масті у собак, де чорна масть домінує над коричневою. Позначимо ген, що контролює чорну масть, великою буквою «В», а ген, що контролює коричневу масть − малою «в». Припустимо, коричневий самець був спарений з чорною гомозиготною самкою. Схема такого схрещування складається таким чином:
Р |
♀ВВ х ♂вв |
|
|
чорна |
коричневий |
G |
В
|
|
F1 |
Вв (100%) гетерозиготні чорні |
|
При побудові схем дигібридного схрещування запис генотипів і фенотипів F2 проводиться в решітках Пеннета. Наприклад, у собак чорне забарвлення шерсті (ген «В») домінує над коричневим (ген «в»), а короткошерстість (ген «K») – над довгошерстістю (ген «k»). Чорна короткошерста самка була спарена з чорним короткошерстим самцем. Схема такого схрещування складається таким чином:
Р |
♀ВвКк х ♂ ВвКк |
|
|
чорна короткошерста |
чорний короткошерстий |
Дигетерозиготна особина дає чотири типи гамет, які запишемо у решітку Пеннета і визначимо генотипи і фенотипи нащадків F2:
♀ \ ♂ |
ВК |
Вк |
вК |
вк |
Розщеплення в F2: 9/16 – чорні короткошерсті; 3/16 – коричневі короткошерсті; 3/16 – чорні довгошерсті; 1/16 – коричневі довгошерсті. |
ВК |
ВВКК |
ВВКк |
ВвКК |
ВвКк |
|
Вк |
ВВКк |
ВВкк |
ВвКк |
Ввкк |
|
вК |
ВвКК |
ВвКк |
ввКК |
ввКк |
|
вк |
ВвКк |
Ввкк |
ввКк |
ввкк |
Обов'язковою умовою складання схем моногібридного і полігібридного схрещувань є правильне визначення типів гамет. Гамети несуть лише по одній з гомологічних хромосом, тобто по одній алелі кожного гена. Тому у гомозигот (АА, аа; ААВВ, аавв; ААВВСС, ааввсс) завжди утворюється по одному типу гамет (А і а; АВ і ав; АВС і авс), у гетерозигот (Аа) при моногібридному схрещуванні − два (А; а):
Генотипи |
Тип гамет |
АА |
А |
аа |
а |
Аа |
А та а |
ААВВ |
АВ |
аавв |
ав |
АаВв |
АВ; Ав; аВ; ав |
ААВВСС |
АВС |
аввсс |
авс |
АаВвСС |
АВС, Авс, аВс, авС, АВс, АвС, аВС, авс |
У гетерозигот за двома парами алелей (АаВв) різні алелі кожного гену локалізовані в різних хромосомах (алелі «А» і «а» − в одній парі гомологів, алелі «В» і «в» − в іншій), що поводяться незалежно при утворенні дочірніх клітин у мейозі. При цьому хромосома, яка несе алель «А», може відійти в дочірню клітину як із хромосомою, що несе ген «В», так і з хромосомою, що несе алельний ген «в». У свою чергу, хромосома з алеллю «а» може з рівною імовірністю відійти в дочірню клітину як із хромосомою, яка несе алель «В», так і з хромосомою, що несе алель «в». Тому у дигетерозигот (АаВв) утвориться 22=4 типи гамет (АВ; Ав; аВ; ав); у тригетерозигот − 23=8 типів (АВС, Авс, аВс, авС, АВс, АвС, аВС, авс) і т.д.
Кількість типів гамет визначається за формулою 2n (n − кількість аналізованих пар ознак) (табл. 1).
Аналогічно встановлюється також кількість можливих комбінацій гамет, фенотипів і генотипів та числове співвідношення класів за фенотипом у другому поколінні. Наприклад, для дигібридного схрещування кількість типів гамет в F2 становить 22=4, комбінацій гамет − (2)2=4, фенотипів − (2)1=2, генотипів − (3)1=3 та числове співвідношення класів за фенотипом − 3 : 1.

в