2.3. Види і принципи проведення економічного дослідження

Класифікація аналізу має важливе значення для правильного розуміння його змісту і завдань.

Аналіз діяльності підприємства в загальній системі економіч­ного дослідження подано на схемі 2.1.

Схема 2.1. Види соціально-економічного дослідження

У літературі економічні дослідження класифікуються за різ­ними ознаками.

За галузевою ознакою дослідження може бути галузевим, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки промисловості, сільського господарства, будівництва, транспор­ту, торгівлі і т. д.), j міжгалузевим, що є теоретичною і методо­дологічною основою дослідження господарської та соціальної діяльності у всіх галузях національної економіки або теорією соці­а.льно-економічного дослідження.

Об'єктивна необхідність галузевих досліджень обумовлена пецифікою різних галузей виробництва. Кожна галузь суспіль­ного виробництва відповідно до різних видів діяльності має свої собливості, свою специфіку, результатом яких є характерні со­іально-економічні відносини.

Необхідність дослідження специфіки різних галузей обумов­лена потребою розробки методики досліджень з урахуванням обливостей і умов кожної галузі економіки.

Одночасно потрібно враховувати, що всі галузі суспільно­о виробництва тісно пов'язані між собою. Взаємозв'я­зок окремих галузей, наявність внутрішнього зв'язку між ни­ми викликають необхідність розробки міжгалузевих дослі­джень. Вони розкривають найбільш загальні методологічні риси й особливості цієї науки. Володіння загальними теоре­_чними знаннями соціально-економічного дослідження є не­обхідною умовою писемної, кваліфікованої розробки і прак­ного використання індивідуальних методик галузевого дослідження.

За ознакою часу дослідження поділяються на попередні (пе­рспективні) і наступні (ретроспективні, історичні).

Попередні дослідження проводяться до здійснення господар­операцій. Вони необхідні для обrpунтування управлінських рішень і планових завдань, а також для прогнозування майбут­го й оцінки очікуваного виконання плану, попередження не­бажаних результатів.

Наступні (ретроспективні) дослідження проводяться після здійснення господарських актів. Іхні дані використовуються для контролю за виконанням фінансового, виробничих планів, вияв­лення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємств.

Перспективні та ретроспективні дослідження тісно пов' язані між собою. Без ретроспективних неможливо зробити перспективні­ дослідження.

У свою чергу від глибини і якості попереднього аналізу, на перспективу залежать результати ретроспективного дослі­дження. Якщо планові показники недостатньо обґрунтовані і реальні, то наступне дослідження виконання плану взагалі втрачає сенс і потребує попередньої оцінки обґрунтованості планових показників.

Ретроспективне дослідження поділяється на оперативне і під­сумкове (результативне).

заємозалежні і доповнюють один одного. Вони дають можливість адміністрації підприємства не тільки оперативно ліквідовувати хиби в процесі виробництва, але й комплексно узагальнювати досягнення, результати виробництва за відповідні періоди часу, розробляти заходи, спрямовані на підви­щення ефективності виробництва, його рентабельності.

За просторовою ознакою можна виділити дослідження внут­рішньогосподарське і міжгосподарське.

Оскільки господарська діяльність (керована система) склада­ється з окремих підсистем, важливе значення має класифікація до­слідження за об'єктами управління: техніко-економічні, фінансо­во-економічні, аудиторські (бухгалтерські), соціально-економічні, економіко-статистичні, економіко-екологічні, маркетингові.

За методикою вивчення об'єктів економічні дослідження мож­на представити: порівняльні, факторні, діагностичні, маржинальні, економіко-математичні, стохастичні, функціонально-вартісні.

За суб'єктами розрізняють внутрішнє і зовнішнє дослі­дження.

За охопленням досліджуваних об'єктів дослідження ділить­ся на суцільне і вибіркове.

Цих принципів слід дотримуватися під час проведення дослі­джень господарськоії і соціальної діяльності на будь-якому рівні ієрархії управління.

Соціально-економічне дослідження формується шляхом інте­грації низки наук і об'єднує окремі їхні елементи. У свою чергу результати дослідження використовуються іншими науками при вивченні тих чи інших аспектів розвитку і функціонування коле­ктиву, системи господарювання.