3.Метод правового регулювання трудових відносин.

Для характеристики трудового права України важливе значення має не тільки предмет трудового права, але і метод правового регулювання.

В науці трудового права під методом розуміється спосіб, спеціальний правовий процес, за допомогою якого право впливає на суспільні відносини, встановлюються права і обов'язки, характер взаємовідносин суб'єктів, правові засоби впливу в разі порушення прав і обов'язків.

Особливостями методу трудового права є:

1)поєднанням централізованого і локального, нормативного та договірного регулювання праці.

2)договірним характером встановлення умов праці;

3) участю працівників через представників (у тому числі, професійні спілки, трудові колективи) в правовому регулюванні праці;

4) свобода вибору сторін при укладенні трудового договору з підляганням їх в процесі праці правилам внутрішнього трудового розпорядку;

5)наявність специфічних способів захисту трудових прав і забезпечення виконання трудових обов'язків.

4.Функції трудового права України.

Термін "функція" в українській мові має багато значень, серед яких для правового середовища найбільш підходять "діяльність", "призначення", "роль".

Під функціями трудового права слід розуміти основні напрями правового впливу на суб'єктів відносин у сфері праці для забезпечення призначення трудового права й законодавства.

Для трудового права притаманні свої, специфічні напрями владно-правового впливу на суспільні відносини, що становлять його предмет.

Такими функціями трудового права є захисна, виробнича, соціальна і виховна.

Захисна функція трудового права спрямована на охорону трудових прав та інтересів працівника як сторони певною мірою слабшої у трудових відносинах. Трудове право покликане охороняти також інтереси інших учасників трудових та тісно пов'язаних з ними відносин.

Захисна функція трудового права виявляється ще й у тому, що трудове право створює рівні можливості для реалізації громадянами своєї здатності працювати, встановлюючи єдині правила щодо умов праці на підприємствах різних форм власності. Обмежуючи ступінь експлуатації і закріплюючи мінімаль­ний рівень гарантій оплати праці, відпочинку, соціального забезпечення тощо, трудове право гарантує особі можливості відчути себе повноправним громадянином своєї держави.

Захисна функція трудового права проявляється в обовязки державних органів забезпечити дотримання всіма роботодавцями прав і свобод людини і громадянина у сфері праці. З метою захисту прав та інтересів працівників і роботодавців можуть бути створені відповідні представницькі органи та організації. Їх діяльність вписується в рамки захисту прав та інтересів відповідно працівників або роботодавців.

Виробнича функція трудового права є функцією захисту інтересів власників-підприємців, тобто роботодавців.

Трудове право, незважаючи на його соціальну природу, не може не захищати інтересів другої сторони у трудових відно­синах, бо інакше воно або вступить у колізію з іншим зако­нодавством, або ті самі власники-роботодавці змушені будуть ігнорувати трудове законодавство і шукати інші правові шляхи для використання робочої сили поза тими, що передбачені цим законодавством.

Виробнича функція трудового права спрямована також на охорону права власності роботодавців, на захист їхніх інтересів як власників майна.

Соціальна функція трудового права Соціальна функція виявляється у державному втручанні в регулювання відносин у сфері праці шляхом закріплення прав людини, соціальних гарантій, їх забезпечення, захисту прав у разі порушень. Держава повинна виступати гарантом соціального партнерства на всіх рівнях. Необхідна підтримка працівника державою як більш слабкої сторони у відносинах з роботодавцем. Незважаючи та те, що внаслідок кризового стану економіки багато положень ще залишаються декларативними, соціальна функція в умовах переходу до ринкових відносин повинна бути провідною.

Виховна функція полягає у забезпеченні зобов’язання працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника, дбайливо ставитися до його майна. Щодо виховної функції трудового права, то вона, як вида­ється, не є суто "трудовою" функцією і може бути властивою й іншим галузям права. Тому її можна вважати загально-правовою функцією. Ця функція, що спрямована перш за все на забезпечення правової культури учасників суспільно-тру­дових відносин, значною мірою залежить від культури цих відносин.