Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Автотранспортний технікум

Методичні вказівки для організації, проведення та оформлення звітів з технологічної практики студентами спеціальності: «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»

Рівне 2011

Розробив: О.П. Марунич, викладач предмету«Технічна експлуатація автомобілів»

В даних методичних вказівках викладено основні завдання технологічної практики, рекомендації щодо підготовки до проведення, проведення практики, написання та оформлення щоденника-звіту з технологічної практики, та варіанти завдань для складання щоденника-звіту.

Розглянуто та рекомендовано до використання в навчальному процесі при курсовому та дипломному проектуванні на засіданні циклової комісії: «Технічна експлуатація автомобілів» протокол №8 від 16.03.11.

Розглянуто методичною радою технікуму 20.04.11. та рекомендовано до використання в навчальному процесі

ЗМІСТ

1. Пояснювальна записка………………………..

2. Звітність про виробничу технологічну практику…………………………………………

3. Вимоги до оформлення щоденника-звіту з технологічної практики……………………….

4. Перелік питань для складання звіту з технологічної практики…………………………

5. Варіанти запитань для студентів групи т-41….

6. Варіанти запитань для студентів групи Т-42….

7. Варіанти запитань для студентів групи Т-43…..

8. Варіанти запитань для студентів групи Т-44…..

9. Варіанти запитань для студентів групи Т-45…..

10. Варіанти запитань для студентів групи Тс-41…

11. Варіанти запитань для студентів групи Т-42…..

Пояснювальна записка.

Виробнича технологічна практика сту­дентів на штатних робочих місцях під­приємств є складовою частиною навчально-виховного процесу підготовки молод­шого спеціаліста і зазвичай проводиться комплексно. Під час цієї практики студен­ти можуть підвищити кваліфікаційний розряд робітничої професії, набутий після проходження навчальної практики.

Основними завданнями виробничої тех­нологічної практики є: закріплення, вдо­сконалення й конкретизація професійних знань, умінь і навичок; освоєння високо­продуктивних методів праці й досвіду но­ваторів виробництва, сучасного устатку­вання та передової технології, засобів ме­ханізації й автоматизації виробничих про­цесів; спеціалізація студентів і їхня адап­тація в трудових колективах; набуття до­свіду самостійної роботи; виконання вста­новлених норм виробітку; виховання у студентів дисциплінованості, свідомого ставлення до праці, інтересу до своєї про­фесії, гордості за досягнення колективу базового підприємства, поваги до робіт­ників. Усе це формує у студентів психо­логічну й моральну готовність працювати на виробництві, прищеплює їм почуття гордості за вибрану професію. У процесі праці в умовах виробництва вони опановують методи раціональної організації ро­бочих місць, удосконалюють навички пла­нування, вчаться користуватися техніч­ною й технологічною документацією, за­стосовувати прогресивні пристосування і спеціальний інструмент, виконувати роз­рахунки тощо.

Практика студентів на штатних робочих місцях є своєрідною підготовкою кваліфі­кованих фахівців, дає змогу підвищити робітничий розряд, набутий у процесі на­вчальної практики.

У програмах технологічної практики докладно роз'яснюється, які питання сту­дентам варто вивчити, з якими об'єктами й ділянками підприємства ознайомитися, які роботи виконувати самостійно. Зазна­чається також, на яких саме робочих міс­цях можуть працювати студенти на під­приємствах з урахуванням характеру й рівня набутих ними під час навчальної практики вмінь і навичок та отриманих розрядів робітничих професій. Передба­чається вивчення технологічних процесів, не тільки застосовуваних на ділянках, де вони мають працювати, айв інших основ­них цехах, ознайомлення з методами ро­боти кращих робітників і новаторів вироб­ництва тощо.

До програми практики слід увести пи­тання, пов'язані з охороною природи, а

саме: вивчення застосовуваної на базових підприємствах системи заходів охорони навколишнього природного середовища; раціонального використання й відтворен­ня природних ресурсів; створення техно­логічних процесів і устаткування, які зни­жують виробничі та інші шкідливі впли­ви на навколишнє природне середовище, і, отже, залучення студентів до активної участі в боротьбі із забрудненням повітря­ного та водного басейнів відходами вироб­ництва.

Для з'ясування студентами взаємозв'яз­ку всіх основних і допоміжних цехів і під­розділів підприємства, їхньої ролі в загаль­ному виробничому процесі передбачаєть­ся проведення виробничих екскурсій.

Бази для проведення практики сту­дентів закріплюються за ними зазвичай на весь період навчання договорами та спіль­ними наказами між виробництвом і на­вчальним закладом. Доцільно організову­вати проведення виробничої технологіч­ної практики у місцях майбутнього роз­поділу молодих спеціалістів. Це дасть змо­гу студентам ознайомитися з місцем май­бутньої роботи, що скоротить період адаптації молодих спеціалістів після закінчен­ня навчального закладу.

Заступник директора з навчально-виробничої роботи (завідувач практики) у підго­товчий період організовує укладання до­говорів з підприємствами. Попередньо потрібно підготувати для кожного підпри­ємства графік проходження студентами технологічної практики, у якому зазначи­ти строки виробничого та ознайомлювального етапів практики.

Послідовність етапів установлюється за узгодженням з підприємством — базою практики.

Заступник директора з навчально-виробничої роботи готує проект наказу ди­ректора про направлення студентів на практику і закріплення керівників прак­тики від навчального закладу. За місяць до початку практики він проводить нараду керівників практики від навчального за­кладу й організовує інструктаж керівників практики від підприємства. Разом із заві­дувачами відділень організовує і прово­дить загальні збори студентів, що направ­ляються на виробничу технологічну прак­тику. У роботі зборів беруть участь класні керівники.

Голови відповідних предметних (циклових) комісій за розподілу педагогічного наван­таження на новий навчальний рік підби­рають викладачів для роботи керівника­ми практики від навчального закладу. Ке­рівництво практикою слід доручати до­свідченим викладачам спеціальних пред­метів з відповідними організаторськими здібностями й педагогічним стажем не менш як три роки. Бажано, щоб ці викладачі пройшли стажування на підприємствах, де проходитимуть виробничу технологічну практику студенти.

Голови предметних (циклових) комісій організовують також обговорення робо­чих планів, складених викладачами — керівниками практики.

Усі студенти, які направляються на тех­нологічну практику, за напрямком спе­ціальності навчання отримують питання для написання щоденника-звіту, індиві­дуальні завдання, складені відповідно до програми практики. Тематикою таких зав­дань передбачається вивчення студентами конкретних питань, що пов'язані з виробничою діяльністю підприємства, змістом спеціальних предметів, або самостійне роз­роблення технологічного процесу на окрему операцію технічного обслуговування, або проточного ремонту. Індивіду­альні завдання студентам на період прак­тики дають керівники практики. Після роз­гляду на цикловій комісії їх затверджує за­ступник директора навчального закладу з навчальної роботи.

У період технологічної практики студент може вибрати собі тему дипломного проекту (аби наблизити її до реальних умов виробництва) керівники практики повинні погоджувати з виробни­чою діяльністю студентів під час техноло­гічної практики й погоджувати з майбут­німи завданнями дипломного проекту­вання.

Крім того, вони по­винні подбати про те, щоб керівники практики від навчального закладу нада­вали методичну допомогу практикантам у вивченні питань і об'єктів, пов'язаних з темами дипломного проектування. Ко­рисними для студентів у цьому питанні можуть бути також консультації інженер­но-технічних працівників підприємства, які можуть проводитися в межах часу, пе­редбаченого навчальними планами, на консультації під час технологічої прак­тики.