- •1.Детальний опис продукції
- •2.Опис технологічного процесу
- •Подрібнення деревинних відходів деревообробки на технологічну тріску
- •Сортування тріски
- •Формування і пресування суміші
- •Твердіння виробу з арболіту
- •3.Розрахунок сировини і матеріалів Підбір складу арболіту
- •1. Розрахунок витрат сировини і матеріалів на одиницю виробу
- •2.3.Розрахунок витрат сировини і матеріалів на виробничу програму
- •Зведена відомість витрат сировини і матеріалів для виготовлення арболітових виробів
- •4.Вибір і розрахунок обладнання
- •1.Первинне подрібнення
- •2.Сортування тріски
- •3.Зберігання тріски
- •Подрібнення тріски на стружку
- •9.Формування арболітового килима
- •6.Розрахунок площі складів
- •Вимоги до бжд
Формування і пресування суміші
Формування виробів з арболіту – одна з головних технологічних операцій, від якої залежать якість і ефективність цього матеріалу. Арболітові конструкції і вироби формують у сталевих формах за допомогою двобункерних бетоноскладальників типу С-166а тощо.
Ущільнення арболітової суміші для одержання виробу потрібної середньої щільності – відповідальна технологічна операція. Арболітова суміш не підпорядкована загальним закономірностям, притаманним бетонним сумішам на інших видах заповнювачів. Звичайна вібрація у цьому разі малоефективна (внаслідок низьких гравітаційних і пружних властивостей арболітової суміші), а пресування призводить до того, що після зняття навантаження пружна суміш розпрасовується і порушується ущільнена структура.
Арболітова суміш формується на візку у спеціальній формі. Візок рухається до бункера, де знаходиться змішана арболітова суміш. Суміш у форму завантажується з наступною послідовністю: нижній шар фактурного розчину; арболітову суміш; верхній шар розчину. Потім візок з формою, в якій виріб зафіксовано знімною кришкою, переміщається на пост витримки. Форма з виробом знімається, а на візок встановлюється інша форма, підготовлена для формування. Після цього цикл повторюється.
При такому пресуванні забезпечуються проектні розміри виробу і одержання арболіту високого класу. Однак при цьому потрібно застосовувати досить складні преси. Виробництво характеризується високою металомісткістю, особливо при формуванні великих панелей з арболіту.
Твердіння виробу з арболіту
Нормальними умовами для твердіння арболіту вважається: температура 20±2 оС і відносній вологості навколишнього повітря 70±10%. Твердіння при температурі нижче 15оС сповільнюється, а при температурі нижче 5оС практично зупиняється. При підвищеній температурі і відносній вологості твердіння відбувається швидше, ніж за нормальних умов. Згідно з діючими нормативними документами твердіння виробів і конструкцій з арболіту повинно здійснюватися в природних умовах при температурі нижче 15оС і відносній вологості 60…80% і електронагрівання при температурі не вище 50оС.
При твердінні виробів і конструкцій з арболіту, виготовлених на портландцементі марки 400 і більше, в природних умовах при 18…25оС і відносній вологості повітря 60…80% арболіт набуває міцності при стиску 50% проектної через 3…5 діб, при використанні БТЦ (швидкозатвердіючого портландцементу) – через 1…2 доби.
3.Розрахунок сировини і матеріалів Підбір складу арболіту
Склад арболітової суміші підбирають розрахунково-експериментальним шляхом. Вихідний склад залежить від використовуваної сировини, марки арболіту і виявляється діючими нормативними документами.
1. Розрахунок витрат сировини і матеріалів на одиницю виробу
Норми витрат на одиницю продукції розраховуються використовуючи норми витрат матеріалів на 1м3.
;
де l – довжина виробу, м3;
b – ширина виробу, м3;
h – товщина арболітового шару, м.
Кількість цементу, яка необхідна для виготовлення одиниці виробу становить:
де Qц. – норма витрати цементу, кг/м3.
Кількість органічного заповнювача на одиницю виробу становить:
,
де Qз. – норма витрат органічного заповнювача, кг/м3.
Кількість води для виготовлення одного виробу становить:
де Qв. – норма витрат води, л/м3.
Кількість сірчанокислого глинозему на одиницю виробу становить:
де Qх.д. – норма витрат хімічної добавки, кг/м3.
Необхідна кількість арматури, закладних деталей визначається з розрахунку 6 – 8 кг/м2 площі:
де Sвир. – площа закладання деталей, м2.
\
